Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
підручн.казн.справа Microsoft Word.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.4 Mб
Скачать

6.2. Відкриття асигнувань та здійснення видатків органами Державної казначейської служби України

При виконанні державного бюджету за видатками застосовується казна­чейська система обслуговування бюджетних коштів, що регламентується Бю­джетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, якими визначаються процедури та стадії казначейського обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, нада­них за рахунок коштів державного бюджету.

Казначейська форма обслуговування Державного бюджету України за ви­датками передбачає:

  • здійснення операцій з коштами державного бюджету;

  • розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів коштів бюджету, а також інших клієнтів відповідно до чинного законодавства;

  • контроль за здійсненням бюджетних повноважень при взятті бюджет­них зобов'язань розпорядниками коштів бюджету та здійсненні плате­жів за цими зобов'язаннями;

  • ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бю­джету з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтер­ського обліку.

Стаття 46 Бюджетного кодексу України визначає стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням, що наведені на рисунку 6.2.

Відкриті асигнування — право, надане головним розпорядникам бюджет­них коштів та розпорядникам бюджетнім коштів нижчого рівня, щодо роз­поділу виділених асигнувань загального та спеціального фондів державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих бюджетних зобов'язань.

Відкриті асигнування забезпечуються ресурсами єдиного казначейського Рахунка.

Державний бюджет України виконується за розписом, який затверджується міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України.

Рис. 6.2. Стадії казначейського обслуговування Державного бюджету Укра­їни за видатками

Відкриття бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого розпису бюджету

Розпис бюджету — документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних кошт ів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації

До затвердження розпису Державного бюджету України Міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис Державного бюджету України на відповідний період.

Примірник затвердженого розпису Державного бюджету України передається до Рахункової палати та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з подальшим інформуванням про внесені до нього зміни, зумовлені внесенням змін до закону про Державний бюджет України.

Мінфін України у визначений законодавством строк направляє Казначейству України на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду державного бюджету, помісячний розпис надання кредитів із загального фонду державного бюджету, річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).

Казначейство України реєструє дані зазначених документів, про що на оригіналі документів ставиться відбиток штампа за встановленою формою. Дані річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Дер­жавного бюджету України), річного розпису витрат спеціального фонду дер­жавного бюджету з розподілом за видами надходжень та помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), річного розпису повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячного розпису повернення кредитів до загального фонду державного бюджету та надання кредитів із загального фонду державного бюджету Каз­начейство України відображає на відповідних рахунках, відкритих за рахунка­ми позабалансового обліку. Зазначені рахунки по обліку планових показників відкриваються на підставі документів, отриманих від Міністерства фінансів України, та закриваються по закінченні бюджетного періоду в автоматизова­ному режимі.

Казначейство України протягом трьох робочих днів після отримання від Мінфіну України зазначених документів доводить до головних розпорядників витяги з:

  • річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) (Таблиця 6.2);

  • помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) (Таблиця 6.3);

  • річного розпису повернення кредитів до державного бюджету та надан­ня кредитів з державного бюджету (Таблиця 6.4);

  • помісячного розпису повернення кредитів до загального фонду держав­ного бюджету;

  • помісячного розпису надання кредитів із загального фонду державного бюджету;

  • річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з роз­поділом за видами надходжень (Таблиця 6.5);

  • помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за ви­нятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видат­ків) (Таблиця 6.6).

Отримані головними розпорядниками від Казначейства України витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фон­ду державного бюджету, планів надання кредитів із загального фонду дер­жавного бюджету розпорядників та планів використання бюджетних коштів одержувачів.

Таблиця 6.2

Міністерство фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджет­ним призначенням, а також відповідність розподілу бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за загальним фондом державно­го бюджету за визначеними цим розписом періодами року відповідному про­гнозу надходжень загального фонду державного бюджету протягом бюджет­ного періоду.

Затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі засто­сування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог До виконання кошторисів бюджетних установ визначаються Постановою Кабінету Міністрів України.

Кошторис бюджетної установи (далі — кошторис) — основний плано­вий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бю­джетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення пла­тежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Підприємства (установи, організації) затверджують кошториси, плани асигнувань загального фонду державного бюджету, плани спеціального фонду державного бюджету, плани надання кредитів із загального фонду державного бюджету своїм підвідомчим установам та організаціям, діяльність яких коор­динується через них.

Головні розпорядники (крім державних адміністрацій) протягом трьох ро­бочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають Казначейству України в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на паперових і електронних носіях за встановленими формами:

  • розподіл показників зведених кошторисів (Таблиця 6.7);

  • розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду дер­жавного бюджету (Таблиця 6.8);

  • розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету (Таблиця 6.8);

  • розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та від­повідних видатків) (Таблиця 6.9);

  • зведення показників спеціального фонду (Таблиця 6.10);

  • розподіл показників зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів (Табли­ця 6.11).

Відповідальність за достовірність поданих даних несуть головні розпо­рядники.

Казначейство України перевіряє зазначені документи на відповідність да­ним мережі, показникам річного розпису державного бюджету, обсягам відкри­тих з початку року асигнувань, правильність застосування економічної класи­фікації видатків бюджету (щодо одержувачів бюджетних коштів здійснюється перевірка наявних кодів економічної класифікації видатків бюджету).

У разі невідповідності зазначені документи повертаються головному роз­поряднику на доопрацювання з відповідною відміткою в нижній частині до­кумента: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відпо­відальної особи.

Показники зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, зведених планів спеціального фонду державного бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду головних розпорядників, а також відповідні дані розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджет­них коштів обліковуються в Казначействі України на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, про що на документах ста­виться відбиток штампа за встановленою формою.

Казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані від головних розпорядників дані, формує за територіями, у розрізі розпоряд­ників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів для кожного Головно­го управління Казначейства:

- річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком наданнякредитів з державного бюджету) (Таблиця 6.12);

- помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) (Таблиця 6.14);

- річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету (Таблиця 6.12)

  • помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за ви­нятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видат­ків) (Таблиця 6.14);

  • річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розпо­ділом за видами надходжень (Таблиця 6.15).

Зазначені документи доводяться до Головних управлінь Казначейства на паперових та електронних носіях. Оригінали зазначених документів надсилаються відповідним Головним управлінням Казначейства, копії залишаються у Казначействі України.

Доведення річного розпису за силовими структурами до транзитних Голо­вних управлінь проводиться через базові Головні управління протягом трьох Робочих днів після отримання розпису від Казначейства України. Зазначені Документи повинні бути підписані керівником відповідного структурного під­розділу Казначейства України.

Головне управління реєструє отримані документи, про що на оригіналі Ставиться відбиток штампа (за встановленою формою), та відображає зазна­чену інформацію на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалан­сового обліку. Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису (таблиці 6.2-6.6) за територіями доводяться до розпорядників та одержувачів бюджет­них коштів, які обслуговуються в Головному управлінні.

Управління (відділення) на підставі бази даних формують витяги з річного розпису і доводять до розпорядників та одержувачів, що обслуговуються в них.

Розпорядники нижчого рівня, які мають свою мережу та обслуговуються в Головному управлінні, а також державні адміністрації протягом трьох робо­чих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають відповідному Головному управлінню (управлінню (відділенню)) на паперових та електро­нних носіях розподіл показників (таблиці 6.8-.6.11) в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів.

Головні управління (управління (відділення)) перевіряють зазначені до­кументи на відповідність даним мережі, показникам річного розпису держав­ного бюджету за територіями, обсягам відкритих з початку року асигнувань, правильність застосування економічної класифікації видатків бюджету (щодо одержувачів бюджетних коштів здійснюється перевірка наявних кодів еконо­мічної класифікації видатків бюджету його статусу). У разі невідповідності зазначені документи повертаються відповідному розпоряднику на доопра­цювання з відповідною відміткою в нижній частині документа: зазначаються причини та дата повернення, ставиться підпис відповідальної особи.

Показники зазначених документів обліковуються в Головному управлінні (управлінні (відділенні)) на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, в автоматизованому режимі, про що на документах ставиться відбиток штампа за встановленою формою.

Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Казначей­ства на паперових та електронних носіях затверджені кошториси, плани асиг­нувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), плани спеціального фонду державного бю­джету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плани надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду. Вищі навчальні заклади та наукові установи подають також затверджені плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів.

Одержувачі бюджетних коштів подають відповідним органам Казначей­ства на паперових та електронних носіях плани використання бюджетних ко­штів.

Зазначені документи звіряються з даними бухгалтерського обліку показ­ників, про що на оригіналі цих документів ставиться відбиток штампа. Дані зведення показників спеціального фонду кошторису на всіх рівнях органів Казначейства України повинні звірятися з даними спеціального фонду кошто­рису відповідного розпорядника.

У разі невідповідності даних зазначених документів даним бухгалтерсько­го обліку орган Казначейства повертає зазначені документи на доопрацюван­ня розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Розпорядники та одер­жувачі бюджетних коштів приводять зазначені документи у відповідність до даних розпису. Оригінали документів повертаються розпорядникам бюджет­них коштів, а копії, завірені в установленому порядку, залишаються в органах Казначейства України.

Показники кошторисів, планів асигнувань загального фонду державно­го бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надхо­джень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів обліковуються в органах Каз­начейства на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття роз­порядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тим­часовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників у порядку та встановлені терміни . Бюджетні установи склада­ють на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються у встановленому законодавством порядку, а вищі навчальні заклади та науко­ві установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюджетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками. Одержувачі коштів складають на цей період тимчасові плани використання коштів.

