
- •І. За анатомічною локалізацією
- •Іі. За причиною виникнення розрізняють.
- •Ііі. За часом виникнення.
- •Іv. По відношенню до зовнішнього середовища
- •V. Залежно від швидкості кровотечі й об’єму крововтрат.
- •Визначення величини та ступеню крововтрати
- •1. Клінічні критерії важкості крововтрати
- •Оцінка об’єму крововтрати
- •Хірургічна тактика при кровотечах
- •Система спонтанного гемостазу
- •Існує ряд способів тимчасової зупинки кровотечі:
- •Імпровізований джгут із використанням пояса.
- •Кінцева зупинка кровотечі проводиться в хірургічному стаціонарі з врахуванням усіх вимог, що ставляться до оперативного втручання.
- •І. Механічні методи.
- •Іі. Фізичні методи.
- •Зупинка мозкової кровотечі.
- •Ііі. Хімічні методи.
- •Ускладнення кровотеч
Імпровізований джгут із використанням пояса.
Цей метод є основним, особливо при зупинці артеріальної кровотечі. При такій кровотечі джгут накладають на проксимальний (центральний) кінець судини по відношенню до рани. Перед накладанням джгута кінцівку покривають одягом або обгортають рушником, бинтом. Джгут розтягують і обгортають кінцівку. Необхідно слідкувати, щоб тури джгута не перехрещувались, а розташовувались поряд. Кінці джгута закріплюють. Під одним із турів джгута необхідно залишити записку з відміткою часу накладання джгута. При правильному накладанні “артеріального” джгута кінцівка блідне, нижче джгута не відчувається пульсації артерії, кровотеча зупиняється. При недостатньому затягуванні джгута кінцівка стає синюшною, зберігається пульсація нижче джгута, кровотеча підсилюється. У цих випадках необхідно зняти джгут, попередньо притиснувши артерію пальцем, і накласти його тугіше. Слід пам’ятати і про те, що при надто тугому затягуванні джгута може настати параліч кінцівки внаслідок травматизації нервів. Потерпілого з накладеним джгутом необхідно якомога швидше доставити в лікувальний заклад для остаточної зупинки кровотечі. “Артеріальний” джгут може залишатись на кінцівці не довше 1,5-2 годин. При більш тривалих термінах може настати змертвіння кінцівки. Якщо за цей час не вдалось провести операцію, то джгут знімають, артерію притискають пальцем і через 3-5 хв джгут знову накладають дещо вище або нижче попереднього місця (рис. 17).
Рис. 17. Методика накладання джгута: а – підготовка до накладання джгута; б – початок накладання; в – накладання першого туру; г – кінцевий вигляд накладеного джгута та пов’язки на рану; д, е – накладання джгута на стегна.
При відсутності спеціального джгута можна використати ремінь, мотузку, носовичок та ін. Для підсилення стиснення в імпровізований джгут вставляють паличку-закрутку і шляхом закручування проводять зупинку кровотечі (рис. 18.).
Рис. 18. Зупинка кровотечі за допомогою палички-закрутки.
При кровотечах із судин шиї можна використати шину Крамера. При цьому на протилежний від кровотечі бік накладають вигнуту шину Крамера (рис. 19).
Рис. 19. Тимчасова зупинка кровотечі із судини шиї.
При венозній кровотечі застосовують так званий “венозний” джгут. Його накладають нижче місця пошкодження судини і несильно затягують. При цьому кінцівка синіє, пульс на артерії зберігається, а кровотеча зупиняється.
Кінцева зупинка кровотечі проводиться в хірургічному стаціонарі з врахуванням усіх вимог, що ставляться до оперативного втручання.
Кінцева зупинка кровотечі. Найважливішим та надійним заходом по зупинці кровотечі є судинний шов та перев”язка в рані обох кінців судини, що кровить. При кровотечі з деяких судин, перев”язка яких утруднена або неможлива, її замінюють кліпуванням судин (рис. 20). Надійний спосіб остаточної зупинки кровотечі - видалення кровоточивого органу, наприклад селезінки або його частини (частини шлунка разом з кровоточивою виразкою).
Рис. 20. Зупинка кровотечі кліпсуванням