Навчально-виробнича робота № 7.2
Тема програми №7: Облік господарських процесів
Тема заняття: Методи списання запасів у виробництво. Оформлення карток складського обліку. Визначення первісної вартості запасів.
Мета: навчальна - Розібратися в особливостях списання запасів у виробництво та його бухгалтерського відображення. Навчити складати ряди проводок та обчислювати собівартість продукції, закріпити навички в складанні кореспонденції рахунків. Навчити оформлювати картки складського обліку
розвивальна: розвивати вміння та навички при опрацюванні бухгалтерських документів,самовдосконалення в обраній професії, логічне та економічне мислення.
виховна: виховувати допитливість, наполегливість, відповідальне ставлення до навчання і до обраної професії, відповідальність за результати власної праці.
Тип уроку: урок вдосконалення знань, вмінь та формування навичок.
Дидактичне забезпечення:
1. ЗУ “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ” № 996-XIV від 16.07.1996р. зі змінами та доповненнями.
2.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу , зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.1999р. зі змінами та доповненнями.
3.Інструкція про застосування Плану рахунків 30.11.1999р № 291 зі змінами та доповненнями.
4.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, 10 “Дебіторська заборгованість”, “Зобов’язання”, 15 “Доходи”, 16 “Витрати” та інші.
5. Положення “Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р.
Матеріально-технічне забезпечення: План рахунків, калькулятори, завдання НВР №7.2.
Методичні рекомендації:
При підготовці до виконання завдань необхідно знати про особливості документування операцій з запасами на складі. Важливою умовою правильної організації виробничих запасів є їх відповідне групування за їх призначенням та роллю у процесі виробництва. Виробничі запаси поділяються на групи(наприклад чорні метали, кольорові метали). Кожна група поділяється на підгрупи(наприклад група чорних металів – на прокат, вуглецеву сталь, мартенівську леговану сталь тощо). У межах кожної підгрупи запаси групуються за профілем , маркою, сортом, а потім розміром тощо. За кожною назвою, сортом, розміром виробничих запасів закріплюється постійний шифр, що має бути поставлений на всіх документах, пов’язаних з обліком запасів. Цим шифром користуються також і в аналітичному обліку. Перелік запасів, згрупованих за характерною для них ознакою називається номенклатурою виробничих запасів. На кожному документі на надходження або витрачання запасів мають бути вказані не лише назва запасу, а і його номенклатурний номер.
Номенклатурний номер – це умовний числовий код обліку , який присвоюється групі предметів однієї назви, якості і ціни . Він має сім знаків : 1) перші три цифри означають код субрахунку – 201 2) четверта цифра означає номер підгрупи – 1 (реактиви та хімікати) 3) останні три цифри означають порядковий номер у підгрупі – 051 (спирт етиловий) Отже , номенклатурний номер спирту етилового – 2011051. Номенклатурні номери вказуються на ярликах, стелажах, де розміщені матеріальні цінності, та у Книзі складського обліку, а також в усіх первинних документах з обліку запасів. Для обліку руху запасів на складі за кожним сортом видом і розміром завідувачем складу ведуться картки складського обліку (форма М-12), які відкриваються у бухгалтерії в 1 примірнику і під розписку у реєстрі карток складського обліку і віддаються матеріально-відповідальним особам. Картки зберігаються на складі у спеціальних ящиках. У катках вказується найменування цінностей, номенклатурний номер, одиниці виміру, граничний розмір залишку. Протягом кожного дня відображається рух цінностей і визначається залишок на кінець дня. Картка складського обліку заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу на підставі прибутково-видаткових документів у той день, коли здійснюється господарська операція. Відкривається ця картка щороку зазначенням залишком матеріалів на початок нового року. Заповнюють картки складського обліку відповідно до номенклатури матеріалів і в міру надходження прибуткових документів . Працівники бухгалтерії разом з прибутковими документами передають їх матеріально-відповідальним особам під розписку. При цьому складається Реєстр видачі карток (форма М-13) , в якому вказується дата видачі , кількість карток , їх реєстраційні номери і ставиться підпис одержувача. В переданих картках складського обліку бухгалтерією мають бути проставлені ціна ,номенклатурний номер,найменування , розмір і марка матеріалу , одиниця виміру і норма запасу .В отриманих картках складського обліку завідуючий складом (або комірник) заповнює реквізити , що характеризують місця зберігання матеріалів (стелажі,комірки, тощо)У встановлені терміни комірник на підставі прибуткових та видаткових документів складає Реєстр приймання – здачі документів у двох примірниках, які разом з документами здає у бухгалтерію. В бухгалтерії перевіряють поданий звіт та роблять записи в облікових регістрах, і один примірник реєстру матеріально-відповідальній особі-комірнику). У разі відпуску запасів у виробництво, продаж та за іншого вибуття їх оцінку здійснюють за такими методами:
- ідентифікованої собівартості запасів;
- середньозваженої собівартості;
- собівартості перших за часом надходження запасів( ФІФО);
- собівартості останніх за часом надходження запасів(ЛІФО);
- нормативних витрат;
- ціни продажу.
Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, підприємство застосовує тільки один з наведених методів.
Метод ідентифікованої собівартості запасів застосовується при формуванні запасів для виконання спеціалізованих замовлень, а також у разі використання запасів, що не замінюють одне одного. При використанні даного методу матеріали вибувають за первісною вартістю надходження окремих одиниць. Він може застосовуватися за умов незначної номенклатури матеріалів, що використовуються на підприємстві.
Метод середньозваженої собівартості. Оцінка здійснюється за кожною одиницею запасів способом розподілу сумарної вартості залишку таких запасів і вартості отриманих у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду і отриманих у звітному періоді.
Метод ФІФО. При цьому методі запаси використовуються в тій послідовності, в якій надходять на підприємство.
Це означає, що запаси Які відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів( «першим надійшов-першим вибув»). Середньозважена вартість запасів визначається на дату кожної операції їх вибуття. При цьому вартість запасів на кінець місяця оцінюється за цінами останніх надходжень запасів.
Метод ЛІФО. При цьому методі запаси використовуються в послідовності, зворотній їх надходженню на підприємство. Тобто запаси, які відпускаються у виробництвоЮ оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів( « останнім надійшов - першим вибув»). При цьому собівартість запасів на кінець місяця визначається за собівартістю перших за часом надходження. Підприємство самостійно вибирає метод списання собівартості запасів залежно від особливостей діяльності. Для цілей оподаткування рекомендується визначати собівартість методом ФІФО.
Метод нормативних витрат. До початку процесу виробництва складається нормативна калькуляція, в якій визначаються витрати на одиницю продукції та на виготовлюваний обсяг. Відпуск запасів здійснюється в межах , передбачених в калькуляції. За потреби норми витрат і ціни переглядаються.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки за товари.
Завдання 1
Визначити собівартість списання запасів (піноблоки) зі складу у виробництво методом середньозваженої собівартості. Вихідні дані( табл.7.2.1). Ціна вибуття одиниці запасів-20 грн.(без ПДВ).
Табл.7.2.1
Залишок запасів(піноблоки) на початок періоду та його рух у звітному періоді
-
Дата
Показники
Кількість од.
Ціна одиниці
Усього
01.09
Залишок на складі
10
12
120
07.09
Придбано
20
13
260
15.09
Продано
20
20
400
23.09
Придбано
15
14
210
27.09
Продано
10
20
200
15.09 продано 20 одиниць
Середньозважена собівартість =(10*12+20*13):(10+20)=12,67грн.
Собівартість продажу= 20*12,67=253,40 грн.
2)27.09 продано 10 одиниць
Середньозважена собівартість =
Собівартість продажу =
3)Всього собівартість продажу становить:
4)Собівартість залишку товарів на кінець місяця становить:
Завдання 2
Використовуючи вихідні дані завдання 1( табл.7.2.1), визначити собівартість реалізації піно блоків за методом ФІФО
1) за 15.09. Собівартість реалізованих запасів становить:
2) за 27.09 Собівартість реалізованих запасів становить:
3) собівартість реалізованих запасів за вересень становить:
4)Собівартість залишку на кінець місяця становить:
Завдання 3 Використовуючи вихідні дані завдання 1( табл.7.2.1), визначити собівартість реалізації піно блоків за методом ЛІФО
1) за 15.09. Собівартість реалізованих запасів становить:
2) за 27.09 Собівартість реалізованих запасів становить:
3) собівартість реалізованих запасів за вересень становить:
4) Собівартість залишку на кінець місяця становить:
Завдання 4
Використовуючи розв’язки завдань 1-3 скласти порівняльну таблицю впливу різних методів оцінки вибуття запасів на прибуток підприємства, зробити висновки: при якому методі прибуток буде найвищим.(табл.7.2.2)
Табл.7.2.2