У разі необхідності до зазначених документів вносяться зміни, які оформ­ляються аналогічно до порядку, визначеного для внесення змін до кошторисів та планів використання бюджетних коштів.

Головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня зведений тимчасовий кошторис не складається, розподіл показників зведених тимча­сових кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету та зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за ви­нятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та зведених планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету органам Казначейства не подається.

Тимчасовий розпис за територіями Казначейством України не складається.

У разі невідповідності показників зазначених документів проведеним ви­даткам здійснення видатків тимчасово призупиняється, а документи поверта­ються на доопрацювання. Надалі після законодавчо визначеного терміну ор­гани Казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у встановленому Казначейством України порядку тільки відповідно до затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Дер­жавного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зве­дення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних ко­штів.

Унесення змін до розпису Державного бюджету України можливе у випад­ках та порядку, установлених законом України про Державний бюджет Украї­ни на відповідний рік та іншими нормативно-правовими актами.

Бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів.

Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінан­сів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/ або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.

Результативні показники бюджетної програми використовуються для оцін­ки ефективності бюджетної програми і включають кількісні та якісні показни­ки, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми. Такі показники мають підтверджуватися офіційною дер­жавною статистичною, фінансовою та іншою звітністю, даними бухгалтер­ського, статистичного та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Перелік результативних показників щодо кожної бюджетної програми роз­робляється головними розпорядниками бюджетних коштів згідно з норматив­но-правовим актом Міністерства фінансів України.

На всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повно­важень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним вико­ристанням бюджетних коштів. Оцінка ефективності бюджетних програм здій­снюється на підставі аналізу результативних показників бюджетних програм, а також іншої інформації, що міститься у бюджетних запитах, кошторисах, паспортах бюджетних програм, звітах про виконання кошторисів та звітах про виконання паспортів бюджетних програм. Організаційно-методологічні засади оцінки ефективності бюджетних програм визначаються Міністерством фінансів України.

Результати оцінки ефективності бюджетних програм, у тому числі ви­сновки органів виконавчої влади, уповноважених на здійснення фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства, є підставою для при­йняття рішень про внесення в установленому порядку змін до бюджетних призначень поточного бюджетного періоду, відповідних пропозицій до проекту бюджету на плановий бюджетний період та до прогнозу бюджету на на­ступні за плановим два бюджетні періоди, включаючи зупинення реалізації відповідних бюджетних програм.

За бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нор­мативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти по­рядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвер­дження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Ка­бінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів Укра­їни. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними про­грамами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України, за­тверджуються протягом ЗО днів з дня набрання ним чинності.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджет­них періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджет­ною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необ­хідності) продовжується до завершення її реалізації.

Порядок використання бюджетних коштів має містити:

  • цілі та напрями використання бюджетних коштів;

  • відповідального виконавця бюджетної програми, підстави та/або крите­рії залучення одержувачів бюджетних коштів до виконання бюджетної програми;

  • завдання головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів), що забезпечують виконання бюджетної програми, з визначенням порядку звітування про її виконання (у тому числі щодо результативних показни­ків) та заходів впливу у разі її невиконання;

~ У разі потреби порядок, терміни та підстави, а також критерії розподілу (перерозподілу) видатків між адміністративно-територіальними оди­ницями у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням відповідних нормативно-правових актів;

  • конкурсні вимоги до інвестиційних програм (проектів), включаючи по­рядок та критерії їх відбору, а також критерії та умови визначення ви­конавців таких програм (проектів);

  • критерії та умови відбору суб'єктів господарювання, яким надається державна підтримка з бюджету, а також визначення обсягу такої під­тримки;

  • умови та критерії конкурсного відбору позичальників та проектів (про­грам), на реалізацію яких надаються кредити з бюджету; умови надання кредитів з бюджету та їх повернення, включаючи положення щодо здій­снення контролю за їх поверненням:

  • положення щодо необхідності перерахування коштів за бюджетними програмами, які передбачають надання субвенцій з державного бюдже­ту місцевим бюджетам;

  • шляхи погашення бюджетної заборгованості у разі її наявності;

  • вимоги щодо необхідності відображення у первинному та бухгалтер­ському обліку отриманих (створених) оборотних і необоротних активів бюджетними установами та одержувачами бюджетних коштів, у тому числі отриманих (створених) в результаті проведення централізованих заходів;

  • у разі потреби - положення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, визначення умов і термінів поставки та проведення розрахунків:

  • інші положення щодо особливостей бюджетної програми.

Головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів

з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) затверджує спільно з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) паспорт бюджетної програми.

Паспорт бюджетної програми - документ, що визначає мету, завдан­ня, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми від­повідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання встановлюються Міністерством фінансів України.

Організація роботи органів Казначейства з проведення операцій щодо від­криття асигнувань із загального фонду державного бюджету

Відкриття асигнувань із загального фонду державного бюджету за видат­ками, не віднесеними до захищених статей та видатків, та наданням кредитів здійснюється на підставі пропозицій щодо відкриття асигнувань із загально­го фонду та для надання кредитів із загального фонду Державного бюджету, складених Казначейством України та затверджених Міністерством фінансів України (таблиці 6.16).

Пропозиції складаються в розрізі головних розпорядників коштів з ураху­ванням ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету, тоб­то очікуваних надходжень до бюджету та обсягів відкритих невикористаних асигнувань, а також наявних та прогнозних залишків коштів єдиного казна­чейського рахунку.

Казначейство України обліковує Пропозиції у розрізі головних розпоряд­ників на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку в автома­тизованому режимі. При внесенні змін до пропозицій складається довідка за формою пропозицій та проводиться облік цих змін на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Відкриття асигнуваннь за за­хищеними статтями здійснюється на підставі помісячного розпису асигну­вань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету).

На підставі затверджених пропозицій Казначейство готує в автоматизо­ваному режимі розпорядження щодо зарахування асигнувань на узагальнені рахунки відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету (Табли­ця 6.17) у розрізі головних розпорядників, яке підписується керівником від­повідного структурного підрозділу Державного казначейства України.

Розпорядження щодо зарахування асигнувань на узагальнені рахунки від­критих асигнувань загального фонду державного бюджету за захищеними статтями і видатками готується в автоматизованому режимі на підставі по­місячного розпису в перший робочий день місяця. Якщо при відкритті асиг­нувань визначається конкретний напрям їх використання, то цей напрям за­значається у примітці. При цьому Казначейство України обліковує відкриті асигнування за напрямами їх використання з метою контролю за виконанням Розподілів відкритих асигнувань головних розпорядників.

На підставі розпорядження суми відкритих асигнувань зараховуються на ра­хунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань головним розпорядникам.

Виписка з рахунку відкритих асигнувань за узагальненими показниками (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) друкується у двох примірниках за формою, наведеною в таблиці 6.18, один з яких залишається в Казначействі, другий надається головному розпоряднику (крім державних адміністрацій) наступного робочого дня після зарахування асигнувань.

Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отриман­ня виписки про відкриття асигнувань подають відповідному структурному підрозділу Казначейства України розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної і економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету за територіями у розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях за формою, наведеною у таблиці 6.19.

Таблиця 6.19

Розподіли відкритих асигнувань готуються з урахуванням наявних бю­джетних фінансових зобов'язань. Відповідальність за несвоєчасне надання розподілу відкритих асигнувань несуть головні розпорядники.

Отримані розподіли за підписом керівника та головного бухгалтера уста­нови або осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих до­кументів надано право підписання меморіальних, у тому числі розпорядчих та розрахункових, документів, перевіряються в автоматизованому режимі Щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, наданій мережі, відповідності напряму цільового спрямування асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду.

У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному роз­поряднику на доопрацювання з відповідною відміткою разом з протоколом Розбіжностей за підписом виконавця, який перевіряв розподіл. Розподіли, в

яких не виявлено помилок та відхилень, реєструються у журналі реєстрації розподілу відкритих асигнувань в автоматизованому режимі. При цьому на розподілах ставиться відбиток штампа за встановленою формою. Другий при­мірник розподілу повертається головному розпоряднику. Дані розподілів відо­бражаються на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансово­го обліку.

Перевірені розподіли групуються Казначейством України за територіями, і на їх підставі складаються реєстри на відкриття асигнувань за формою згідно з таблицею 6.20, які засобами електронного зв'язку передаються ГУДКСУ.

Таблиця 6.20

На підставі реєстрів складається зведення реєстрів відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету за формою, наведеною в таблиці 6.21. та формується аналітична база даних Казначейства України. На підставі зве­дення реєстрів відкритих асигнувань суми переданих асигнувань відобража­ються на відповідних рахунках управлінського обліку.

Зміни до сум відкритих асигнувань вносяться на підставі довідки про змі­ни пропозицій або довідки про зміни до помісячного розпису асигнувань (у частині захищених статей та видатків). У такому разі готується нове розпоря­дження із зазначенням суми про збільшення (+) чи зменшення (-) відкритих асигнувань головному розпоряднику та, при потребі, із зазначенням кодів про­грамної класифікації.

За умови прийняття головним розпорядником рішення про перерозподіл раніше відкритих (невикористаних) асигнувань або у разі помилково здій­снених операцій головним розпорядником, до Казначейства України подаєть­ся лист з обгрунтуванням необхідності здійснення перерозподілу відкритих асигнувань та коригувальний розподіл на паперових та електронних носіях, у якому зазначаються реквізити підвідомчих установ та суми, на які проводить­ся коригування.

Таблиця 6.21.

