
- •Тема 9. Маркетингова політика комунікацій
- •1. Формування системи маркетингових комунікацій підприємства.
- •Цілі комунікаційної політики
- •Головні цілі Підпорядковані цілі
- •1. Формування попиту
- •2. Стимулювання збуту
- •3. Створення позитивного іміджу підприємства товару
- •2. Реклама промислового підприємства на ринку
- •3. Public relations, стимулювання збуту
- •Пропаганда Спонсорство
2. Реклама промислового підприємства на ринку
Згідно з ЗУ «Про рекламу» реклама - це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.
Реклама має такі характеристики:
експресивний характер, можливість ефектно представити товар, саму фірму;
масове охоплення аудиторії;
можливість багаторазового звернення, здатність до умовляння, переконання;
суспільний характер (передбачено, що рекламований товар є законний і прийнятий суспільством);
знеособленість (порівняно з персональним продажем); здатна лише на монолог, а не на діалог з аудиторією;
Головні цілі реклами, як і комунікаційного комплексу загалом, — формування попиту на товар і стимулювання його збуту.
Основні завдання реклами:
інформування споживачів (переважно на етапі виведення товару на ринок);
переконання споживачів у перевагах властивостей товару фірми (найбільшої ваги набувають на етапі зростання);
нагадування про товар (доцільне на етапі зрілості);
Цільова аудиторія — це адресат рекламної комунікації. Як звичайно, вона мало відрізняється від цільового ринку фірми. Водночас маркетологи не повинні обмежуватися лише потенційними споживачами товару. Необхідне врахування і тих, хто впливає на прийняття рішення про покупку. Наприклад, лікарі можуть рекомендувати своїм пацієнтам ті чи інші ліки. Рекламуючи чоловічі сорочки, треба включити до цільової аудиторії реклами жінок, які часто купують ці сорочки своїм чоловікам і синам.
Проте треба зазначити, що реклама як засіб комунікації має свої переваги і недоліки.
До переваг реклами можна віднести:
можливість залучення великої аудиторії;
низька вартість одного рекламного контакту;
у наявності мається велика кількість різних ЗМІ і можна вибрати найбільш придатні для цільових сегментів;
можливість контролювати зміст повідомлення, його оформлення, час виходу;
можливість змінювати повідомлення залежно від реакції цільового сегмента;
висока імовірність того, що рекламне повідомлення дійде до потенційного споживача;
імовірність того, що покупець прийме рішення про покупку до контакту безпосередньо з продавцем.
Головні недоліки реклами в тому, що:
рекламне повідомлення є стандартним, негнучким; немає можливості зосередиться на індивідуальних потребах клієнта;
рекламне повідомлення є коротким;
деякі види реклами вимагають великих інвестицій (телебачення);
у ряді випадків необхідно довго чекати розміщення рекламного повідомлення (газети, журнали, що виходять з невеликою періодичністю).
Перелічені вище «плюси» і «мінуси» реклами є загальними для всіх засобів поширення реклами. У свою чергу кожен засіб поширення має свої особливості (табл. 9.1).
Таблиця 9.1.
Характеристики засобів поширення реклами
Засіб поширення реклами |
Рекламна аудиторія |
Рекламодавець |
Переваги |
Недоліки |
Щоденні газети |
Широка аудиторія, індивідуальні споживачі |
Роздрібна торгівля; розташована у визначеній місцевості; сфера обслуговування |
Своєчасність; велике охоплення місцевого ринку; високий ступінь сприйняття; визначеність за місцем розташування |
Короткочасність (незначна кількість вторинних читачів); невибіркова аудиторія; низька якість відтворення повідомлення; обмежене коло читачів |
Журнали |
Широка аудиторія індивідуальних споживачів; посередники; фахівці |
Роздрібна торгівля; виробники товарів широкого вжитку; виробники товарів і послуг для фахівців |
Висока якість відтворення реклами; значна кількість вторинних читачів; висока вибірковість аудиторії |
Висока вартість розміщення реклами; тривалий часовий розрив між подачею рекламної інформації і її появою в журналі |
Телефонні довідники |
Ш и р о к а аудиторія визначеної території |
Роздрібна торгівля; сфера обслуговування |
Близькість рекламодавця до споживача |
Низький ступінь впливу на потенційного споживача |
Поштова реклама |
Аудиторія, що за складом і кількістю контролюється рекламодавцем |
Роздрібна торгівля; сфера обслуговування; виробники товарів споживчого і промислового призначення |
Персональне звертання до аудиторії; своєчасність; можливість передати повнішу інформацію |
Високі витрати на 1000 рекламних контактів |
Радіо |
Аудиторія, що розташована в зоні роботи радіостанції |
