3.12 Гігієна та санітарія на підприємстві. Ветеринарно-санітарні вимоги
Слід описувати основні вимоги до гігієни виробництва продукції та ветеринарно-санітарні правила до якості та безпеки продуктів, загальну характеристику санітарно-гігієнічних заходів при виробництві молочних продуктів, вимоги до контролю санітарної обробки цехів та обладнання, дезінсекції, дезатирації. Особливості гігієни працівників галузі.
4 Заходи з безпеки функціонування підприємства
4.1 Заходи з охорони праці на підприємстві
Заходи з безпеки функціонування підприємства необхідно передбачати з метою створення гарантовано безпечних умов праці на підприємстві та нешкідливості підприємства для оточуючого середовища.
Під час експлуатації обладнання в разі дії небезпечних факторів передбачають колективні та індивідуальні засоби захисту: огородження, запобіжні, сигнальні пристрої та дистанційне управління. Для захисту персоналу від ураження електричним струмом, продуктів горіння та ін. застосовують ізолюючі, огороджуючи та допоміжні захисні засоби.
При підборі обладнання, яке працює під тиском, необхідно враховувати вимоги правил безпеки для обладнання підвищеної безпеки.
Цей розділ виконується під керівництвом консультанта кафедри «Охорони праці».
4.2 Заходи з охорони навколишнього середовища
Цей розділ включає в себе питання охорони навколишнього середовища на підприємстві як системи засобів, спрямованих на підтримку раціональної взаємодії між виробничою діяльністю людини й навколишнім природним середовищем, яка попереджає прямий і побічний вплив результатів цієї діяльності на природу і здоров'я людини (ГОСТ 17.0.01-76).
Заходи по захисту навколишнього середовища на підприємстві, яке реконструюється, повинні містити комплекс захисних засобів, які визначаються системою державних законодавчих актів:
Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
Державні будівельні норми України — проектування (ДБН А.2.2-1-95).
Заходи по попередженню забруднення біосфери відходами підприємства:
розробка й використання в промисловості маловідходних і безвідходних технологій, машин і обладнання, які забезпечують раціональне використання матеріальних і сировинних ресурсів, зниження питомих норм споживання сировини, утилізація відходів;
використання газоочисного і пиловловлюючого обладнання для захисту повітряного басейну від викидів шкідливих речовин;
використання оборотного і повторного водопостачання, створення безстічних технологічних процесів;
використання сучасних високоефективних водоохоронних технологій і методів обробки рідких відходів.
Санітарні правила і норми по охороні поверхневих вод від забруднення у відповідності до СанПіН 4630.
Охорона атмосферного повітря від забруднення хімічними речовинами у відповідності до ДСП 201.
Контроль гранично допустимих викидів (ГДВ) в атмосферу у відповідності до ГОСТ 17.2.3.02 і «Санітарних правил по охороні атмосферного повітря і населених місць» у відповідності ДСП 201.
Санітарні правила утримування територій населених місць у відповідності до СанПіН 42-128-4690.
5 Економічна ефективність виробництва, що передбачено темою бакалаврської роботи
Розділ є заключним етапом бакалаврської роботи і має за свою мету:
визначити основні техніко-економічні показники роботи;
порівняти їх з тими ж показниками до реконструкції.
При виконанні теми з реконструкції підприємства слід дати пояснення про причини зміни показників у порівнянні з діючим підприємством. Якщо відбулися зміни вартості на сировину, матеріали та інші цінності, враховані в роботі, необхідно для зіставлення даних перерахувати показники існуючого заводу.
В техніко-економічні показники необхідно включати рівень механізації виробництва.
Розділ «економічна ефективність підприємства» виконується під керівництвом консультанта кафедри «Економіки промисловості».
Зразки розрахунків економічної ефективності підприємства наводяться в «Методичних вказівках до виконання економічної частини бакалаврської роботи для студентів денної форми навчання спеціальності 7.05170108 «Технологія зберігання, консервування та переробки молока»».