Казначейство України після отримання від головного розпорядника кори­гувального розподілу здійснює запит щодо наявності на рахунках розпоряд­ника бюджетних коштів, стосовно якого прийняте рішення про зменшення асигнувань, залишків невикористаних відкритих асигнувань та зареєстрованих фінансових зобов'язань. Орган Казначейства, який отримав запит щодо мож­ливості коригування відкритих асигнувань, направляє зазначену інформацію Казначейству України і не здійснює операції з відкритими асигнуваннями на зазначену суму до моменту отримання коригувального реєстру або листа Каз­начейства України щодо відновлення операцій з відкритими асигнуваннями.

У разі відсутності на рахунках розпорядника (одержувача), стосовно яко­го прийняте рішення про зменшення асигнувань, залишків невикористаних відкритих асигнувань, необхідних для проведення коригування відповідно до листа та коригувального розподілу головного розпорядника, або наявнос­ті в обліку зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань Казначейство України направляє головному розпоряднику коштів лист з обґрунтуванням причин повернення коригувального розподілу без виконання.

У разі внесення змін до річного розпису державного бюджету при реор­ганізації (злитті, приєднанні, поділі, перетворенні, виділенні) розпорядників (одержувачів) чи переходу розпорядників (одержувачів) на обслуговування до шшого органу Казначейства (внесення змін до мережі) відповідні головні розпорядники приймають рішення про коригування відкритих з початку року асигнувань. Для коригування відкритих асигнувань, за якими проведені касо­ві видатки, та залишків невикористаних відкритих асигнувань, за якими про­ведені касові видатки, головний розпорядник подає до Казначейства України окремі коригувальні розподіли відкритих асигнувань. Казначейство України після отримання від головного розпорядника коригувального розподілу на­правляє запит до Головних управлінь ДКСУ щодо суми відображених в бух­галтерському обліку касових видатків та залишків невикористаних відкритих асигнувань, які підлягають перерозподілу, у розрізі розпорядників (одержува­чів) бюджетних коштів, кодів програмної та економічної класифікації видат­ків та класифікації кредитування бюджету.

На підставі листа головного розпорядника та інформації, отриманої від органу Казначейства, в якому обслуговується зазначений розпорядник, відпо­відний структурний підрозділ Уазначейства України приймає рішення щодо можливості коригування суми відкритих асигнувань і, за умови прийняття по­зитивного рішення, готує коригувальні реєстри та зведення реєстрів відкри­тих асигнувань з приміткою «коригування відкритих асигнувань» або «кори­гування відкритих асигнувань, за якими проведені касові видатки». Примітка «коригування відкритих асигнувань» застосовується у випадках коригування обсягів відкритих асигнувань, за якими ще не проведені касові видатки. При­мітка «коригування відкритих асигнувань, за якими проведені касові видатки» застосовується у випадках необхідності коригування відкритих асигнувань і проведених касових видатків.

У порядку, встановленому для виконання реєстрів, коригувальні реєстри передаються засобами електронного зв'язку відповідним Головним управлін­ням Казначейства для подальшого їх виконання. ГУДКСУ реєструють отрима­ні реєстри на відкриття асигнувань в журналі реєстрації реєстрів на відкриття асигнувань. Суми відкритих асигнувань в автоматизованому режимі відобра­жаються на рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, про що на реєстрах ставиться відбиток штампа за встановленою формою. Органи Казначейства надають розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів ви­писку про відкриті асигнування за результатами попереднього операційного дня.

Інші дії з розподілу відкритих асигнувань проводяться аналогічно діям, які здійснюються на рівні Казначейства України.

Розпорядники коштів (обласний рівень) на підставі виписки про відкри­ті асигнування, отриманої від органів Казначейства, складають та подають безпосередньо до базового Головного управління ДКСУ розподіли відкритих асигнувань у розрізі транзитних Головних управлінь і підвідомчих розпоряд­ників нижчого рівня (районний рівень) на паперових і електронних носіях та з урахуванням наявних бюджетних фінансових зобов'язань (Таблиця 6.20).

Базове Головне управління на підставі розподілів асигнувань, поданих роз­порядниками (обласний рівень), формує реєстри в розрізі територій та підпо­рядкованих установ і направляє їх відповідним транзитним Головним управ­лінням за місцезнаходженням розпорядників нижчого рівня.

Казначейство України (центральний рівень) формує самостійно розподіли відкритих асигнувань та коригувальні розподіли державних адміністрацій за

скороченою економічною класифікацією видатків (Таблиця 6.19). У розподілі замість підписів керівника та головного бухгалтера ставиться відмітка «Сфор­мовано ДКСУ: виконавець ».

При цьому виписка про відкриті асигнування зазначеним головним розпо­рядникам не надається. Відкриті асигнування цим головним розпорядникам зараховуються на рахунки, відкриті за рахунками позабалансового обліку, від­криті в Головних управліннях ДКСУ за місцем обслуговування.

Організація роботи органів Казначейства з проведення операцій щодо від­криття асигнувань за рахунок інших надходжень спеціального фонду дер­жавного бюджету Кошти спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом для здій­снення головними розпорядниками цільових видатків державного бюджету в регламентованому режимі, акумулюються на відповідних рахунках з ураху­ванням вимог, встановлених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

На підставі виписки з вищезазначених рахунків, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) Казначейство України готує в автоматизованому режимі розпорядження про відкриті асигнування за уза­гальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в розрізі головних розпорядників, коштів та видів надходжень (Таблиця 6.22) на паперових та електронних носіях.

Пропозиції щодо відкриття асигнувань із спеціального фонду державного бюджету не складаються.

Одночасно з підготовкою розпорядження про відкриті асигнування за уза­гальненими показниками спеціального фонду державного бюджету Казначей­ство України на суму цього розпорядження готує на електронних та паперових носіях розпорядження на перерахування коштів спеціального фонду держав­ного бюджету з рахунків, відкритих за балансовим рахунком «Кошти спеці­ального фонду державного бюджету для здійснення видатків за відомчою ознакою», на рахунок, відкритий за балансовим рахунком «Кошти спеціаль­ного фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки» (Таблиця 6.23).

Таблиця 6. 23

Одночасно з підготовкою розпорядження про відкриті асигнування за уза­гальненими показниками спеціального фонду державного бюджету ДКазначей- ство України готує на електронних та паперових носіях розпорядження на пе­рерахування коштів спеціального фонду державного бюджету (Таблиця 6.24).

На підставі розпорядження про відкриті асигнування суми відкритих асиг­нувань зараховуються на рахунки, відкриті за рахунками позабалансового об­ліку, передбачені головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету.

Виписка щодо відкритих асигнувань (з обов'язковим урахуванням при­мітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) друкується у двох примірниках один з яких залишається в Казначействі України, другий нада­ється головному розпоряднику (крім державних адміністрацій) наступного робочого дня після зарахування асигнувань. Головні розпорядники подають Казначейству України розподіли відкритих асигнувань у законодавче визна­ченому порядку.

Усі інші дії з розподілу відкритих асигнувань проводяться за аналогією з діями щодо відкриття асигнувань загального фонду Державного бюджету.

На кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки ко­штів на рахунках, відкритих за балансовим рахунком «Кошти спеціального фонду державного бюджету для здійснення видатків за відомчою ознакою», для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з ураху­ванням їх цільового призначення.

У наступному бюджетному періоді зазначені кошти відображаються за ко­дом класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання «на початок періоду».

У кінці бюджетного періоду інформація про залишки невикористаних роз­порядниками та одержувачами бюджетних коштів відкритих асигнувань за спеціальним фондом державного бюджету на територіях надається ГУДКСУ до ДКСУ.

Залишки невикористаних відкритих асигнувань за спеціальним фондом державного бюджету, які обліковуються на рахунках, відкритих за балансовим рахунком «Кошти спеціального фонду державного бюджету, які направляють­ся на спеціальні видатки», перераховуються на рахунки, відкриті за балансо­вим рахунком «Кошти спеціального фонду державного бюджету для здійснен­ня видатків за відомчою ознакою».

Інформація про залишки коштів спеціального фонду державного бюджету з метою врахування її при формуванні планових показників на відповідний бюджетний період доводиться до головного розпорядника протягом п'яти ро­бочих днів після завершення бюджетного періоду -інформація про залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на центральному рівні.

Особливості відкриття асигнувань для здійснення окремих видатків розпо­рядників бюджетних коштів, у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташовані за межами України

Видатки в іноземній валюті на забезпечення функціонування бюджетних установ, розташованих за межами України, здійснюються через рахунки, від­криті в установах банків.

Головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних ко­штів нижчого рівня), у підпорядкуванні яких є бюджетні установи, розташо­вані за межами України, подають Казначейству України розподіли показни­ків зведених кошторисів, відповідно до яких Казначейство України здійснює контроль за відповідністю вказаних сум у зазначених документах сумам, за­значеним у розписі видатків державного бюджету.

Казначейство України відкриває асигнування на проведення видатків та інформує відповідних розпорядників про відкриті асигнування у загальновстановленому порядку. На підставі отриманої інформації розпорядники формують та подають Казначейству України розподіл відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях.

Таблиця 6.24

На підставі отриманих розподілів Казначейство України готує розпоря­дження на перерахування коштів (Таблиця 6.24).

Операції щодо відкриття асигнувань відображаються на відповідних ра­хунках позабалансового обліку, та формується аналітична база даних ДКСУ.

На підставі розпорядження на перерахування коштів бюджетні кошти з рахунків, відкритих у Казначействі України для обліку коштів державного бюджету, перераховуються на відповідні рахунки головних розпорядників бю­джетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), відкриті в установах банків.

Головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних ко­штів нижчого рівня) зазначені кошти протягом двох робочих днів спрямову­ють на купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку Укра­їни з віднесенням витрат з купівлі іноземної валюти на видатки за відповід­ними бюджетними програмами.

Головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бюджетних ко­штів нижчого рівня) розподіляють валютні кошти між підвідомчими устано­вами у межах планових показників затверджених кошторисів та перерахову­ють розподілені кошти за кордон на відповідні рахунки підвідомчих установ, вілкпиті в установах банків.

Якщо протягом двох робочих днів іноземна валюта не була придбана, ко­шти повертаються головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядни­ком бюджетних коштів нижчого рівня) на рахунок, з якого вони перерахову­вались, відкритий в Казначействі України.

За наявності на валютному рахунку Казначейства необхідної розпоряд­нику суми коштів в іноземній валюті ця сума може бути перерахована з ва­лютного рахунку Казначейства України на валютний рахунок розпорядника бюджетних коштів.

У окремих випадках, передбачених нормативно-правовими актами, Каз­начейство України за зверненням головного розпорядника бюджетних коштів (розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня) здійснює операції з купівлі відповідної суми іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземної валюти на дату проведення опера­ції, в порядку, встановленому законодавством.

Для цього головні розпорядники бюджетних коштів (розпорядники бю­джетних коштів нижчого рівня) подають до Казначейства України заявку-до- ручення на забезпечення іноземною валютою Казначейством України за вста­новленою формою.

Залишки валютних коштів, виділені з державного бюджету на утримання підвідомчих установ головного розпорядника бюджетних коштів, розташова­них за межами України, на кінець бюджетного періоду не підлягають перера­хуванню до державного бюджету. Головний розпорядник бюджетних коштів повідомляє Казначейство України про суми залишків коштів на рахунках під­відомчих йому установ, відкритих в установах банків за межами України, у порядку, установленому законодавством. Зазначені вповідомленні залишки коштів повинні відповідати залишкам коштів, відображених головним розпо­рядником бюджетних коштів у формах річної фінансової звітності.

На суму залишку коштів, який склався на кінець бюджетного періоду на рахунках розпорядників бюджетних коштів, розташованих за межами Украї­ни, Казначейство України відкриває головному розпоряднику бюджетних ко­штів асигнування в межах показників розпису.

На суму відкритих асигнувань головний розпорядник бюджетних коштів формує та подає до Казначейства України розподіли відкритих асигнувань на паперових та електронних носіях з приміткою «коригування відкритих асиг­нувань». Казначейство України не формує розпорядчі документи на перераху­вання бюджетних коштів з рахунків, відкритих для обліку коштів державного бюджету, на відповідні рахунки головного розпорядника бюджетних коштів, відкриті в установах банків.

Підвідомчі установи головного розпорядника бюджетних коштів, розта­шовані за межами України, залишки коштів, які склались на початок року, ви­користовують у поточному бюджетному році за призначенням у межах сум, передбачених на ці цілі в розписі загального фонду державного бюджету, та відповідно до затверджених кошторисів.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій та складання звітності про виконання кошторисів головних розпорядників та розпорядників нижчого рівня (та їх підвідомчих установ), рахунки яких відкриті в установах банків, здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Відповідальність за дотримання бюджетного законодавства, цільове спря­мування та використання бюджетних коштів покладається на розпорядників, рахунки яких відкриті в установах банків.

Організація роботи органів Казначейства щодо відкриття асигнувань одер­жувачам бюджетних коштів

Бюджетні асигнування державного бюджету, які передбачаються для одер­жувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису, зведеного плану асигнувань загального фонду та зведеного плану спеціального фонду відповідного розпорядника. Одержувачі бюджетних ко­штів уключаються до мережі відповідного розпорядника на відповідній тери­торії. На їхнє ім'я в органі Казначейства відкриваються відповідні рахунки.

Одержувач бюджетних коштів подає до органів Казначейства план вико­ристання бюджетних коштів за формою, встановленою Міністерством фінан­сів України. План використання бюджетних коштів затверджується одержу­вачем бюджетних коштів та погоджується з головним розпорядником, через якого він безпосередньо отримує бюджетні кошти. При складанні цього до­кумента застосовуються назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їх цифрових кодів.

Звітність одержувачами бюджетних коштів складається у порядку, вста­новленому законодавством, тільки за тим кодом, за яким їм були передбачені кошти відповідним розпорядником.

План використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання. За відсутності зазначеного докумен­та рахунок одержувачу бюджетних коштів не відкривається.

Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем бюджет­них коштів, а відповідно до укладених договорів виконало для розпорядни­ка бюджетних коштів або одержувача відповідні роботи (надало послуги, поставило товари), то воно не включається до мережі головного розпоряд­ника (розпорядника нижчого рівня), а оплата виконаних робіт (наданих по­слуг тощо) здійснюється на підставі договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг, актів виконаних робіт, звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, накладних, товарно-транспортних накладних та рахунків до них, рахунків-фактур, трудових угод, заявок на перерахування коштів на карткові рахунки тощо шляхом перераху­вання належних коштів (відшкодування витрат за фактично здійснені роботи, надані послуги) на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий в установі банку.

Особливості відкриття асигнувань для здійснення окремих видатків дер­жавного бюджету Процедури перерахування дотацій та субвенцій здійснюються у загальновстановленому порядку. Однак при їх здійсненні мають місце особливості (відмінності), що регламентовані таким чином.

Головні розпорядники, яким Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передана координація державних програм, не пізніше ніж через 15 днів після прийняття рішення про місцевий бюджет по­дають Казначейству України на паперових та електронних носіях мережу в частині міжбюджетних трансфертів з визначенням розпорядників бюджетних коштів на рівні відповідних місцевих бюджетів (далі - уповноважені орга­ни) за кожною бюджетною программою за встановленою формою. Мережа у частині міжбюджетних трансфертів має дворівневу структуру і складається з головного розпорядника (центральний рівень) та уповноваженого органу на рівні відповідного місцевого бюджету. Головні розпорядники у разі виникнен­ня змін їх мережі подають Казначейству України з відповідним обгрунтуван­ням на паперових та електронних носіях реєстри змін до мережі встановленої форми. Казначейство України отриману інформацію вносить до єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету і після внесення даних на документі ставиться відбиток штампа Казначейства.

Після затвердження розпису державного бюджету Міністерство фінансів України у визначений законодавством термін направляє Казначейству Украї­ни на паперових та електронних носіях помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за ко­дами бюджетів за відповідними місцевими бюджетами. Казначейство України на підставі зазначених документів формує територіальний розпис міжбюджет­них трансфертів за їх видами та територіями у розрізі місцевих бюджетів (та­блиці 6.25 - 6.26) та протягом трьох робочих днів доводить його на паперових та електронних носіях довідома Головних управлінь Казначейства, які в свою чергу доводять їх до відома Мінфіну АРК, Головних фінансових управлінь обласних (Київської та Севастопольської міських) державних адміністрацій.

У разі внесення змін Міністерство фінансів України надає Казначейству України зміни до розпису державного бюджету в частині міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, за кодами за відповідними місцевими бюджетами. Після отримання від Мініс­терства фінансів України змін до розпису державного бюджету в частині між- цевих бюджетів, доручень Кабміну України, Мінфіну України, з урахуванням бюджетних зобов'язань (у разі якщо надання міжбюджетних трансфертів з урахуванням бюджетних зобов'язань передбачено нормативно-правовими ак­тами) та інформації щодо проведення розрахунків за протокольними рішен­нями.

За коштами спеціального фонду державного бюджету розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду дер­жавного бюджету готується у розрізі територій та видів надходжень на підста­ві виписки з рахунків, відкритих за відомчоїр ознакою, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, помісячного розподілу міжбюджет­них трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів.

Одночасно з підготовкою розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету Каз­начейство України на суму цього розпорядження готує розпорядження про перерахування коштів спеціального фонду державного бюджету з рахунків, відкритих за балансовим рахунком «Кошти спеціального фонду державного бюджету для здійснення видатків за відомчою ознакою», на рахунок, відкри­тий за балансовим рахунком «Кошти спеціального фонду державного бюдже­ту, які направляються на спеціальні видатки.

На підставі розпорядження про відкриті асигнування суми відкритих асиг­нувань зараховуються на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигну­вань відповідним головним розпорядникам.

Головним розпорядникам надається виписка з рахунку відкритих асигну­вань за узагальненими показниками у розрізі місцевих бюджетів та інформація щодо бюджетних зобов'язань (у разі, якщо надання міжбюджетних трансфер­тів з урахуванням зобов'язань передбачено нормативно-правовими актами).

На підставі виписки про відкриті асигнування (у разі потреби в інформа­ції щодо зобов'язань місцевих бюджетів) головні розпорядники наступного робочого дня після отримання виписки подають на паперових та електронних носіях Казначейству України розподіли відкритих асигнувань у розрізі місце­вих бюджетів, визначених Законом України «Про Державний бюджет Украї­ни» на відповідний рік.

На підставі письмового звернення головного розпорядника бюджетних ко­штів розподіли відкритих асигнувань може складати Казначейство України. У цьому випадку замість підписів керівника та головного бухгалтера ставиться відмітка «Сформовано ДКСУ: виконавець .

Отримані розподіли, підписані відповідальними особами головного роз­порядника, перевіряються Казначейством України в автоматизованому ре­жимі щодо відповідності помісячному розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячному розподілу міжбюджетних трансфертів за територіями у розрізі місцевих бюджетів та інформації щодо бюджетних зобов’язань (у разі, якщо надання трансфертів з урахуванням зобов'язань перед­бачено нормативно-правовими актами).