Роздрібна торгівля; сфера обслуговування; суспільні й політичні організації |
Масовість; високе демографічне охоплення; невисока вартість |
Невисокий ступінь вибірковості; представлено тільки звуковими засобами; невисокий ступінь привернення уваги |
Телебачення |
Широка аудиторія |
Роздрібна торгівля; сфера обслуговування; суспільні і політичні організації; виробники товарів широкого вжитку |
Широта охоплення; високий ступінь привернення уваги; висока якість відтворення рекламного звертання з використанням зображення, звуку, руху |
Виробництво і розміщення реклами; короткочасність рекламного контакту; невисока вибірковість аудиторії; насиченість рекламою |
Зовнішня реклама |
Широка аудиторія, зосереджена поблизу рекламних точок |
Роздрібна торгівля; сфера обслуговування (як правило розташовані поблизу розміщеної реклами) |
Висока частота повторних контактів; високий ступінь сприйняття; невисока вартість |
Невисока вибірковість аудиторії; обмеження інформаційного і творчого характеру |
Серед інших засобів реклами є:
■ Реклама на місці продажу
Це вивіски, вітрини, рекламні планшети, реклама на упаковці товару тощо. Основне завдання такої реклами — стимулювати „імпульсну" покупку. Вона потребує спеціальних знань і навичок у справі оформлення вітрин, внутрішньо магазинних викладок.
■ Сувенірна реклама
Це календарі (настінні й кишенькові) і різні вироби з наддруком (ручки, блокноти, папки, запальнички, брелоки тощо), які нагадують потенційним споживачам про фірму.
Окрему групу сувенірної реклами становлять ділові подарунки (кейси, телефонні апарати тощо), призначені для керівництва фірм-споживачів; їх вручають особисто.
■ Реклама в Інтернеті
Використання електронних каналів маркетингу і реклами відкриває перед рекламодавцями нові можливості і має великі перспективи. Сьогодні в Україні лідерами по розміщенню реклами в Інтернеті є комп’ютерні компанії, автодилери, продавці нерухомості, туристичні компанії, фінансові установи.
Вибір засобів розповсюдження реклами в кожному випадку здійснюють фахівці відділу реклами підприємства з урахуванням різних критеріїв. Розглянемо найважливіші з них.
Прихильність цільової аудиторії до відповідних засобів інформації.
Специфіка товару. Так, складні товари промислового призначення доцільно рекламувати у професійних виданнях або з використанням „поштової реклами".
Вартість реклами. Якщо фірма має обмежені фінансові ресурси, цей показник може виявитись вирішальним.
Рекламна кампанія являє собою декілька рекламних заходів, об'єднаних однією метою, охоплюють визначений період часу й доповнюють один одного у часі.
Порядок формування плану рекламних заходів фірми такий:
Визначення і конкретизація планів рекламної кампанії.
Визначення товарів і послуг, яким необхідна реклама, а також часових відрізків, тобто якому товару в який період потрібна реклама.
Вивчення і підбір уже наявної у фірми маркетингової інформації про:
товари/послуги, що рекламуватимуться;
цільових споживачів даних товарів/послуг;
платоспроможний попит;
поточний стан ринків, на яких продаватимуться дані товари / послуги;
нові ринки збуту;
конкурентів;
ефективність раніше проведених рекламних кампаній.
Вибір рекламних засобів, що оптимально підходять до даного товару/послуги й задовольняють характеристики цільових сегментів та складання графіку рекламної кампанії.
Визначення тієї суми коштів, що фірма може виділити на проведення рекламної кампанії:
узгодження потреби в рекламі з реальними можливостями фірми, коригування первісного плану рекламної кампанії;
розробка всіх елементів рекламної кампанії;
визначення можливої ефективності обраних мети, ідеї, елементів рекламної кампанії;
при необхідності уточнення і коригування елементів рекламної кампанії;
організація роботи фірми під час проведення рекламної кампанії;
підведення підсумків рекламної кампанії.
Рекламну діяльність організації мають контролювати і регламентувати держава і громадськість. На це спрямований Міжнародний кодекс рекламної практики, а також Закон України „Про рекламу" (липень 1996 р.). Закон регламентує різні аспекти рекламної діяльності, зокрема:
забороняє використання у рекламі державної символіки України;
вимагає чіткої ідентифікації реклами, відокремлення її від іншої інформації;
обмежує рекламу в ЗМІ тютюнових і алкогольних виробів, зброї;
регламентує особливості рекламування лікувальних засобів;
забороняє недобросовісну рекламу, яка вводить в оману споживачів, завдає шкоди окремим особам і державі тощо.