Тема 5. Основи адміністративного права України

Метою лекції є сформувати у студента розуміння суспільних відносин, які регулюються адміністративним правом, охарактеризувати напрямки та методи державного управління; виділити такі форми і напрямки діяльності дежавних органів, їх посадових осіб, які б забезпечували повсякденний демократичний режим згаданих відносин на основі непорушності конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Під час вивчення курсу студентом засвоюються основні поняття теми (адміністративне право, державне управління, адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність і стягнення та ін.); джерела адміністративного права; принципи державного управління; порядок притягнення до адміністративної відповідальності.

1. Поняття, предмет і метод адміністративного права України.

2. Система та джерела адміністративного права України.

3. Адміністративні правовідносини.

4. Поняття, склад і види адміністративних проступків.

5. Поняття адміністративної відповідальності та види адміністративних стягнень.

1. Поняття, предмет і метод адміністративного права України

Адміністративне право – це система правових норм, які регулюють суспільні відносини управлінського характеру, що виникають у сфері державно-управлінської діяльності органів виконавчої влади.

Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не зачіпали питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій.

Предметом адміністративного права є державне управління. Воно є частиною соціального управління, тобто управління людьми і їх колективами з боку органів держави. У більш вузькому розумінні державне управління – це управління, яке здійснюється органами виконавчої влади. Саме й воно складає предмет адміністративного права.

До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління, належать:

• загальнодержавний характер;

• виконавча діяльність, що здійснюється на снові закону;

• об’єктом виконавчої діяльності є економіка, соціально-культурне й адміністративно-політичне будівництво;

• організуючий зміст державного управління;

• безперервність і постійність;

• розпорядчий характер.

Державне управління в Україні – це підзаконна, юридично-владна діяльність, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.

Адміністративно-правові відносини можна визначити як відносини:

• між вищими і підпорядкованими їм органами державного управління;

• між органами державного управління і відомчими державними підприємствами, установами і організаціями;

• між органами державного управління і недержавними підприємствами, організаціями;

• між органами державного управління і громадянам.

2. Система та джерела адміністративного права України

В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.

Загальна частина об'єднує норми, що закріплюють основні принципи управління, правове становище суб'єктів, форми і методи їх діяльності, адміністративний процес, способи забезпечення законності в державному управлінні.

Особлива частина - норми, що регулюють управління народним господарством, транспортом, соціально-культурним будівництвом, зв'язком тощо.

Спеціальна частина - норми, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб'єктів управління конкретними сферами. Наприклад, адміністративна діяльність органів внутрішніх справ, адміністративна діяльність органів митного контролю тощо.

Джерела адміністративного права - акти правотворчості органів державної влади, що складаються з адміністративно-правових норм або навіть з одного правила поведінки і регулюють виконавчо-розпорядчу діяльність.

1. Конституція України (Основний Закон).

2. Законодавчі акти України:

а) закони України;

б) кодифіковані акти управлінського характеру (кодекси, положення, статути).

3. Постанови Верховної Ради України, що містять адміністративно-правові норми.

4. Укази та розпорядження Президента України.

5. Нормативні акти, що приймаються органами виконавчої влади:

а) нормативні постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

б) положення, статути, правила, інструкції, інші акти, затверджені Кабінетом Міністрів України;

в) нормативні накази, інструкції керівників центральних органів виконавчої влади;

г) нормативні акти урядових органів управління.

6. Нормативні накази керівників державних підприємств, об'єднань, установ і організацій.

7. Розпорядження місцевих державних адміністрацій (їх голів).

8. Нормативні акти місцевих рад, їх виконавчих органів (наприклад, рішення, що передбачають у разі порушення їх, адміністративну відповідальність).

9. Міжурядові угоди України з іншими державами і міжнародно-правові акти, ратифіковані та визнані нашою державою.

10. Акти судових органів.