Тема 8. Контроль оподаткування доходів громадян

Мета заняття: Ознайомити студентів з особливостями утримання податку на доходи фізичних осіб податковими агентами та порядком проведення їх документальної перевірки. Форми  здійснення контролю за фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності. Виховувати дотримання функціональних прав та обов’язків майбутніх працівників податкових органів

План

1.   Перевірка правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб:

1.1. достовірність об’єкта оподаткування;

1.2.контроль за правильністю здійснених утримань;

1.3. контроль за повнотою й своєчасністю перерахування в бюджет утриманих податків.

2.   Порядок подання до податкових органів декларацій про доходи громадян.

 

 

1. Перевірка правильності утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб

 

1.1. Достовірність об’єкта оподаткування

 

У процесі перевірки обліку праці і заробітної плати на підприємствах звертається увага на такі основні питання:

-      наявність фактичної чисельності працюючих на підприємстві, у тому числі інвалідів, чи наявні трудові книжки тимчасово працюючих інвалідів;

-      чи були випадки нарахувань і видачі заробітної плати по договорах підряду;

-      правомірність системи оплати праці;

-      правильність нарахування й віднесення на собівартість продукції (робіт, послуг) в аналітичному розрізі (замовлення, договір, кошторис і т.д.);

-      правомірність   виплати   премій   і   матеріальної   допомоги   працівникам підприємства й віднесення їх на результати господарської діяльності;

-      правильність утримань податку з нарахованої заробітної плати, своєчасність утримань і перерахувань до бюджету;

-      визначення правильності обчислення загальної суми заробітної плати, що має пільгове оподатковування;

-      визначення того, чи всі суми, раніше нараховані у вигляді адміністративних штрафів, накладених податковими інспекціями, утримані з винних осіб;

-      наявність нереальної заборгованості щодо заробітної плати і підзвітних сум, що є прихованою видачею готівки, неоподатковуваної податком з доходів фізичних осіб;

-      правильність нарахувань суми ЄСВ і відповідно віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг);

-      перевитрата фонду оплати праці порівняно з розрахунковою сумою;

-      правомірність натуральної оплати праці;

-      віднесення нарахованої заробітної плати й нарахувань на валові витрати;

-      правомірність оплати праці в іноземній валюті;

-      відповідність нарахованої заробітної плати регістрам обліку;

-      відповідність нарахованої заробітної плати наданій звітності;

-      правильність нарахування резерву на оплату відпусток.

Перевірка починається з ознайомлення з існуючою системою обліку праці і заробітної плати та вивченням техніко-економічних показників, що відбиваються у звітності і регістрах обліку.

Спочатку суб'єкт, що проводить перевірку, перевіряє чисельність працівни­ків підприємства і правильність її відображення у звітності. Нормативним доку­ментом, яким регулюється статистична чисельність працюючих і відпрацьованого часу, є «Інструкція про статистику чисельності працівників, зайнятих у народно­му господарстві України», затверджена наказом Міністерства статистики України №171 від 07.07.1995 р.

При перевірці правильності обліку відпрацьованого робочого часу суб'єкт, що проводить перевірку, звертає увагу на правильність оформлення табеля обліку часу, уточнює, чи враховувалися невиходи й запізнення на роботу, перевіряє пра­вильність підрахунків відпрацьованого часу. Відповідно до листа Міністерства праці і соціальної політики України від 05.02.1998 р. №21-466 і відповідно до Кодексу законів про працю України тривалість робочого дня при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 7 годин у звичайні дні і 5 годин перед вихідними днями. Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Одним з основних питань перевірки є питання правильності розрахунку оплати праці й віднесення її на валові витрати підприємства.

При перевірці оплати, нарахованої працівникам за встановленими окладами, увага звертається на час, фактично відпрацьований цим працівником, і відповідність отриманих сум його окладу за штатним розкладом чи за відповід­ним наказом по підприємству. Необхідно перевірити первинні документи (наряд на оплату праці, маршрутні листи й інші первинні документи по обліку виробітки робітників) щодо правильності проведення розрахунків, повноти й правильності визначення сум за виконану роботу, правильності розрахунку бригадних нарядів. Суб'єкт, що проводить перевірку, повинен переконатися в правомірності нарахо­ваної заробітної плати шляхом звірення обсягів виконаних робіт, зробленої про­дукції, наданих послуг.

За необхідності за участю фахівців частково перевіряються виконані робо­ти. При виявленні забракованих робіт перевіряється правильність їх оплати. Вар­то пам'ятати, що повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а місячна за­робітна плата працівника при виявленні браку не за його провиною не повинна бути нижче двох третин тарифної ставки встановленого окладу чи розряду.

Особлива увага приділяється додатковій оплаті праці. При цьому досліджуються питання правомірності виплат відповідно до чинного законодавства, а також правильність нарахування виплат і їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

При перевірці виплат премій працівникам необхідно спиратися на нормати­ви підприємства, де повинні бути затверджені порядок преміювання працівників і джерело їхнього покриття. Особливу увагу варто приділити законності й правильності виплат премій керівникам підприємства.

Оплата праці працівників на підприємстві не повинна бути нижче встанов­леного мінімуму заробітної плати. При аналізі виплат, що базуються на мінімаль­ному розмірі заробітної плати, необхідно перевірити їх відповідність установле­ним розмірам мінімальної заробітної плати.

При перевірці виплат заробітної плати за трудовими угодами, укладеними із приватними особами, необхідно проконтролювати обсяг виконаних робіт, розці­нок і сум, виплачених по закінченні робіт. При цьому особлива увага приділяєть­ся оформлювальній частині умов договору, наявності в ньому даних про виконавця, перевіряється, чи у строк виконані роботи, чи відповідає обсяг робіт, зазначений у договорі, обсягу робіт, зазначеному в акті приймання робіт, чи правильно і повно здійснені виплати за роботи.