
2. Практическая частина
2.1. Аналіз методик
Методика №1
Під мотивацією традиційно розуміються спонукання, викликають активність й що визначають її спрямованість. Мотивація, зумовлюючи поведінку і діяльність, впливає на професійне самовизначення, на вдоволеність людини своєю працею. Професійна мотивація — це дію конкретних спонукань, що зумовлюють вибір професії та тривале виконання обов'язків, пов'язаних із цією професією. Професійна мотивація формується серед молоді під впливом чинників навколишньої дійсності, роботи з професійної орієнтації, проведеної до школи чи відповідних центрах профорієнтації.
Професійна орієнтація динамічне, мінлива і становить безперервний процес, протекающий під впливом об'єктивних і піддається. Структуру професійних мотивів можна виявляти різними етапами становлення (розвитку) професси онала: на етапі вибору професії, чи спеціальності (зважуються все плюси та "мінуси запропонованої роботи); своєю практикою по обраним фахом; на зміну робочого місця (перехід із праці на дру гую).
Професійна мотивація формується внаслідок цілеспрямованої діяльності школи, вузу і колективів, у яких доводиться працювати випускникам шкіл, вузів та інших навчальних закладів. Зблизька проблем, пов'язаних із професійною мотивацією, вплив мотивації на успішність діяльності одна із основних. Загальновизнано, що з виразності професійних мотивів залежить ефективність діяльності.
Мета заняття. Вивчення мотивів професійної діяльності.
Оснащення. Опросник на виявлення провідних мотивів професійної діяльності (прил. 1) листок для відповідей (форма 1).
Порядок роботи. Обстеження можна проводити як індивідуально, і у групі. Піддослідним роздають бланки для відповідей та зачитують інструкцію: «Запропонований опитувальник складається з низки тверджень, кожна з яких має три різних закінчення. Необхідно із трьох варіантів закінчення вибрати найпевніший. Далі в бланку відповідей випливає відшукати відповідний відповідь і відзначити його, обвівши гуртком. Будьмо пильними: кожному за затвердження може бути обраний і помечен лише одне відповідь. Відповідаючи стосовно питань, не прагнете зробити явно приємне враження. Нам важливий не конкретний відповідь, а сумарний бал за серією питань».
Обробка результатів. Методика варта вивчення мотивів професійної діяльності. У тому числі умовно виділено чотири основних групи:мотиви власної праці, мотиви соціальної значимості праці, мотиви самоствердження у праці,мотиви професійного майстерності.
Після заповнення бланка відповідей підраховується сума гуртків у кожному стовпчику. Спочатку перебуває абсолютна сума балів перспективами кожного із чотирьох груп мотивів. І тому складається окремо сума всіх стовпчиків: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6; 2.1... 2.6 тощо. буд. Однак у різних групах мотивів виділено неоднакове кількість. Для їх порівняння абсолютні суми балів першої та другої груп необхідно помножити на 2, а третього й четвертого на 3. Отримані суми всі мають однакову «вагу» балів і може порівнюватися друг з другом.[9]
Методика №2
З метою професійного самовизначення з вивчення фахових зацікавлень і схильностей учнів найчастіше використовується дифференциально-диагностический опитувальник (ДДО), розроблений під керівництвом Є. А. Клімова співробітниками ВНДІ профтехосвіти. За класифікацією Є. А. Клімова все професії діляться п'ять типів: «человек—природа», «человек—техника», «человек—человек», «людина — знакова система», «людина — художнім образом».
Методика ДДО відома і дуже використовують у практиці професійної орієнтації. Для аналогічних цілей то, можливо запропонована методика Йовайши, модифікована в Хабаровському крайовому центрі зайнятість населення. Ця методика застосовується з метою оцінки схильностей оптантов до різних сфер професійної діяльності. З цієї методиці все професії можна зарахувати до наступним шести типам.
1. Сфера мистецтва «людина — художнім образом».
2. Сфера технічних інтересів «людина — техніка».
3. Сфера роботи з людьми «людина — людина».
4. Сфера розумової праці схильність до розумової діяльності.
5. Сфера фізичного праці схильність до рухомий (фізичної) діяльності.
6. Сфера матеріальних інтересів виробництво і споживання материаль ных благ.
Мета заняття. Вивчення схильностей різних сфер професійної діяльності.
Оснащення. Модифікований варіант опитування Йовайши (див. прил. 2) листок для відповідей (форма 2).
Порядок роботи. Відповідний лист можна заповнювати індивідуально чи групі.
Інструкція: «Вам буде запропоновано перелік положень чи запитань, мають два варіанти відповіді. Визначте, якого з варіантів віддаєте перевагу, і зафіксуйте це у бланку для відповідей.
Якщо вже ви повністю згодні з варіантом "а" і згодні з варіантом "б", то клітину з цифрою, відповідної номера питання затвердження, і буквою "а" поставте 3, а клітину "б" — 0.