Висновки
Висновки за змістом мають бути основними результатами бакалаврської роботи. У висновках повинні знайти відображення та доцільність результатів реконструкції, які відповідають темі і завданню до виконання бакалаврської роботи. Висновки повинні бути доказовими і базуватися на матеріалах, які мають високий ступень вірогідності Кожна теза висновків повинна містити конкретні дані, отримані як результат виконання випускної бакалаврської роботи і мати порядкову нумерацію.
Список використаних літературних джерел
В кінці текстового документа приводять «список використаних джерел», який повинен містити перелік літератури, використаної при виконанні роботи. Його необхідно розміщувати одним з таких способів: в порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, в хронологічному порядку. Список літератури включають у зміст документу.
Список літератури складають відповідно до вимог ДСТУ 7.1:2006.
Додатки
Ілюстраційний матеріал допоміжного характеру допускається надавати у вигляді додатків.
У пояснювальній записці оформляється у вигляді додатків: графік організації технологічного процесу, компонування побутових приміщень, графік споживання пари, графік витрат холоду, ілюстраційні матеріали розділу НДРС (графіки, схеми), таблиці. У тексті пояснювальної записки обов'язково повинні бути посилання на додатки. Всі додатки повинні бути перераховані у змісті.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки посередині рядка словом «Додаток ...» з літерою, яка його позначає. Додатки нумерують великими літерами українського алфавіту за винятком І, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. Один додаток позначають як Додаток А. Додатки повинні мати назву, яку розташовують під словом «Додаток ...» симетрично тексту сторінки.
На додатки дають посилання в записці, у змісті перелічують усі додатки із зазначенням їхніх номерів і заголовків згідно ГОСТ 2.105-95 «Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам».
Графічна частина
Вимоги до виконання графічних матеріалів наведені в «Методичні вказівки щодо оформлення курсових та кваліфікаційних робіт студентами очної та заочної форми навчання для всіх напрямків та спеціальностей факультету харчових технологій // Машкін М.І., Радчук О.В., Бондарчук В.М., Баштова Н.К.- Суми: Сумський національний аграрний університет. 2011. – 62 с».
Генеральний план забудови території
Підприємства галузі, як екологічно чисті підприємства, слід розміщувати в місці безпосередньо близькому до споживачів.
Г
енеральний
план - це план території з розташуванням
будівель і споруд, під’їзних
шляхів, комунікацій, площадок, зелених
зон. Він виконується в масштабі
1:500 або 1:1000. У верхньому лівому куті
листа показують «розу вітрів» (рис.
1), яка вказує домінуючий напрямок вітру.
С
Рисунок 1 –
Зображення
"рози
вітрів"
Розробку генерального плану завершують складанням експлікації будівлі та споруд, розташованих на території підприємства (оформлюють у вигляді таблиці), та розрахунком компактності забудівлі.
Таблиця - Експлікація приміщень підприємства
№ позиції |
Найменування |
Кількість поверхів |
Площа забудівлі, м2 |
Будівельний об'єм, м3 |
Примітка |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
При складанні плану побутових приміщень треба дотримуватись санітарних вимог й розташування приміщень на генеральному плані, відносно розташування перехідної галереї, сходів і прохідної.
Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення
Підприємства галузі являють собою споруди промислово-комунального типу. Будівлі підприємств складаються з трьох основних груп приміщень :
виробничі (в тому числі підсобні) - мають збільшену висоту поверхів, великі поверхні світлових прорізів, на покриттях можуть встановлюватися світлові ліхтарі;
складські — мають високо розташовані віконні пройми;
адміністративно-побутові - мають зменшену висоту поверхів - 3,3м.
Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих споруд рекомендується приймати з використанням уніфікованих габаритних схем і прогресивних будівельних конструкцій, одноповерхових і багатоповерхових будівель, базуючись на принципі максимального блокування.