Відповідальні особи, уповноважені підписувати документи, визначаються головними розпорядниками. За своєчасне надання розподілу відкритих асиг­нувань відповідають головні розпорядники. У разі невідповідності цим даним розподіл повертається головному розпоряднику на доопрацювання з відповід­ною відміткою разом з протоколом розбіжностей за підписом посадової осо­би, яка перевіряла розподіл. Дані розподілів відображаються на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку.

Перевірені розподіли групуються Казначейством України за територіями у розрізі місцевих бюджетів і на їх підставі в автоматизованому режимі скла­даються реєстри на відкриття асигнувань за встановленою формою та переда­ються засобами електронного зв'язку до Головного управління Казначейства. На підставі реєстрів відкритих асигнувань суми переданих асигнувань відо­бражаються на відповідних рахунках позабалансового і управлінського обліку та формується аналітична база даних Казначейства України. На підставі реє­стрів складається зведення реєстрів відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету встановленої форми.

Головні управління Казначейства на підставі отриманих реєстрів відо­бражають суми асигнувань на рахунках, відкритих у розрізі уповноважених органів за рахунками позабалансового обліку. Органи Казначейства України надають уповноваженим органам виписку про відкриті асигнування за резуль­татами попереднього операційного дня.

Органи Казначейства України перераховують суми міжбюджетних транс­фертів на підставі платіжних доручень, наданих уповноваженими органами, на відповідні рахунки для обліку надходжень місцевих бюджетів, відкриті в органах Казначейства.

Згідно з умовами договору на розрахунково-касове обслуговування упо­вноваженого органу Головне управління Казначейства може складати платіж­ні. документи на перерахування сум міжбюджетних трансфертів на рахунки Для обліку надходжень місцевих бюджетів.

Перерахування міжбюджетних трансфертів за програмами, які закріплені за Міністерством фінансів України, здійснюється Казначейство України, яке за Дорученням Міністерства фінансів України складає розподіл відкритих асиг­нувань за міжбюджетними трансфертами, закріпленими за Міністерством фі­нансів України. За бюджетними програмами, які закріплені за Міністерством фінансів України, на рівні АРК, областей, міст Києва та Севастополя рахунки відкриваються на ім'я територіальних фінансових органів. Казначейство Укра­їни на підставі даних звітів про виконання державного бюджету, отриманих від органів Казначейства, направляє Міністерству фінансів України інформацію про здійснені загальнодержавні видатки в розрізі відповідних програм та кодів економічної класифікації видатків. Міністерство фінансів України як го­ловний розпорядник враховує зазначену інформацію, отриману від Казначей­ства України, при формуванні зведених фінансових звітів. Головні управління Казначейства подають на електронних носіях Казначейству України інформа­цію щодо стану перерахування міжбюджетних трансфертів щоденно в розрізі місцевих бюджетів. Казначейство України узагальнює отриману інформацію і доводить її на електронних носіях до Міністерства фінансів України.

Перерахування міжбюджетних трансфертів шляхом прямих міжбюджет­них відносин із органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

У процесі виконання державного та місцевих бюджетів між бюджетами у визначеному законодавством порядку можуть виникати взаємні розрахунки в частині міжбюджетних відносин. Такі питання врегульовуються шляхом скла­дання наказів Казначейства України, підготовлених на підставі актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, розрахунків за між­бюджетними трансфертами тощо.

Взаємні розрахунки — це розрахунки, які виникають між бюджетами в процесі планування та виконання бюджетів.

Взаємні розрахунки виникають при зміні адміністративно-територіально­го розподілу, законодавства, підпорядкованості бюджетних установ та органі­зацій або в інших випадках, передбачених законодавством. Взаємні розрахун­ки між державним та місцевими бюджетами повинні бути погашені до кінця бюджетного періоду.

Відкриття асигнувань для здійснення операцій за рахунок власних надхо­джень спеціального фонду бюджетних установ

Кошти, що належать до власних надходжень бюджетних установ, зарахо­вуються на відповідні рахунки, які призначені для зарахування до спеціально­го фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджет­них коштів. Власні надходження бюджетної установи мають бути спрямовані на ті бюджетні програми, які передбачені призначеннями спеціального фонду державного бюджету з урахуванням вимог законодавства.

На спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, від­криті в органах Казначейства, зараховуються власні надходження з рахунків, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів, а також кошти, які відносяться на відновлення касових видатків. Власні надходження бюджетної установи використовуються відповідно до затвердженого кошторису з ураху­ванням вимог законодавства.

Суми коштів власних надходжень, що надходять готівкою в каси установ, зараховуються на рахунки, які призначені для зарахування до спеціального

АонДУ державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів. Кошти, сплачені в касу як відновлення касових видатків, зараховують­ся на спеціальні реєстраційні рахунки.

На спеціальні реєстраційні рахунки кошти зараховуються без конкретного віднесення до кодів економічної класифікації видатків та класифікації креди­тування, однак здійснення видатків проводиться відповідно до кошторису за конкретними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кре­дитування шляхом оплати рахунків за надані послуги, виконані роботи, отри­мані товари тощо з урахуванням довідок про внесення змін. Залишки власних надходжень на спеціальних реєстраційних рахунках, які склались на початок року, використовуються установами протягом поточного року для здійснення видатків, передбачених у кошторисах на поточний рік.

Обсяги власних надходжень, які перевищують відповідні витрати, за умо­ви забезпечення ресурсами заходів з виконання основних функцій бюджет­них установ розпорядники бюджетних коштів перераховують вищим та під­відомчим установам і організаціям у разі, якщо їм такі повноваження надано відповідними нормативно-правовими актами. Відповідальність за прийняте рішення несе розпорядник бюджетних коштів. Перерахування таких коштів здійснюється з рахунків, які призначені для зарахування до спеціального фон­ду державного бюджету власних надходжень розпорядників, лише в межах однієї програми та однієї групи власних надходжень.

Розпорядниками, які перераховують кошти, отримані в поточному році, такі операції відображаються як зменшення доходів, а які отримують, - відпо­відно як отримання доходів. У разі перерахування коштів, що обліковувались як залишки власних надходжень на початок року, зазначені операції відобра­жаються як зменшення та збільшення залишків.

Взяття бюджетних зобов'язань

Бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене від­повідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення до­говору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість таі або попередня оплата, яка передбачена законодавством.

Неб’юджетне зобов'язання — будь-яке зобов'язання за коштами держав­ного та/або місцевих бюджетів, узяте розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з переви­щенням повноважень, установлених Бюджетним кодексом України, законом ^країни про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов' язання в межах бю­джетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бю­джетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації - центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів) та залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпо­рядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів). За бюджетними програмами, які здійснюються із залученням держа­вою кредитів (позик) від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), термін дії яких завершується у поточному бюджетному періоді, розпорядники бюджетних коштів мають право брати відповідні бюджетні зобов'язання у четвертому кварталі поточного бюджетного періоду понад фактичні надходження таких кредитів (позик) за умови наявності письмової згоди кредитора на оплату цих зобов'язань протягом першого кварталу наступного бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казна­чейства України річний план державних закупівель (зміни до річного плану державних закупівель).

Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом семи робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Казначейства України Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одер­жувачів) бюджетних коштів (Таблиця 6.27) на паперових (у двох примірни­ках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

За умови взяття бюджетного зобов'язання, за яким застосовуються про­цедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівель, подає до Казначейства України додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, ори­гінали документів та/або їх копії, засвідченні в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати проведення процедури закупівлі листи-погодження уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження).

За умови взяття бюджетного зобов'язання, що виникло на виконання зо­внішньоекономічних договорів (контрактів), розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково, на підставі договору (контракту) за курсом Національного банку України на день подання Реєстру. У разі закупів­лі валюти через міжбанківський валютний ринок України розпорядник бю­джетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково на підставі договору (контракту) на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному Ринку України.

За бюджетними зобов'язаннями за окремими напрямами видатків (напри­клад, заробітна плата, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види до­помоги, витрати на службові відрядження), у тому числі за зобов'язаннями, у яких не зазначаються суми (наприклад, договори про надання послуг зв'язку),

у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахун­ково, але в межах річних планових показників.

За довгостроковими бюджетними зобов'язаннями, строк дії яких переви­щує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетно­го року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору.

Органи Казначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьо­вуються органом Казначейства України:

  • за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур заку­півель, - протягом 1 операційного дня;

  • за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупі­вель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;

  • за іншими поточними видатками, крім захищених, - до 3 операційних днів;

  • за капітальними видатками - до 5 операційних днів.

За бюджетними фінансовими зобов'язаннями, які виникають у процесі ви­конання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом семи робочих днів з дати виникнення бюджетного фінансового зобов'язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до відповідного органу Казначей­ства України Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одер­жувачів) бюджетних коштів (Таблиця 6.28) на паперових (у двох примір­никах) та електронних носіях, а також оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджет­ного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.

У виняткових випадках, коли такі документи розкривають плани оператив­ної діяльності чи специфіку органів державної влади, що забезпечують обо­рону або безпеку України, розпорядники бюджетних коштів подають тільки реєстри, на одному примірнику яких при поверненні проставляється відмітка «зареєстровано та взято на облік». При цьому за цільове спрямування коштів, узяття бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань та наяв­ність на підтвердних документах грифа секретності відповідає розпорядник бюджетних коштів.

Дані бухгалтерського обліку з виконання кошторису на звітну дату мають відповідати аналогічним даним бухгалтерського обліку виконання державно­го та місцевих бюджетів.

У полі «Одержано Казначейством України (органом Казначейства Украї­ни)» Реєстру на всіх примірниках обов'язково проставляються дата подання та підпис відповідальної особи органу Казначейства України.

