Розділ 2 історичний нарис

Острівне розташування Японії, досить тісний зв`язок з континентальною Азією, а також періоди відкритості та ізоляції глибоко вплинули на історію країни. Офіційно задокументована японська історія сягає своїм корінням до 5 ст., тоді як археологічні свідчення існування перших поселень налічують 50 тисяч років, а «прабатьком» імператорської лінії вважається міфічний Дзімму (7 в. до н. е.). Тим не менше, «археологічно» простежити імператорську лінію вдається лише з періоду Кофун (3-7 ст. н. е.). В період Асука Японія стає централізованою державою, впитавшою в себе багато аспектів китайської культури, і опинилися під впливом буддизму і конфуціанства.

У період Нара з'являється перша сильна японська держава, зосереджена в Хейдзьо-ке (сучасна Нара), а період стає останнім, коли політична влада зберігалася в руках імператора. В період Хейан з перенесенням столиці в Кіото (залишався столицею аж до 19 століття), влада переходить в руки придворної знаті. В наступному періоді, періоді Камакура, політичну владу захоплюють самураї. Мінамото-но-Ерітомо, найвпливовіший з них, зветься сьоґуном і править зі своєї резиденції в Камакурі. Період Муроматі стає «свідком» правління сьогунату Асікага, (резиденція в Асіказі). У 15 ст. країну охоплює анархія періоду воюючих провінцій. В 1600р. Токугава Іеясу, який об'єднав країну, засновує сьогунат Токугава і править зі своєї резиденції в Едо (сучасний Токіо). У період Едо вводиться сувора кастова система з сьоґуном і його самураями на вершині; Тогунава підтримує в країні стабільність, однак в рамках майже повної ізоляції від зовнішнього світу.

У 1854р. в порт Йокогами під командуванням комодора ВМС США Метью Перрі прибувають Чорні кораблі, що змушує Японію відкрити торгові шляхи із Заходом і підписати нерівноправні договори, які в підсумку призвели до краху сьогунату (1867р. Реставрація Мейдзі). Імператорська столиця переноситься в Едо.

В ході Китайсько-японської війни 1894-1895рр. Японія бере під контроль Тайвань, Корею і частиною Манчжурії, а перемога Японії над Росією під час Російсько-японської війни 1904-1905рр. остаточно закріплює за нею статус «найсильніших». У 1931р. Японія починає повномасштабне вторгнення в Китай через Маньчжурію, а До 1941р. японська імперія простягається вже на більшій частині Азії і Тихого океану.

У 1941р. Японія атакує Перл-Харбор, знищивши велику частину Тихоокеанського флоту США, тим самим змусивши Америку вступити у війну, яка незабаром обернулася проти Японії. У 1945р. серія ядерних ударів по Хіросімі і Нагасакі змушують Японію здатися - вперше за свою історію Японію окупують. За імператором зберігається його трон, але він стає конституційним монархом.

Кінець війни ознаменувався окупацією Японії силами союзників — США та СРСР. 1947 року, під тиском окупаційної американської влади було ухвалено Конституцію Японії, яка проголошувала принципи демократії, пацифізму та міжнародного співробітництва. 1951 року уряд Японії підписав із США договір про мир та безпеку, вступивши до холодної війни на боці західних держав. Окупація основних островів архіпелагу американцями тривала до 1952. 1972 року США передали Японії її колишні володіння на о. Окінава. В той же час, СРСР відмовився передавати Японії Курильські острови та південну частину о. Сахалін.

За допомоги США Японія змогла відбудувати свою економіку, яка з середини 1960-х років посідає друге місце у світі за темпами зростання. У 1990-х роках країна увійшла до економічної кризи, з якої почала поступово виходити з середини 2000-х років.