15. При виконанні своїх обов'язків начальник відділення має право:

1) використовувати соціально-педагогічні, психологічні та інші форми і методи роботи із засудженим, які є доцільними з точки зору їх виправлення та не суперечать встановленому порядку відбування покарання;

2) порушувати питання про вжиття персоналом установи заходів, спрямованих на забезпечення законних прав та інтересів засуджених;

3) брати участь у засіданнях комісії з питань переведення засуджених до інших структурних дільниць або інших установ, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, застосування амністії або помилування та інших комісій, доповідати свої пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших рішень відносно засуджених;

4) вносити керівництву установи пропозиції щодо застосування до засуджених заходів заохочення та стягнення, користуватися дисциплінарними повноваженнями, визначеними кримінально-виконавчим законодавством;

5) закріплювати за засудженими індивідуальні спальні місця та місця для збереження особистих речей і продуктів харчування;

6) отримувати від частин і служб установи інформацію стосовно засуджених відділення, яка має значення для їх виправлення;

7) порушувати перед керівництвом установи питання щодо надання допомоги у створенні належних умов тримання засуджених та зміцнення матеріально-технічної бази для проведення соціально-виховної роботи у відділенні;

8) звертатись до методично-виховної ради установи за наданням методичної та практичної допомоги в організації роботи із засудженими.

Таким чином, відділення соціально-психологічної служби установи виконання покарань створюється для безпосереднього забезпечення оптимальних умов відбування кримінального покарання у вигляді позбавлення волі та проведення із засудженими соціально-виховної та психологічної роботи, спрямованої на формування у них правослухняної поведінки і стимулювання становлення на життєву позицію, яка відповідає соціальним нормам.

2. Документація начальника відділення соціально-психологічної служби

Начальник відділення соціально-психологічної служби веде таку документацію:

1) індивідуальні програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими;

2) квартальний план роботи, який затверджується заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи;

3) журнал обліку роботи із засудженими відділення;

4) журнал обліку прийому засуджених з особистих питань;

5) журнал обліку роботи ради колективу засуджених відділення.

Документація зберігається протягом двох років у робочому приміщенні начальника відділення у металевій шафі або сейфі. Індивідуальні програми соціально-виховної та психологічної роботи при звільненні засуджених додаються до їх особових справ.

Інструкція щодо складання та реалізації індивідуальної програми соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим

1. Індивідуальна програма соціально-виховної та психологічної роботи із засудженим (далі – Програма) складається на кожного засудженого, який відбуває покарання у вигляді позбавлення волі.

2. В структурі Програми передбачається 11 розділів, в тому числі:

Розділ І. Соціально-демографічна характеристика

Розділ ІІ. Кримінально-правова характеристика

Розділ ІІІ. Відомості про окремі нахили, здібності, фізичні особливості

Розділ ІV. Наміри і плани засудженого на період відбування покарання та наслідки їх реалізації

Розділ V. Оцінка прогресу виправлення засудженого

Розділ VІ. Психологічна характеристика та рекомендації психолога

Розділ VІІ. Наслідки індивідуального спостереження за засудженим та зміст проведених бесід

Розділ VІІІ. Особливі відмітки

Розділ ІХ. Облік заохочень та стягнень

Розділ Х. Результати розгляду на комісії з переводу до колонії-поселення, умовно-дострокового звільнення, амністії, помилування тощо

Розділ ХІ. Відмітки про перевірки Програми

3. Розділи І – ІІІ заповнюються начальником дільниці карантину, діагностики та розподілу на основі даних особової справи та, у разі необхідності, за участю самого засудженого.

4. До розділу VІ психологом вносяться дані психологічного обстеження, психологічна характеристика засудженого та рекомендації щодо особливостей проведення з ним індивідуальної роботи.

5. Начальник відділення СПС вивчає особову справу засудженого та інші документи, які містять інформацію про засудженого, та спільно з ним вносить до розділу ІV Програми відомості про його наміри та плани на період відбування покарання.

6. У разі прибуття до установи засудженого, на якого вже складено Програму в іншій установі, вона обов'язково перевіряється заступником начальника установи із соціально-психологічної роботі спецконтингентом, про що робиться відмітка у розділі ХІ.

7. До розділу VІІ вносяться дані про особу засудженого, що не передбачені Програмою, але мають значення для її реалізації, наслідки окремих бесід. Не рідше одного разу у півроку начальником відділення соціально-психологічної служби робляться записи про зміни у поведінці, соціальних зв’язках, поглядах засудженого, відносинах із близькими і засудженими; виникнення нових позитивних або негативних звичок, проявів та інше.

8. У розділі VІІІ зазначаються дані про поведінку засудженого, які потребують особливої уваги з боку персоналу установи, а саме: дані про скоєння злочинів період відбування покарання, схильність до втечі, спроби самогубства, членоушкодження тощо.

9. Оцінка ступеня виправлення засудженого здійснюється начальником відділення соціально-психологічної служби щорічно та по закінченню строку відбування покарання за формою , передбаченою у розділі V ( у разі необхідності до Програми додаються додаткові аркуші з вказаною формою). Відносно засуджених, які у встановленому порядку визнані злісними порушниками режиму утримання та інших осіб, які потребують підвищеного контролю за їх поведінкою, а також засуджених, яким призначений строк покарання не більше 3-х років позбавлення волі, оцінка здійснюється кожні півроку.

10. Відмітки про наслідки реалізації п.1 – 9 розділу ІV Програми робляться поступово за результатами реалізації намірів. Кінцеві висновки щодо наслідків реалізації Програми та характеристика на засудженого (ІV розділ, пункт 10) складається начальником відділення СПС за місяць до звільнення засудженого та погоджується із заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної ї роботи .

11. При переведенні засудженого до іншої установи Програма обов'язково додається до особової справи засудженого для подальшої реалізації, а після звільнення – зберігається в особовій справі. У разі необхідності начальником відділення СПС та психологом установи у розділі VІІІ даються рекомендації про особливості реалізації Програми.

12. В ході реалізації Програми після кожного запису у розділах ІV, V, VІ, VІІ, VІІІ вказується дата, посада, прізвище співробітника СПС та ставиться його особистий підпис.

13. Зміст програми та хід її реалізації не менше одного разу на рік повинні перевірятися керівниками та інспекторським складом СПС, про що робляться відповідні відмітки у розділі ХІ.