Відлік терміну опрацювання підтвердних документів органом Казначейства України починається з дати, вказаної у полі «Одержано Казначейством України (органом Казначейства України)» Реєстру, враховуючи день їх подання.

Поле «Рівень розпорядника (одержувача) бюджетних коштів» Реєстру за­повнюється відповідно до вимог нормативно-правових актів.

Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, другі примірники цих документів залиша­ються на зберіганні в органі Казначейства.

Документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та/ аб° бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з від­міткою «зареєстровано та взято на облік».

У ході виконання умов одного зобов'язання можуть виникати декілька бюджетних фінансових зобов'язань у різні періоди часу, які реєструються в органах Казначейства.

У разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом семи ро­бочих днів з дати їх виникнення подати до органів Казначейства Реєстр і від­повідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких зобов'язань.

При зміні курсу валют на дату здійснення операції розпорядником бю­джетних коштів вносяться відповідні зміни до реєстрів.

У випадку зняття з реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань до орга­нів Казначейства подається Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань разом з документами (накладна, акт тощо), що підтверджують повернення товару постачальнику з причин невідповідності договірним умовам, відповідним рі­шенням суду стосовно обсягів або якості виконаних робіт, наданих послуг, додатковою угодою про зміну умов договору тощо.

При знятті з обліку бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань суми у реєстрах проставляються з мінусом.

Органи Казначейства України не реєструють:

а) бюджетні зобов'язання при:

  • відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;

  • відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання;

  • відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджет­ної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);

  • невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;

  • неподанні або поданні неповного пакета підтвердних документів щодо проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні ко­шти;

  • недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова­жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами;

  • недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

б) бюджетні фінансові зобов'язання при:

  • відсутності відповідного бюджетного зобов'язання, відображеного У бухгалтерському обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

  • відсутності у розпорядника бюджетних коштів фактичних надходжень спеціального фонду;

_ відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фі­нансового зобов'язання;

  • недотриманні вимог щодо оформлення поданих документів;

_ невідповідності фінансового зобов'язання відповідному бюджетному зобов'язанню, відображеному в бухгалтерському обліку виконання дер­жавного та місцевих бюджетів;

  • недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повнова­жень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно- правовими актами.

У таких випадках органи Казначейства України бюджетні зобов'язання та/ або бюджетні фінансові зобов'язання не реєструють, а попереджають у пись­мовій формі відповідних розпорядників про неналежне виконання бюджетно­го законодавства з вимогою усунути порушення щодо взяття та/або реєстрації таких бюджетних зобов'язань (бюджетних фінансових зобов'язань).

Відмітка про попередження (номер та дата попередження) робиться у гра­фі «Примітка». Попередження про неналежне виконання бюджетного законо­давства щодо взяття та/або реєстрації бюджетних зобов'язань (бюджетних фінансових зобов'язань) реєструються органами Казначейства в Журналі ре­єстрації Попереджень про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації бюджетних зобов'язань (бюджетних фінансових зобов'язань.

Розпорядник бюджетних коштів усуває порушення у строк до ЗО календар­них днів, про що повідомляє відповідний орган Казначейства України та, за наявності, подає виправлені документи до відповідного органу Казначейства.

У разі неповідомлення розпорядником бюджетних коштів про усунення порушення орган Казначейства оформлює протокол про порушення бюджет­ного законодавства та повідомляє про виявлене порушення бюджетного за­конодавства органи Державної фінансової інспекції для вжиття заходів відпо­відно до законодавства України.

У разі скорочення асигнувань розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов'язань та/або бюджетних фінансових зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани спеціального фонду.

У разі прийняття відповідного рішення щодо тимчасового обмеження асигнувань загального фонду бюджету розпорядники бюджетних коштів по­винні забезпечити приведення обсягів бюджетних зобов'язань у відповідність з тимчасовим обмеженням асигнувань

Бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг 3 0Плати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій гро­мадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

При виконанні рішень, які прийняті органами державної влади, про спи­сания коштів з рахунків розпорядників бюджетних коштів органи Казначей­ства України відображають в обліку відповідні бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання. Після проведення примусового списання коштів з рахунків розпорядники бюджетних коштів повинні привести у відпо­відність до проведених операцій бюджетні зобов'язання та бюджетні фінан­сові зобов'язання.

У кінці бюджетного періоду розпорядники бюджетних коштів приводят і., зареєстровані бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом у відповідність до фактичних надходжень до цього фонду.

Непогашені в кінці бюджетного періоду бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів, які не є кредиторською заборгованістю, бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання одержувачів бю­джетних коштів знімаються з обліку органами Казначейства України. Про зняті з обліку бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання ор­гани Казначейства повідомляють розпорядників бюджетних коштів.

У міру прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про погашен­ня бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які залиши­лись непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру і відповідних підтвердних документів.

Бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання розпоряд­ників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства України в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та в автоматизованому режимі заносяться у картку обліку зобов'язань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків і класифікації кредитування бюджетів.

На кінець бюджетного періоду сума бюджетних фінансових зобов'язань повинна відповідати сумі бюджетної кредиторської заборгованості.

Зобов'язання, узяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, не вважаються бю­джетними зобов'язаннями (крім зобов'язань щодо виплати субсидій, допо­моги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (у частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян) і не підлягають оплаті за рахунок бю­джетних коштів. Узяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законо­давства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються

Порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань є підставою для зупинення операцій з бюджет­ними коштами та призупинення бюджетних асигнувань.

Отримання товарів, робіт і послуг

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти визначаються Законом України «Про здійснення держав­них закупівель», яким передбачається забезпечення створення конкурентно­го середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування За­кону України «Про здійснення державних закупівель»

Державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.

Уповноваженим органом є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом.

Попередня оплата товарів, робіт і послуг за разунок бюджетних коштів здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України «Пи­тання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бю­джетні кошти».

Операції пов'язані з використанням бюджетних коштів проводяться відпо­відно до порядку обслуговування державного бюджету за видатками та опе­раціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок державного бюджету.

Державна казначейська служба України: а) до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати про­ведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів (цінової пропозиції, пропозиції за результатами засто­сування процедури закупівлі в одного учасника), відомостей про рамкову УГОДУ, за якою укладено договір про закупівлю (у разі проведення закупівлі за рамковими угодами), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у ви­падках, передбачених Законом;

б) вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим бюджетними фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках:

  • відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених Законом;

  • відміни процедури закупівлі;

  • набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів про­цедури закупівлі недійсними;

  • на період призупинення процедури закупівлі;

  • наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до За­кону;

в) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідо­мляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження. Банкам під час оплати за договорами про закупівлю замовником ра­зом із платіжним дорученням надаються документи щодо держав­них закупівель відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність». У разі їх невідповідності вимогам Закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.

Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Державна фінан­сова інспекція України, Державна служба статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визна­чених Конституцією та законами України.

Здійснення видатків відповідно до взятих бюджетних зобов'язань Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства Украї­ни, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпо­рядників бюджетних коштів у разі:

  • наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгал­терському обліку виконання бюджету;

  • наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджет­ному процесі);

  • наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, пла­нів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів. З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Казначейства в частині виконання державного бюджету за видатками здійснюють:

  • попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

  • поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпорядників та одер­жувачів бюджетних коштів.

Відповідно до встановлених повноважень Казначейство України здійснює контроль за наявністю асигнувань для взяття бюджетних зобов'язань та від­повідністю їх певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характе­ристиками паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті бюджетні зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядни­ки та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.

Органи Казначейства України здійснюють платежі на підставі платіжних доручень (Таблиця 6.29) за дорученнями розпорядників та одержувачів бю­джетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов'язання та фінан­сового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асиг­нувань.

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процеду­ри закупівлі тощо) надаються у разі потреби здійснення авансування, поетап­ної оплати зареєстрованих бюджетних фінансових зобов'язань тощо.

У випадках проведення розрахунків на умовах авансування розпорядники та одержувачі бюджетних коштів протягом трьох робочих днів після завер­шення терміну поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, визначе­ного договірними зобов'язаннями відповідно до законодавства, подають до органів Казначейства документи, що підтверджують отримання таких товарів, робіт та послуг.

Окремі видатки Міністерства оборони України та деяких головних розпо­рядників (за окремими кодами бюджетної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Казначейством України і відповідним головним розпорядни­ком), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто здійснення видатків, якщо вони містять відомості, Що становлять державну таємницю та/або носять гриф «Таємно», проводиться без подання підтвердних документів. Відповідальність та контроль за проведенням таких операцій покладаються на розпорядників бюджетних коштів.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок розпорядника (одержува­ча) бюджетних коштів, повинні повертатися ним у строки, встановлені зако­нодавством України. Повернення коштів здійснюється органом Казначейства на підставі платіжного доручення розпорядника (одержувача) бюджетних ко­штів, у призначенні якого обов'язково зазначаються номер та дата документа, згідно з яким були зараховані такі кошти.

Платіжні доручення подаються до органів Казначейства України в кіль­кості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити платіжних доручень та вимоги щодо заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Подані розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів платіжні до­ручення перевіряються органами Казначейства України щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідальних посадових осіб і відбитка печатки установи зразкам. За правильність оформлення та достовір­ність інформації, наведеної у платіжному дорученні, відповідає розпорядник

(одержувач) бюджетних коштів. У разі невідповідності дати подання даті пла­тіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання та підпис казначея.

Після проведення платежу на платіжних дорученнях, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея «Оплачено».

