Лекція №9

Тема :  Лісові розсадники

План :

1. Поняття про розсадники.

2. Види розсадників за призначенням, розмірами та строками діяльності.            

 3.Вибір місця під розсадник.Організація території розсадника.

4.Основні відділення розсадника.

5 Обробіток грунту в лісовому розсаднику. Підготовка насіння до посіву.

6.Посів насіння , догляд за посівами.

7 Викопування посад матеріалу, підрахунок , сортування , пркопування, перевезення.

1. Відновлення лісів може проводитись як природним так і штучним способом. Штучні насадження створюють тоді, коли на лісних площах після рубки не здійснюється відновлення лісу природним шляхом чи в інших випадках. Для створення майбутнього насадження необхідно мати високоякісне насіння з хорошими даними. З цією метою створюють лісонасінні ділянки –  розсадники . Розсадником називається підприємство,або його частину,яке спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу деревних та чагарникових порід,що потім використовують для штучного лісо відведення,озеленення міст,та створення захисних лісових насаджень.

2. За профілем основної діяльності розсадники поділяють на: лісові, лісомеліоративні, декоративні та плодові.

- У лісових лісомеліоративних розсадниках вирощують переважно сіянці та саджанці для створення лісових культур і лісо-меліоративних насаджень.

-У декоративних і плодових розсадниках вирощують головним чином великомірний садивний матеріал – саджанці для робіт по озелененню та створенню садів.

За тривалістю функціонування лісові розсадники розрізняють на тимчасові (до п’яти років) і постійні, які закладаються строком на 25-50 років.

Якщо в районі діяльності лісогосподарських підприємств плануються значні лісокультурні роботи, розраховані на багато років, для забезпечення їх садивним матеріалом організовують постійні розсадники.

Лісові розсадники, що підпорядковані державним лісгоспам, або міжгосподарським лісгоспам, залежно від їх площі поділяють на малі(до 5 га), середні (6-15 га) та великі (понад 15 га), а також базові площею 25 га і більше.

Для оперативного використання садивного матеріалу чинними нормативними документами передбачено створення індивідуальних тимчасових розсадників невеликих розмірів, закладених в конкретному обході на кожному лісництві.

За принципом організації території розсадники поділяються на звичайні або традиційні (прямокутні, квадратні, рідше багатокутні), кругові, піднаметові, смугові.

– Звичайні (традиційні) – з полями, як звичайно, прямокутної форми на відкритих площах. Основний вид розсадників.

- Кругові – невеликі за площею з формою кола або еліпса.

– Піднаметові – закладаються безпосередньо під наметом лісу, в попередньо зріджених насадженнях.

- Смугові (стрічкові) – створюються на смугах розкорчованих зрубів шириною 15-30 м, які чергуються з смугами деревостану шириною 50-100 м.

3. Організація території розсадника - це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі. Вона відображається на площі розсадника і обґрунтовується.

Під розсадник вибирається ділянка, вільна від будь-яких перешкод, прямокутної майже квадратної форми, досить великих розмірів.

На площі в масштабі 1:5000 спочатку розміщується виробнича  частина, а потім допоміжна.

Виробнича частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є).

Під посівне відділення відводять ділянки з найбільш родючими легкими ґрунтами, захищені від вітру.

Для маточних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки.

Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, за межами виробничих відділів.

Компостник - на певній відстані від садиби. Поле виробничої частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.

Господарська частина не повинна перевищувати25-30% від загальної площі розсадника і призначена для обслуговування виробничої частини.

4. Залежно від призначення, вирощування деревних порід у розсаднику створюються відділи, насамперед відділ розмноження з такими відділеннями:

- посівним; - для вирощування сіянців із насіння;

- шкільним – для вирощування саджанців дерев і кущів із сіянців і живців;

- маточних насаджень – для забезпечення  розсадника  насінням і живцями;

- дендрологічним – для створення колекції цінних видів і форм інтродукованих та місцевих деревних порід.

Розрахунок площі розсадника.

Як правило,  лісові   розсадники  проектуються і створюються з розрахунком на тривалий час їх функціонування. Тому розрахунок площі  лісового   розсадника  – відповідальний етап у їх проектуванні, від правильного виконання якого залежить в майбутньому ефективність використання території, відведеної під  розсадник . Сучасний  лісовий   розсадник  містить більше 20 структурних елементів об’єднаних в продукційну (виробничу) та допоміжну (службову) частини. Загальна площа  розсадника  складається з суми площ його структурних елементів, розрахунок яких проводиться окремо за певними правилами. При визначенні площі враховують проектне завдання на щорічний відпуск кожного виду продукції,вид садивного матеріалу та строки його вирощування,плановий вихід сіянців з 1м посівного рядка і саджанців з одиниці площі,прийняту сівозміну і схему посіву,або посадки.

Площу розсадника визначають за такою формулою для посівного відділення:

П=С*Ш*Х/Н*Р*К

П - площа посівного відділення для даної рослини в м2;

С-кількість сіянців,які щороку вирощуються,шт.;

Ш – ширина посівної стрічки,м;

Н – вихід сіянців з одного метра,шт.;

Р- кількість посівних рядків на посівній стрічці;

Х – кількість полів у сівозміні;

К – повторюваність вирощування рослини в межах сівозміни.

Для деревної та плодової шкілок:  

П=С.Ж.Х,

де П- площа шкілки для даної рослини,м2;

С- кількість сіянців;

Ж – площа живлення саджанця,м2;

Х- кількість полів в сівозміні.

Загальна площа посівного, відділення визначається Формулою:

а) для стрічкових посівів Sn= N*B/ C*D*K

Де Sn - площа посівного відділення окремої породи, м2;

N - кількість сіянців, які щорічно продукуються (планове завдання), шт.;

В — ширина посівної, стрічки плюс ширина міжстрічкової відстані, м;

С — плановий вихід сіянців з 1 м посівної борозенки, шт.;

Д - кількість посівних борозенок у стрічці, шт.;

К - коефіцієнт, що визначає відношення кількості полів у  прийнятій сівозміні до кількості полів, які щорічно відводять під посів даної породи.

5. В умовах створення лісового розсадника значне місце відводиться обробітку ґрунту під час освоєння площ, відведених під розсадник та в полях прийнятих сівозмін.

Первинний обробіток ґрунту виконується у відповідності з категоріями площ, відведених під розсадник і перехідною сівозміною.

Первинний обробіток на пустирях (землі - сильно засмічені бур'янами) застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів і добрив.

В кінці літа лущать зернину в двох напрямках на глибину 7-10 см. З появою бур'янів (приблизно через 2 тижні) проводять оранку на глибину до 30 см, а наступного року весною, проводять закриття вологи (боронування), поле утримують під чорним паром. Влітку проводять культивацію для боротьби з бур'янами та для накопичення вологи, вносять добрива.

Восени проводять переорювання пару, а наступної весни знову боронування, і тоді вже можна висівати насіння під сінці або садити сіянці в шкільному відділенні.

Система чорного пару є найефективнішим засобом покращення властивостей ґрунту.