Запитання для контролю

1. Дайте визначення права міжнародних договорів.

2. Які існують види міжнародних договорів?

3. Що відносять до структури міжнародного договору?

4. Які основні стадії укладання міжнародних договорів?

Тема 7. Право зовнішніх зносин план

1. Поняття та джерела права зовнішніх зносин.

2. Система органів зовнішніх зносин.

3. Дипломатичні представництва: поняття, види, функції.

4. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети та привілеї.

5. Консульські представництва: види та функції.

6. Правовий статус спеціальних місій, представництв держав при міжнародних організаціях.

Ключові поняття

Поняття зовнішніх зносин. Система органів зовнішніх зносин. Дипломатичне представництво. Консульське представництво. Початок та закінчення дипломатичної місії. Дипломатичні імунітети та привілеї.

Методичні вказівки

Дипломатичне та консульське право становлять одну з найдавніших і провідних галузей міжнародною публічного права. Оскільки через дипломатичні представництва і консульські установі реалізується зовнішньополітичний курс держав, які самі визначають цей курс, з їх доброї волі встановлюються і здійснюються міжнародні відносини і кожна держава сама визначає систему органів зовнішніх зносин, їх компетенцію і напрямки діяльності, у ході вивчення зазначеної теми потрібно враховувати ту обставину, що дипломатичні та консульські зносини впорядковуються не лише нормами міжнародною права, а й значною мірою національним законодавством держав. Тому цілком виправдано в літературі й науці міжнародного права використовується поняття "право зовнішніх зносин", яке становить невід'ємну сукупність норм національного і міжнародного права. З урахуванням цього система органів зовнішніх зносин держав складається:

1. з органів, які визначають зовнішньополітичний курс, основі зовнішньої політики держави (парламент, уряд і зовнішньополітичне відомство);

2. із конституційних органів зовнішніх зносин, які безпосередню реалізують і втілюють у життя зовнішньополітичний курс держави (президент, голова уряду, міністр зовнішньополітичного відомства);

3. із закордонних органів зовнішніх зносин, тобто таких органів, що знаходяться і функціонують за межами зазначеної держави (посольства, консульства, представництва при міжнародних організаціях, торгові представництва, спеціальні місії).

Отже, система органів зовнішніх зносин держави досить складна й велика і правовий стагус кожного органу цієї системі визначається нормами міжнародного права. З точки зору саме міжнародного права, теоретичний і практичний інтерес становить вивчення функцій закордонних органів зовнішніх зносин, оскільки їхня діяльність урегульована переважно нормами міжнародного права. Виходячи з функціонального призначення закордонних органів зовнішніх зносин, визначаються і їхній статус, а також функції, компетенція, повноваження, привілеї та імунітети, внутрішня структура.

Під час вивчення цієї теми студентам потрібно засвоїти порядок: призначення голови дипломатичного представництва і голови консульської установи, відмінності процедурного та міжнародно-правового характеру. Необхідно також звернути увагу на обсяг та характе привілеїв та імунітетів як дипломатичних представництв і консульських установ, так і на обсяг та характер привілеїв та імунітетів персоналу дипломатичних представництв і консульських установ.

Належне вивчення зазначеної теми ґрунтуватиметься на опрацюванні відповідних розділів Конституції України, а також першоджерел міжнародного права - міжнародних конвенцій з дипломатичних і консульських зносин (Віденської конвенції про дипломатичні зносини 1961 p., Віденської конвенції про консульські зносини 1963 p., Віденської конвенції про представництва держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 p.).