Сітку колон приймають 6×6 м, 6×9 м, 6×12 м (для багатоповерхових будівель) залежно від величини навантаження на перекриття; мінімальна висота поверхів 3,6м, подальше збільшення цієї висоти повинно бути кратним модулю - 1,2 м залежно від габаритних розмірів обладнання (частіше приймають 4,8м). Максимальне навантаження на перекриття і ригелі багатоповерхової частини виробничого корпусу складає 10 кПа (1000 кгс/м2). В разі перебільшення цього значення важке обладнання слід розташовувати на першому поверсі.
Виробництва можна проектувати одноповерховими з сіткою колон 6×12 м; 6×18 м; 6×24 м, висота одноповерхових будівель складає 3,8 м; 4,2 м; 5 м та вище.
Основою креслення будівлі є сітка колон, яка створює повздовжні й поперечні осі. За точку, через яку проходить ось у середніх колонах, приймають центр колони. На несучих стінах ось проходить лінією, яка поділяє стіни нижнього поверху навпіл.
В сітці колон панельних і блочних споруд крайні колони в повздовжньому напрямку прилягають до осей, а у поперечному - відступають усередину: між віссю і центром колони 0,5м.
Осі, які йдуть вздовж споруди позначають буквами (А, Б, В, Г....), а поперек споруди - цифрами (1, 2, 3....). Починають відлік з лівого нижнього кута споруди.
Автоматизація і механізація технологічного процесу
Графічну частину роботи складає функціональна схема автоматизації (ФСА) заданого технологічного об'єкта (1 лист формату А1).
ФСА заданого технологічного об’єкта виконують з використанням ГОСТ 21.404-85. Схема складається умовно із двох частин: апаратурно-технологічної схеми (АТС) заданого об’єкту управління, що займає до 2/3 висоти верхньої чистини формату листа, та нижньої частини листа, що відводиться для зображення засобів автоматизації.
Розробка та зображення на кресленні АТС. Безпосередньо на апаратурно-технологічній схемі (АТС) показують агрегати та апарати технологічного об’єкта управління (ТОУ), його виконавчі механізми, регулюючі, запірні і переключаючі органи, що стосуються роботи та обслуговування ТОУ та розробляємої системи автоматизації, а також всі первинні вимірювальні перетворювачі (датчики), які будуть використовуватись для отримання інформації про значення технологічних параметрів об’єкта.
Технологічне обладнання на АТС зображують спрощено відповідно до ГОСТ 2.780-68, 2.786-70, 2.792-74 (без другорядних конструктивних деталей). На схемі показують всі прилеглі комунікації (трубопроводи), а також запорні, перемикаючі і регулюючі органи (клапани, крани, вентилі, засувки, заслінки, шибери), які беруть участь в управлінні процесами виробництва. Крім того, зображують насоси, електродвигуни приводів.
Не рекомендується показувати допоміжні елементи (фільтри, відстійники тощо), які не мають принципового значення для реалізації завдань автоматизації виробничої дільниці. Проте зображення апаратів і агрегатів повинні відбивати їх конструктивні особливості. Технологічне обладнання рекомендується креслити тонкими лініями. Назву агрегатів, апаратів та інших технологічних об'єктів управління наводять безпосередньо на зображенні або у вигляді переліку (експлікації) на вільному полі листа у вигляді таблиці.
Технологічні та інші трубопроводи виконують переривчастими лініями. В розривах між лініями проставляються цифри, що відповідають тій чи іншій речовині, яка проходить по трубопроводу. Відстань між цифрами (між розривами) на позначеннях трубопроводу повинна бути не менша 35 мм (основний загальний потік може бути зображений безперервною жирною лінією). Товщина ліній зображення трубопроводів, мм: основний трубопровід (потік) – 2…3, інші – 1…1,5.
Наявність крапки на лініях перетину комунікацій вказує на їх з’єднання.
Технологічні комунікації і трубопроводи, що зображуються умовно цифровими позначеннями за ГОСТ 3464-63.
Всі нестандартні зображення і позначення пояснюють в таблицях «Умовні зображення», «Умовні позначення».