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

  • неправильного заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного до­кумента;

  • відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджет­ної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються пас­порти бюджетних програм;

  • відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;

  • невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

  • невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці плате­жу;

  • обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюєть­ся нормативно-правовими актами;

  • накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

  • зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

  • надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законо­давства у сфері державних закупівель та/або копії рішення суду про ви­знання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало закон­ної сили;

  • відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостат­ності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

  • перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигну­вань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кре­дитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та від­повідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпоряд­ників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

- неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, по­слуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку із зазначеними причинами, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства України розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів, від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого до виконання, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника струк­турного підрозділу) і виконавця.

У разі коли платіжне доручення не прийняте до виконання у зв'язку з по­рушенням бюджетного законодавства розпорядниками бюджетних коштів (одержувачами бюджетних коштів), органи Казначейства застосовують захо­ди впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені Бюджетним кодексом України, зокрема, попередження про неналежне виконання бюдже г- ного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законо­давства або інший захід впливу відповідно до Бюджетного кодексу України на підставі протоколу про порушення бюджетного законодавства.

Меморіальні документи (у тому числі платіжні доручення та інші розра­хункові документи) повинні містити реквізити, які визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. На першому при­мірнику ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб розпо­рядника (одержувача бюджетних коштів), які мають право підписів згідно з картками зі зразками підписів.

Строк дії платіжного доручення розпорядників та одержувачів бюджетних коштів установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

Перерахування коштів з рахунків розпорядників та одержувачів бюджет­них коштів здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Казначейства. Органи Казначейства зберігають розрахункові документи згідно з вимогами чинного законодавства. Розрахункові документи надаються як на паперових, так і на електронних носіях. Усі реквізити розрахункового документа на електронних носіях повинні бути аналогічні реквізитам документа на паперових носіях.

Під час підписання розрахункового документа не дозволяється викорис­тання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового доку­мента в кілька прийомів. Органами Казначейства до виконання такі розрахун­кові документи не приймаються.

розпорядники та одержувачі бюджетних коштів відповідають за правиль­ність заповнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків, кодів бюджетної класифікації тощо.

Усі операції органів Казначейства повинні оформлятися відповідними до­кументами, що є підставою для відображення їх в обліку, і вміщувати конкрет­ну інформацію про характер операції. Органи Казначейства не несуть відпо­відальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлені розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.

Органи Казначейства при здійсненні розрахунково-касового обслугову­вання розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з їх ра­хунків та рахунків одержувачів бюджетних коштів надають розпоряднику та одержувачу бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня з відміткою у вигляді відбитка штампа казначея «Оплачено» .

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти перераховуються (за згодою працівників підприємств, установ та організа­цій) на вкладні рахунки відповідно до платіжних доручень та заявки на ви­дачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки за встановленою формою (Таблиця 6.30).

У разі проведення операцій розпорядниками в натуральній формі зазначені операції проводяться в межах планових показників та відображаються в бух­галтерському обліку виконання державного бюджету. Розпорядники до закін­чення звітного періоду не пізніше останнього робочого дня місяця складають та подають до органів Казначейства довідку про надходження у натуральній формі. Відповідальність за законність та достовірність проведених операцій у натуральній формі несуть розпорядники бюджетних коштів.

Для коригування касових видатків у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділення) розпорядників (одержувачів) чи переходу розпорядників (одержувачів) на обслуговування до іншого органу Казначей­ства (внесення змін до мережі) орган Казначейства після отримання коригу­вальних реєстрів на відкриття асигнувань, формує меморіальний документ та здійснює коригування проведених з початку року касових видатків.

Порядок оформлення документів для виплати готівки розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, до­помоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Казначейства заявку на

видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки (Таблиця 6.30) у двох примірниках. Після видачі готівки один примірник повертається роз­поряднику або одержувачу бюджетних коштів з відбитком штампа казначея, другий примірник зберігається в органах Казначейства.

Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матері­альну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.

У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати указуються суми податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інші податки і обов'язкові платежі, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів разом із заявкою на видачу готівки по­винні подавати платіжні доручення на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і єдиного внеску.

У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» в разі сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і єдиного внеску, зазначається період, за який здійснено виплату.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів несуть відповідальність за правильність нарахування заробітної плати і прирівняних до неї платежів, за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та єдиного внеску при отриманні заробітної плати і прирівняних до неї платежів, а також за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Готівка на здійснення інших видатків, які не можуть бути проведені у без­готівковій формі, розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів видаєть­ся на підставі заявки на видачу готівки.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської про­дукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім метало­брухту (далі - закупівля сільгосппродукції та заготівля вторсировини), дозво­ляється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторси­ровини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продо­вжено до закінчення терміну відрядження. Відповідальність за цільове вико­ристання готівки несе розпорядник або одержувач бюджетних коштів.

Таблиця 6.30

Після отримання підприємством (установою, організацією) матеріальних цінностей або послуг, придбаних/отриманих за готівку, до органів Казначей­ства України подаються документи, які підтверджують здійснені видатки (акти придбання матеріальних цінностей чи послуг, рахунки-фактури тощо)-

Акт придбання матеріальних цінностей складається за встановленою фор­мою (Таблиця 6.31) затверджується керівником підприємства (установи, ор­ганізації) або його заступником та підписується комісією, яка створена відпо­відним розпорядником.

У разі неподання розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів до органу Казначейства протягом трьох робочих днів після закінчення терміну, на який надається готівка під звіт, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт чи послуг, органи Казначейства припиняють видачу готівки на зазначені цілі.

Видача готівки відновлюється після подання розпорядником (одержува­чем) бюджетних коштів до органу Казначейства документів, що підтверджу­ють отримання товарів, робіт чи послуг.

На підставі перевіреної заявки відповідальні особи органів Казначейства підписують грошові чеки на отримання готівки (Таблиця 6.32).

Уповноважені особи розпорядників та одержувачів бюджетних коштів на підставі належно оформлених грошових чеків отримують готівку з поточних рахунків, відкритих в установах банків на ім'я органів Казначейства за ба­лансовими рахунками групи 257 "Кошти державного та місцевого бюджетів Для виплат" Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Рахунки групи 257 є рахунками, на які зараховуються кошти до виплати без перераху­вань. Кошти на балансові рахунки групи 257 зараховуються на підставі заявок розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів.

Для отримання готівки з рахунків Казначейства групи 257 розпорядникам видаються грошові чекові книжки. Для отримання грошової чекової книжки Розпорядник зі свого пеестпапійного рахунку здійснює оплату її ваотості від­повідному банку. Після підтвердження факту оплати (копія платіжного дору. чення) орган Казначейства в установленому порядку отримує в банку чекові книжки та реєструє їх у журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок.

Таблиця 6.32.

Передача чекової книжки розпоряднику здійснюється на підставі довіре­ності розпорядника установленої форми шляхом оформлення акта прийман- ня-передачі грошових чекових книжок у двох примірниках. Одинпримірникзалишається в органі Казначейства, другий разом з чековою книжкою пере­дається розпоряднику. В журналі реєстрації отриманих та виданих чекових книжок у графі «Передано» зазначається назва розпорядника, номер і дата до­віреності, номер і дата акта приймання-передачі чекової книжки.

Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів списують чекові книжки в загальновстановленому порядку.

При внесенні готівки на рахунки розпорядників бюджетних коштів від­правники коштів у розрахункових документах (квитанціях тощо) зазначають зміст операції з визначенням коду економічної класифікації видатків і номери відповідних рахунків розпорядників, що відкриті в органах Казначейства.

Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток бюджетним установам відкривається картковий рахунок. Карткові рахунки відкриваються в установах банків на умовах договору. У договорі повинні бути вказані довірені особи установи, перелік яких додається до заяви про відкриття карткових рахунків.

Довірена особа може використовувати банківську платіжну картку як для отримання готівки, так і для здійснення безготівкових розрахунків, пов'язаних з господарською діяльністю установи, у тому числі на представницькі потре­би та витрати на відрядження.

Для проведення операцій із застосуванням банківських платіжних карток на картковий рахунок платіжним дорученням зараховуються кошти шляхом їх переказу з відповідних рахунків бюджетної установи. При казначейському обслуговуванні сума платіжного доручення на перерахування коштів склада­ється на підставі заявки розпорядника бюджетних коштів.

Кошти, які зараховуються на картковий рахунок, є підзвітними коштами довіреної особи бюджетної установи. Оприбуткування отриманих коштів та включення їх до авансового звіту про їх використання проводяться довіреною особою на підставі виписки з карткового рахунку або, у разі отримання готів­ки у банкоматі, чека банкомата.

Довірена особа бюджетної установи зобов'язана подати до бухгалтерії установи авансовий звіт про використання коштів з банківської платіжної картки разом із підтвердними документами та залишком невикористаної го­тівки відповідно до чинного законодавства. Залишки невикористаної готівки повертаються довіреною особою згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за здійснення усіх господарських операцій з використан­ням карткових рахунків покладається на керівництво бюджетних установ від­повідно до чинного законодавства.

Залишки коштів, не використані довіреною особою у визначені терміни, повертаються на рахунок, з якого вони були перераховані.

Проведення видатків розпорядників бюджетних коштів в іноземній валюті

Розпорядники бюджетних коштів за деякими напрямами витрат, встанов­лених законодавством, можуть проводити розрахунки в іноземній валюті. Для здійснення операцій в іноземній валюті розпорядники бюджетних коштів від­кривають рахунки в установах банків за відповідними балансовими рахунка­ми згідно з вимогами нормативних актів Національного банку України. Після відкриття в установах банків рахунку для обліку операцій в іноземній валюті бюджетна установа подає до відповідного органу Казначейства довідку банк\ про відкриття рахунку на її ім'я.

