Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 кк)

Основним безпосереднім об'єктом злочину є статева свобода осо­би.

Додатковими об'єктами злочину, передбаченого ч. 2 ст. 154 КК, виступають честь і гідність людини, право власності.

Потерпілим від злочину є особа жіночої або чоловічої статі не­залежно від того, виповнилось їй 18 років чи ні.

З об'єктивної сторони злочин виражається у примушуванні особи жіночої або чоловічої статі до вступу у статевий зв'язок. Статевий зв'язок природним або неприродним способом (ці по­няття розкриваються вище) охоплює як одноразові, так і неоднора­зові статеві контакти незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості. Якщо потерпіла особа добровільно погоджується на одні форми сексуальних контактів, але заперечує проти інших, її примушування до них за наявності до цього підстав утворює об'єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 154 КК.

Жінка або чоловік може примушуватись до вступу в статевий зв'язок як з винною, так і з іншими особами (знайомі, родичі, ке­рівництво тощо).

Як протиправний психічний вплив, примушування за своїм змі­стом включає відкриту або завуальовану погрозу настання для по­терпілої особи небажаних для неї наслідків матеріального, служ­бового або особистого характеру (позбавити утримання або можливості проживати на житловій площі, звільнити з роботи, змен­шити зарплату, поставити незадовільну оцінку тощо).

Відповідальність за ст. 154 КК настає лише за умови доведено­сті, що вплив на потерпілу особу здійснювався з використанням її матеріальної або службової залежності від винного.

Матеріальна залежність передусім означає, що матеріальна допомога з боку суб'єкта злочину виступає єдиним, основним або істотним джерелом існування потерпілої особи, і позбавлення та­кої допомоги здатне поставити жінку або чоловіка у скрутне ста­новище. Матеріальна залежність має місце, зокрема, тоді, коли жінка або чоловік перебуває на повному або частковому утриманні винного, проживає на його житловій площі.

Службова залежність означає, що потерпіла особа є підлег­лою винного по роботі (наприклад, керівник організації і секре­тар), або потерпіла особа підлягає службовому контролю з боку винного (скажімо, ревізор і комірник), або інтереси особи залежать від поведінки винного по служ­бі (слідчий і обвинувачений, вчитель і учень, викладач і студент, науковий керівник і аспірант, комендант гуртожитку і особа, яка мешкає у гуртожитку, тощо).

Цей злочин вважається закінченим з моменту здійснення на во­лю потерпілої особи психічного тиску у висвітлених вище формах. Та обставина, що жінка або чоловік погодились вступити у стате­вий зв'язок або, навпаки, відхилили домагання, не впливає на ква­ліфікацію за ст. 154, однак може бути врахована при призначенні покарання.

Суб'єкт злочину є спеціальним - це особа жіночої або чолові­чої статі, якій виповнилось 16 років і від якої жінка або чоловік матеріально чи службове залежні.

Кваліфікуючими ознаками злочину є погроза: 1) розголо­шення відомостей, які ганьблять жінку або чоловіка, їх близьких родичів; 2) знищення, пошкодження або вилучення майна цих осіб (ч. 2 ст. 154 КК).

До близьких родичів належать батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (ст. 32 КПК).

Відомості, що ганьблять потерпілу особу або її близьких роди­чів, - це справжні або вигадані дані про них, їх дії або дії, вчинені щодо них, які потерпіла особа бажає зберегти у таємниці і розго­лошення яких, на її думку, здатне скомпрометувати або принизити честь і гідність людини (дані про інтимні сторони життя, венерич­ні захворювання, аморальні вчинки, злочинну діяльність тощо).

Погроза розголосити відомості - це погроза повідомити у будь-який спосіб (наприклад, з використанням засобів масової ін­формації, у публічних виступах, в усній формі) про відповідні дані особам або принаймні одній особі, яким вони невідомі, і чиє озна­йомлення з ними небажане для потерпілої особи.

Під погрозою знищити (пошкодити) майно розуміється погро­за довести майно, яке належить потерпілій особі або її близьким родичам на праві приватної власності, до повної (часткової) не­придатності цього майна за його цільовим призначенням. Погроза вилучити майно - це погроза протиправним шляхом (наприклад, шляхом крадіжки, грабежу або розбою) позбавити власника на­лежного йому майна.