Якщо у ГОСТ 3463-63 відсутне відповідне позначення якої-небудь речовини, то вводяться довільні позначення цифрами, починаючи з 28. У правому нижньому куті схеми над штампом робляться пояснювальні написи за позначеннями речовини, прийнятими у даній схемі.
Вихідні і вихідні комунікації виробничої дільниці повинні мати пояснюючі написи, наприклад: «З колектора пари», «На розлив», «Від станції миючих розчинів» тощо. Направлення потоків речовин відповідно до технологічної схеми відмічають стрілками на лініях, які зображують трубопроводи.
При позначенні напрямку потоку газоподібних речовин стрілки не зафарбовуються, а для потоку рідини та інших продуктів – зафарбовуються.
Розробка частини схеми з зображенням засобів автоматизації. Засоби автоматизації викреслюють в нижній частині креслення.
В першу чергу намічають контури систем контролю, регулювання і управління або їх комбінацій. Так, наприклад, контур автоматичної системи вимірювання (ІВС, АСВ) складається з первинного вимірювального перетворювача (датчика) і вторинного приладу, а контур АСР - з датчика, регулятора і виконавчого механізму, а контур АСК - з командоапарату і виконавчого механізму.
У міру необхідності наведений перелік засобів доповнюється засобами сигналізації, узгоджуючими або нормуючими перетворювачами.
При розробці системи необхідно передбачити можливість переходу з автоматичного на ручне дистанційне і місцеве керування виконавчими механізмами, та електроприладами. Крім того, бажано передбачити покажчики (індикатори) положення регулюючих органів.
Для автоматизації процесів програмно-логічного керування і оптимізації повинен бути вибраний відповідний мікропроцесорний контролер.
Елементи системи автоматизації (крім первинних вимірювальних перетворювачів) зображують на нижній частині листа у розміщених один під другим прямокутниках з написами: «Прилади за місцем», «Прилади на щиті», «Керуючий обчислювальний комплекс».
У прямокутнику «Прилади за місцем» умовно зображують засоби автоматизації і апаратуру, яка встановлюється безпосередньо на технологічному обладнанню та місцевих щитах (перетворювачі, що працюють безпосередньо з первинними вимірювальними перетворювачами, пускові пристрої, магнітні пускачі електроприводів тощо).
У прямокутнику «Прилади на щиті» розміщують вторинні прилади, перетворювачі одного виду енергії в інший, нормуючі перетворювачі, задатчики, регулятори, апаратуру ручного і дистанційного діяння, елементи сигналізації (лампи, дзвінки, сирени) та блокування.
У прямокутнику «Керуючий обчислювальний комплекс» наводяться умовні зображення пристроїв зв'язку з об'єктом, програмованих контролерів, а також керуючих обчислювальних машин та їх блоків. У разі необхідності розшифровується структура і функції блоків КОК з використанням прийнятих позначень. В ролі КОК може бути, наприклад, мікропроцесорний контролер.
Потрібно звернути увагу на те, що вхідні сигнали перед подачею на контролер повинні бути нормалізовані з застосуванням нормувальних перетворювачів. При необхідності, функції, які виконує контролер у кожному контурі, відмічаються крапками на горизонтальних лініях в межах зображення контролера, що відповідають цим функціям, які позначають так: У – перетворення сигналу; С – регулювання; S – перемикання, ввімкнення; А – сигналізація; В – передача інформації, занесення у пам’ять. Таким чином, виходячи з функціональних можливостей вибраного контролера, відпадає необхідність використання цілого ряду приладів (регуляторів, таймерів тощо), але виникає потреба в застосуванні перетворювачів сигналів, станцій керування тощо.
Зображення і позначення всіх основних засобів автоматизації на схемі автоматизації виконують у точній відповідності до ГОСТ 21.404-85, який передбачає систему побудови графічних і літерних позначень за функціональними ознаками, що виконуються приладами. Позначення на схемі електроапаратів, що не передбачені ГОСТ 21.404-85 (дзвінки, сирени, гудки, сигнальні лампи, табло, електродвигуни), виконуються відповідно до стандартів ЄСКД. При виконанні схеми автоматизації треба дотримуватись стандартних розмірів зображень та позначень.