Якщо ви і незгодні і з варіантом "а", і з варіантом "б", то виберіть їх найкращий вам і оцініть їх у 2 бала, менш кращий варіант становить 1 бал.
Відповідайте стосовно питань, не пропускаючи жодного їх».
Обробка результатів. У заповненому аркуші відповідей у кожному стовпці підраховується кількість балів. Результати записуються під кожним стовпцем, що відповідає певній сфері фахових зацікавлень:
1-ї стовпець — сфера мистецтва: 1а, 5б, 8а, 10а, 11б, 17а, 21а, 23а, 24б, 28а;
2-ї стовпець — сфера технічних інтересів: 1б, 3б, 6-а, 8б, 12а, 14а, 15б, 25а, 26а, 29б;
3-й стовпець — сфера роботи з людьми: 2а, 4а, 6б, 9-а, 12б, 16а, 17б, 19б, 23б, 28б;
4-й стовпець — сфера розумової праці: 4б, 7а, 10б, 13а, 14б, 18а, 20а, 21б, 26б, 30а;
5-ї стовпець — сфера фізичного праці: 2б, 5а, 13б, 15а, 18б, 20б, 22а, 24а, 25б, 27а;
6-ї стовпець — сфера матеріальних інтересів: За, 7б, 9б, 11-а, 16б, 19а, 22б, 27б, 29а, 30б.
Аналізуючи набуті дані, необхідно виділити стовпчики, містять найбільше балів, й інші сфери діяльності вважатимуться предпочитаемыми оптантом. Столбцы, містять найменше балів, відбивають сфери діяльності, отвергаемые оптантом.[9]
Методика №3
Для оцінки потенційні можливості особистості, її здібностей на етапах первинної профконсультації старанно аналізуються дані анкети оптанта, розділи, що стосуються успішності навчання, досвіду та успіхи у позанавчальної і позашкільної діяльності, і навіть використовується анкета з оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС), запропонована Б.А. Федоришиним. (Методи, розглянуті у двох попередніх завданнях навчити, розраховані здебільшого діагностику спрямованості особистості, її мотивів, інтересів, тобто. так званої «сфе ры хочу». Проте задля професійної орієнтації менше значення має «сфера можу», тобто. здібності, потенційні можливості особистості.)
Коммуникативність як риса характеру розвивається з урахуванням комунікабельності, яка, закріплюючись поведінці, є на формування таких якостей особистості, як спрямованість на спілкування, інтерес до людей, соціальна перцепція, рефлексія, емпатія. Усе це вважатимуться необхідні праці у сфері професії «людина — людина», соціальній та іншій системі, де робота пов'язані з керівництвом Служби та спілкуванням. Так само важливі й організаторські схильності, які проявляються у спроможності до прийняттю рішень, особливо у складних ситуаціях, в ініціативності у діяльності і спілкуванні, в плануванні діяльності.
Мета заняття. Оцінка комунікативних і організаторських схильностей.
Оснащення. Вопросник КОС листок для відповідей (див. прил. 3 і 4).
Порядок роботи. Експеримент можна проводити як індивідуально, і у групі. Піддослідним роздають бланки для відповідей та зачитують інструкцію: «Вам потрібно попри всі запропоновані питання. Вільно виражайте свою думку з кожному питанню оцінки і відповідайте так: якщо ваша на запитання позитивний (згодні), то відповідної клітині аркуша відповідей поставте плюс, Якщо ж ваш відповідь негативний (ви згодні) — поставте мінус. Стежте, щоб номер питання й номер клітини, куди ви запишете свій відповідь, збігалися. Имейте у вигляді, питання носять загальний характері і що неспроможні утримувати усіх подробиць. Тому уявіть собі типові ситуації та не задумывайтесь над деталями. Не слід витрачати чимало часу на обмірковування, відповідайте швидко. Можливо, певні питання вам буде складно відповісти. Тоді постарайтеся дати той відповідь, що ви вважаєте кращим. При відповіді будь-якою з цих питань звертайте увагу на з його перші слова. Ваш відповідь може бути точно узгоджений із ними. Відповідаючи стосовно питань, не прагнете зробити явно приємне враження. Нам важливий не конкретний відповідь, а сумарний бал за серією питань».
Обробка результатів
1. Сопоставить відповіді випробуваного з дешифратором (див. прил. 5) і підрахувати кількість збігів окремо по комунікативним і організаторським уподобань.
2. Обчислити оціночні коефіцієнти комунікативних (Кк) і організаторських (Ко) схильностей як стосунки кількості які збігаються відповідей по комунікативним уподобань (Кх) і організаторським уподобань (Ой) до максимально можливого числу збігів (20), по формулам:
Для якісної оцінки результатів необхідно зіставити отримані коефіцієнти зі шкільними оцінками.