При необхідності здійснення розрахунків за зобов'язаннями, пов'язаними з міжнародною діяльністю, розпорядники узгоджують з Казначейством Укра­їни питання щодо можливості перерахування наявних на раху нках Казначей­ства України коштів в іноземній валюті чи необхідності здійснення її закупів­лі.

За наявності на валютному рахунку Казначейства України необхідної роз­поряднику суми коштів в іноземній валюті та відповідно гривневого еквіва­ленту на його реєстраційному рахунку розпорядник подає до Казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті, під­твердні документи в установленому порядку, реєстри зобов'язань та платіжне доручення на відшкодування з реєстраційного рахунку гривневого еквівален­ту перерахованих коштів в іноземній валюті.

Для погашення бюджетних зобов'язань, узятих розпорядниками бюджет­них коштів в іноземній валюті, пов'язаних з міжнародною діяльністю, Казна­чейство України на підставі поданої заявки-доручення, виходячи із наявності коштів на валютних рахунках, відкритих на ім'я Казначейства, та потреби в іноземній валюті приймає рішення про перерахування коштів з валютного ра­хунку на рахунок розпорядника, відкритий в установі банку.

Казначейство України готує платіжний документ на перерахування коштів в іноземній валюті з рахунку Казначейства України на рахунок бюджетної установи, указаний в заявці.

Гривневий еквівалент перерахованої валюти в той самий день на підставі наданих розпорядниками бюджетних коштів реєстрів зобов'язань, фінансових зобов'язань та платіжних доручень списується з реєстраційного рахунку роз­порядника.

У разі здійснення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за зобов'язаннями, що виникли внаслідок укладання договорів і не пов'язані з міжнародною діяльністю, розпорядник подає до органів Казначейства Украї­ни платіжне доручення на перерахування коштів з відповідних рахунків в на­ціональній валюті для закупівлі іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі.

При можливості здійснення видатків розпорядника в іноземній валюті за рахунок коштів, наявних на відповідних валютних рахунках, відкритих на ім'я Казначейства України в установах банків, розпорядник подає до Казначейства України заявку-доручення на здійснення видатків в іноземній валюті за вста­новленою формою.

На суму коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами Укра­їни, у частині, яка згідно із законом про Державний бюджет України належить до доходів загального фонду державного бюджету, Міністерством фінансів

України на підставі даних Міністерства закордонних справ України дається до­звіл на зарахування до доходів загального фонду державного бюджету коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, і спрямовування їх на здійснення видатків з функціонування закордонних дипломатичних уста­нов України, у частині, яка згідно з законом про Державний бюджет України належить до доходів спеціального фонду державного бюджету. Міністерством закордонних справ України готується повідомлення про зарахування до дохо­дів спеціального фонду державного бюджету коштів, отриманих за вчинення консульських дій за межами України, і спрямування їх на здійснення виплат, пов'язаних з виконанням консульських функцій дипломатичними представни­цтвами та функціонуванням консульських установ за кордоном.

На суму дозволів та повідомлень Міністерство закордонних справ України надає до Казначейства України розподіл відкритих асигнувань у національній валюті України на паперових та електронних носіях з приміткою «Дозвіл від № » (Повідомлення від №____ ). На суму поданих розпо­ділів за дозволами готуються реєстри на відкриття асигнувань та складається зведення реєстрів відкритих асигнувань.

На суму поданих розподілів за повідомленнями готується розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду та готується розпорядження на перерахування коштів з рахунку Казначейства України.

Реєстри на відкриття асигнувань, зведення реєстрів відкритих асигнувань та розпорядження готуються з приміткою «Коригування асигнувань відпо­відно до наказу Міністерства фінансів України та Міністерства закордонних справ України із зазначенням номера та дати дозволу/повідомлення і до Голо­вних управлінь не направляються.

Організація роботи органів Казначейства при проведенні розрахунків за

окремими рішеннями

Окремі грошові взаємні розрахунки з погашення заборгованості розпоряд­ників, одержувачів бюджетних коштів та суб'єктів господарювання за отри­мані товари, продукцію, надані послуги, виконані роботи тощо проводяться відповідно до вимог законодавчих актів.

Обов'язковою умовою проведення зазначених розрахунків є відкриття ра­хунків суб'єктам господарювання в системі органів Казначейства. Зазначені Розрахунки проводяться за згодою їх учасників на підставі спільних прото­кольних рішень шляхом залучення тимчасово вільних коштів єдиного казна­чейського рахунку або за рахунок кредитів банку через рахунки, відкриті в ор­ганах Казначейства. При проведенні розрахунків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету процедура відкриття асигнувань розпорядни­кам здійснюється у загальновстановленому порядку.

Поповнення єдиного казначейського рахунку за рахунок доходів загально­го та спеціального фонду державного бюджету, належних до перерахування Казначейству України, здійснюється на підставі розпорядження, яке готується відповідно до платіжних документів учасників розрахунків та виписки з ра­хунку, відкритого за відповідним балансовим рахунком Плану рахунків бух­галтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, а також під­твердних документів, перелік яких установлюється відповідним законодавчо- нормативним актом.

Проведені розрахунки відображаються в обліку виконання державного бю­джету як надходження до загального та/або спеціального фонду державного бюджету, відкриті асигнування та здійснені видатки бюджетних установ - за відповідними кодами бюджетної класифікації.

Використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних

програм

Порядок фінансування державних цільових програм регламентується від­повідними Постановами Кабінету Міністрів України.

В них визначаються:

  • головні розпорядники бюджетних коштів;

  • обсяги бюджетного фінансування, що передбачені в Законі України «Про Державний бюджет України « на відповідний рік;

  • механізми цільового використання коштів з метою виконання визначе­них у державній цільвій прогамі завдань і заходів.

Головні розпорядники затверджують відповідно до Програми та зазначе­ного плану заходів у розрізі кожного заходу перелік товарів, робіт і послуг з обсягами коштів для їх оплати, складений виходячи з детальних розрахунків витрат з урахуванням, установлених норм та нормативів, діючих цін і тарифів, штатної чисельності та умов оплати праці працівників, строків відповідних закупівель, а також умов укладених договорів.

Бюджетні кошти виділяються на безповоротній основі з урахуванням По­рядку їх використання, затвердженого відповідною постановою Кабінету Мі­ністрів України.

Операції, пов'язані з використанням бюджетних коштів, проводяться від­повідно до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів дер­жавного бюджету.

Головні розпорядники беруть бюджетні зобов'язання виключно у межах фактично перерахованих на рахунки бюджетних коштів.

Казначейство інформує щомісяця до встановленої дати Мінфін про обсяги перерахованих бюджетних коштів у розрізі головних розпорядників та про за­лишки бюджетних коштів, що обліковуються на їх рахунках.

Головні розпорядники подають звіти про використання бюджетних коштів, фактично виконані обсяги робіт у розрізі завдань і заходів Програми за фор­мою та в строки, визначені чинним законодавством.

Після закінчення бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що об­ліковуються на рахунках головних розпорядників і не використані станом на ] січня наступного бюджетного року, повертаються до державного бюджету.

Складення та подання фінансової звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим використанням здійснюються в уста­новленому законодавством порядку.

Відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів поклада­ється на головних розпорядників згідно із законодавством.

Порядок обслуговування операцій з надання та повернення кредитів, на­даних за рахунок коштів державного бюджету

Головний розпорядник бюджетних коштів, якому Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік передбачені бюджетні призначення для надання кредитів, визначає кредитора, якмй використовує такі бюджетні призначення у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

Позичальники не включаються до мережі відповідного розпорядника і отримують кредитні ресурси на підставі укладених кредитних договорів та підтвердних документів.

Кредитор спрямовує кошти за бюджетними програмами з кредитування виключно на визначені в установленому порядку мету, завдання та напрями цих бюджетних програм, а позичальник забезпечує використання таких ко­штів за їх призначенням.

Кредитор та позичальник відповідають згідно із законодавством за цільове використання коштів, наданих у вигляді кредиту із загального/спеціального фонду державного бюджету, а також за їх своєчасне та повне повернення.

Формування мережі розпорядників бюджетних коштів з кредитування здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Організація роботи органів Казначейства України щодо забезпечення об­ліку бюджетних асигнувань в частині кредитування та контролю за їх дотри­манням здійснюється відповідно до Порядку обслуговування державного бю­джету за видатками.

Операції з надання кредитів здійснюються шляхом проведення платежів зреєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків кредиторів, відкритих в органах Казначейства України, відповідно до кошторисів та планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду Державного бюджету (за винятком власних надходжень та відповідних видат­ків) або планів використання бюджетних коштів на рахунки позичальників в до умов кредитних договорів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство України контролює ці­льове спрямування бюджетних коштів на стадії проведення платежу на під­ставі підтвердних документів, наданих кредиторами.

Органи Казначейства України здійснюють платежі за дорученнями роз­порядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку за­реєстрованих бюджетних зобов'язань. Підставою для здійснення операцій з кредитування розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів є укладені кредитні договори, платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків за встановленою формою та інші підтвердні документи, передбачені бюджетним законодавством.

Платіжні документи приймаються органами Казначейства України від роз­порядників та одержувачів бюджетних коштів у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань у частині кредитування.

Процедура повернення кредитів, наданих із загального/спеціального фон­ду державного бюджету, та сплати відсотків за користування ними здійсню­ється відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, інших нормативно-правових актів та кредитного договору.

Операції із зарахування коштів, що надходять як повернення кредитів та відсотків за користування ними, та відображення їх на відповідних рахунках бухгалтерського обліку виконання державного бюджету здійснюються у по­рядку, визначеному відповідними нормативно-правовими актами.