Умовні графічні позначення приладів і засобів автоматизації та їх розміри повинні відповідати зазначеним у таблиці підбору обладнання і виконуватись лініями завтовшки 0,5…0,6 мм. Горизонтальна розподілювальна лінія всередині позначення і лінії зв’язку повинна бути завтовшки 0,2…0,3 мм.
Приклади зображення засобів автоматизації в контурах АСК та АСР.
Із наведених нижче прикладів на рис.2…4 видно, що відповідно до стандарту технічні засоби систем автоматизації (за винятком електроапаратури, виконавчих механізмів та регулювальних органів) зображуються у вигляді кола (еліпса), при чому в разі розташування технічного засобу на щиті, коло (еліпс) має посередині риску.
У верхній половині кола (еліпса) пишуть кілька великих латинських літер.
Приклад 1.
Рис.2 - Контроль витрати води, тиску пари та температури води:
1а – діафрагма; 1б - вторинний диференціально-трансформаторний прилад;
2а – електроконтактний манометр; HL1 - сигнальне табло; 3а - термометр опору; 3б - автоматичний самопишучий міст.
Приклад 2.
Рис. 3 - Контроль рН середовища та управління електроприводом насосу:
SB1, SB2 - кнопки управління; SA1 - перемикач ланцюгів управління; KM1 - магнітний пускач; HL2 - сигнальна лампа; М1 – привід насосу; 4а- датчик рН-метра; 4б - перетворювач рН-метра; 4в - міліамперметр самопишучий.
Приклад 3.
Рис. 4 - Контроль і регулювання рівня продукту за допомогою комплекту приладів «Старт»: 5а – п’єзометрична трубка; 5б – дифманометр - рівнемір з пневмовиходом; 5в – вторинний самопишучій прилад; 5г – пневматичний регулюючий прилад; 5д – мембранний виконуючий механізм (1К – регулюючий орган).
Засоби автоматики, які відносяться до одного параметру (системи, контуру регулювання), з'єднують тонкими безперервними лініями (0,2...0,3мм).
Пересічення зображень засобів автоматики лініями зв'язку неприпустимі. Лінії вхідних сигналів бажано показувати зверху зображення елемента, а вихідних - знизу. Біля з'єднуючих ліній біля верхнього прямокутником обов’язково проставляють необхідні значення параметрів. З'єднуючі лінії припустимо розривати, залишаючи над верхнім прямокутником 40 мм лінії, а біля первинного елемента і виконуючого механізму - не менше 20 мм, причому обриви ліній бажано виносити за границі технологічної схеми вгору або вниз і розташовувати на одному рівні.
Біля кожного обриву з'єднувальних ліній вказують адресу, використовуючи одну і ту ж арабську цифру. Цифри біля ліній над верхнім прямокутником розташовують зліва направо у наростаючій послідовності.
Кожному елементу автоматики присвоюють позицію, яка складається з номера комплексу засобів для контролю, регулювання або локального керування, а також порядкового номера елемента у цій системі, розділених знаком “-“, наприклад: 1-1, 1-2, ... 2-1, 2-2 тощо. Друга цифра позиції може бути замінена буквою, наприклад: 1а, 1б, ... 2а, 2б тощо. Нумерація комплектів (контурів регулювання) на функціональній схемі ведеться звичайно зліва направо, а нумерація елементів в контурі - починаючи від первинного перетворювача і закінчуючи регулюючим органом, тобто, по ходу проходження сигналу.
Треба мати на увазі, що нумерація контурів системи виконується незалежно від нумерації обривів ліній зв'язку. Однотипним первинним перетворювачам, які працюють на один вторинний прилад (регулятор, управляючий пристрій), треба присвоювати одну і ту ж позицію. Елементам автоматики, які входять до блока (термобалон, задатчик тощо), що мав позицію, додаткова позиція не присвоюється.
Номери позицій проставляють на нижній частині зображення елемента
або коло нього (виконавчий механізм, регулюючий орган).