Практичне заняття № 8. Творчі постаті о.Кобилянської та в.Винниченка. Публіцистичні елементи в їх творчому доробку

1. Символізм в українській модерній літературі, його особливості. Творчість О.Кобилянської в контексту цього напряму:

– активізація феміністичного руху в літературі кінця ХІХ ст. Жіноча тема і жіночий ідеал у творчості О.Кобилянської (повісті «Людина», «Царівна»);

– роль публіцистичних матеріалів у повісті О.Кобилянської «Людина». Розуміння твору як «роману ідей»;

– листування О.Кобилянської як прояв творчої особистості і як літературний портрет письменниці;

– повість «Земля» як психологічне трактування вічних проблем, питання влади земля над людиною у творі.

2. Неореалізм як один із напрямів раннього українського модернізму. Драматургія В.Винниченка в контексті неореалізму та її роль у становленні українського модерного театру;

– пошуки драматурга в жанрі інтелектуальної драми, художнє розв’язання питання інтелігенції, проблем моралі, норм поведінки тощо;

– розуміння мистецьких проблем у драмі «Чорна Пантера і Білий Медвідь»;

– художнє осягнення Української національної революції у п’єсі «Між двох сил»;

– п’єса «Гріх» як зразок новочасної трагедії;

– художня філософічність п’єси «Брехня»

– «Щоденник» В.Винниченка як творча лабораторія письменника.

Проблемні питання до обговорення:

1. Назвіть основні ознаки символізму і неореалізму в модерній українській літературі.

2. Яку роль відіграла публіцистика у повісті О.Кобилянської «Людина»?

3. Яке значення мало листування О.Кобилянської для розуміння її творчої особистості?

4. Яку роль відіграла драматургія В.Винниченка у становленні українського модерного театру?

5. Чому драматургію В.Винниченка вважають інтелектуальною?

Творчі завдання:

1. Простежте розвиток жіночої теми в українській літературі. Хто ще із жінок-письменниць звертався до жіночої теми в літературі модернізму?

2. Як жіноча тема відображена у творах О.Кобилянської «Через кладку» і «За ситуаціями»?

3. У чому полягає трагедійність п’єс В.Винниченка еміграційного періоду?

4. Чому переважну більшість п’єс В.Винниченка, написаних під час бурхливих революційних років, вважають «нереволюційними»?

Література

1. Атаманчук, В. Трагедія особистості: п’єса В.Винниченка «Між двох сил» / В.Атаманчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №6. – С. 8 – 11.

2. Білоус Н. Феміністична проблематика прози Ольги Кобилянської / Білоус Н. // Українська мова і література в школі. – 1999. – № 1. – С. 36 – 38.

3. Винниченко В. Щоденники (1926 – 1928); (1928 – 1931) / Винниченко В. // Слово і час. – 2000. – №7, 8, 9. – С. 82 – 88, С. 76 – 85, С. 52 – 64.

4. Градовський А. «У мене живе любов до свободи»: Повість О.Кобилянської «Людина» / Градовський А. // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – №3. – С. 16 – 18.

5. Гуменюк В. Європейська модерна драма як тло творчих пошуків В.Винниченка / Гуменюк В. // Всесвіт. – 2002. – № 1 – 2. – С. 169 – 180.

6. Гуменюк В. Крим як антонім лиха у драмі В.Винниченка «Гріх» / Гуменюк В. // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. –№6. – С. 35 – 40.

7. Денисенко М. «Бути собі ціллю!»: (феміністична проблематика прози Ольги Кобилянської) / Денисенко М. // Слово і час. – 1997. – № 5 – 6. – C. 48 – 52.

8. Жулинський М. Його пером водила сама історія: Історичні передумови появи драми «Між двох сил» Володимира Винниченка / М. Жулинський // Вітчизна. – 1991. – № 2. – С. 60-63.

9. Ковальчук О. Ольга Кобилянська та її повість «Людина» / Ковальчук О. // Дивослово. – 2002. – № 12. – С. 38 – 44.

10. Ковальчук О. Гримаси танатологічного: краса у лабіринті смерті (В.Винниченко «Чорна Пантера і Білий Медвідь») / О. Ковальчук // Дивослово. – 2005. – № 8. – С. 45 – 50.

11. Ковальчук О. Анатомія гріха: Драма Володимира Винниченка «Гріх» / О. Ковальчук // Дивослово. – 2003. – № 10. – С. 49 – 51.

12. Кудрявцев М. Національна трагедія 1918 року в інтерпретації Винниченка-драматурга / Кудрявцев М. // Дивослово. – 1994. – № 5 – 6. – С. 3 – 5.

13. Лохіна Є. Пошуки морального абсолюту: (ранні драми В.Винниченка) / Лохіна Є. // Слово і час. – 2001. – № 10. – С. 43 – 50.

14. Мірошниченко Л. Чим яскравіше світло, тим глибша тінь: Над листами Лесі Українки до Ольги Кобилянської / Мірошниченко Л. // Українська мова та література. – 1999. – №3. – С. 24 – 28.

15. Мороз Л.З. Сто рівноцінних правд: парадокси драматургії В. Винниченка / Відп. редактор П. М. Федченко. – К., 1994. – 208 с.

16. Павлишин М. Автобіографічна персона та дарвіністська «Людина» Ольги Кобилянської / Павлишин М. // Сучасність. – 2001. – № 4. – С. 113 – 122.

17. Паливода Т. Культивування ігрового інстинкту в драмі Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь» / Т. Паливода // Дивослово. – 2013. – № 5. – С. 18 – 27.

18. Панченко В. Творчість Володимира Винниченка 1902 – 1920 рр. та художні течії початку XX ст. / Панченко В. // Слово і час. – 2000. – № 7. – С. 9 – 17.

19. Пушкаренко Т. Текст і автор: («Записки Кирпатого Мефістофеля» та «Щоденник» В.Винниченка) / Пушкаренко Т. // Слово і час. – 2000. – № 9. – С. 26 – 31.

20. Свербілова T. Персонажі Винниченкових п’єс – кати чи жертви? // Слово і час. – 1993. – № 5. – С. 32 – 40.

21. Семиног О. Земля і люди: Урок за повістю О.Кобилянської «Земля» / Семиног О., Дятленко Т. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – № 4. – С. 34 – 41.

22. Сиваченко Г. Винниченкові щоденники (1926 – 1951) – чесність із світом і самим собою / Сиваченко Г. // Слово і час. – 2000. – № 7. – С. 80 – 88.