Змістовий модуль 3. Оформлення в митні режими

ТЕМА 8. ОСОБЛИВОСТІ МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ В РІЗНИХ МИТНИХ РЕЖИМАХ

1. Характеристика документів, необхідних для оформлення товарів в різних митних режимах, та вимоги, що до них висуваються

2. Контроль митних органів за дотриманням умов застосування різних митних режимів суб’єктами ЗЕД

3. Відповідальність суб’єктів ЗЕД за недотримання умов розміщення товарів під різними митними режимами

Ситуаційне завдання № 1.

На підставі договору купівлі-продажу між українським виробником швейних виробів ТОВ «Альтаїр» та торговою мережею ТОВ «Росдом» (Російська Федерація) партію чоловічих сорочок було розміщено у митний режим експорту та остаточно вивезено за кордон. Три місяці потому за фактом неналежного виконання умов контракту, контрагентами було прийнято рішення повернути швейні вироби, стан яких за цей час не змінився, постачальнику. Для здійснення цієї операції декларантом було обрано митний режим реімпорту.

Чи правомірне застосування митного режиму реімпорту?

Як повернути вивізне мито при реімпорті товарів?

Зазначені швейні товари можуть бути помiщенi у митний режим реiмпорту, тому що відповідно до статтi 78 Митного кодексу України (МКУ) товари, що були помiщенi у митний режим експорту (остаточного вивезення) можна повернути особi, яка їх експортувала, на підставі невиконання (неналежного виконання) умов зовнiшньоекономiчного договору за умов, що цi товари повертаються на митну територiю України у строк, що не перевищує шести мiсяцiв з дати вивезення їх за межi цiєї територiї у митному режимi експорту та перебувають у такому самому станi, в якому вони були оформленi у митний режим експорту, що не суперечить вихідним даним.

При цьому пiсля помiщення швейних виробів у митний режим реiмпорту відповідно до ст. 81 МКУ суми вивiзного мита, сплаченi при експортi цих товарiв, повертаються власникам цих товарів, якi їх сплачували, або уповноваженим ними особам на підставі їх заяв, а акцизний податок i податок на додану вартiсть при помiщеннi товарiв у митний режим реiмпорту справляються вiдповiдно до Податкового кодексу України. Повернення вказаних сум здійснюється за рахунок Державного бюджету України органами Державного казначейства України за поданням відповідних митних органів.

На практиці, у разі реімпорту товарів суми вивізного (експортного) мита, сплачені при експорті, повертаються в порядку, визначеному наказом ДМСУ «Про затвердження Порядку повернення платникам податкiв коштiв, що облiковуються на вiдповiдних рахунках митного органу як передоплата, i митних та iнших платежiв, помилково та/або надмiрно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здiйснюється митними органами» № 618 від 20.08.07 р.

Податок на додану вартість підлягає сплаті на загальних підставах.

Ситуаційне завдання № 2.

Українське підприємство «Соло» експортувало свою продукцію на підставі договору купівлі-продажу. Покупець виявив брак по всій партії товару. За його вимогами браковані товари слід повернути до України, а замість них надати нові. У якому митному режимі можна оформити повернення бракованих товарів?

Застосуємо митний режим «реімпорт», який не передбачає сплати митних платежів і застосування мір нетарифного регулювання.

Документально підтверджується оформленя не більше ніж на шість місяців експортна митна декларація та незмінний стан товарів (маркіровка, технічна документація, товаросупровідні документи).

Незмінність стану товарів визначається відповідністю:

 найменувань товарів, що ввозяться, і їх кодів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності найменуванням і кодам товарів на момент їх вивозу (експорту);

 технічних характеристик і інших параметрів товарів технічним характеристикам і іншим параметрам, встановленим чинними в Україні нормативними актами (міжнародними, національними, галузевими стандартами, технічними умовами і іншими прирівняними до них нормативними документами), а у разі відсутності таких нормативних актів - іншими документами, що містять ці відомості.

Перелік документів, які можна використовувати при оформленні товару у режим реімпорту: експортна МД та декларація, оформлена в країні ввезення, дані маркіровки товару, заявлені в МД і товаросупровідних документах, паспорт товару, сертифікат якості і технічна документація, сертифікат походження.

Якщо немає потрібних документів чи невиконані умови щодо стану товарів, їх повернення оформляється в митному режимі імпорту на умовах, передбачених митними правилами для цього режиму.

Таким чином, для повернення бракованих українських товарів з-за кордону вибирається один з наступних митних режимів:

1. РЕІМПОРТ (ІМ 41 після ЕК 10);

2. ІМПОРТ (ІМ 40 після ЕК 10).

Ситуаційне завдання № 3.

Підприємство імпортувало товари до України. Частина з них продана на експорт. Митниця наполягає на застосуванні до партії, що вивозиться, режиму реекспорту (на думку митниці, операція відповідає саме визначенню режиму реекспорту). Чи мають митні органи право і підстави для застосування режиму реекспорту? Як уникнути цього режиму?

Для застосування митного режиму реекспорту необхідно документально підтвердити умови поміщення товарів у митний режим реекспорту.

Щоб уникнути цих складнощів, рекомендовано наполягати на митному режимі експорту замість реекспорту. Підставами для цього є:

1. Відповідно до ст. 71 МКУ, декларант може вільно зробити вибір між митними режимами експорту і реекспорту.

2. Митний режим експорту передбачає випуск українських товарів для вiльного обiгу за межами митної територiї України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Разом з тим, іноді вигідний вибір на користь митного режиму реекспорту (реімпорту). Якщо для вивозу товарів необхідно долати нетарифні обмеження, то можна від них позбавитися шляхом застосування режимів реекспорту. До реекспортованих товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання (ліцензування, реєстрація контрактів, обов'язкова сертифікація).

Ситуаційне завдання № 4.

Як можна законно продовжити час перебування в Україні товарів, термін тимчасового ввезення яких закінчується? Чи можуть товари затриматися в Україні після закінчення терміну ввезення, якщо митницею у продовженні терміну тимчасового ввезення цих товарів відмовлено. Варіанти зворотнього вивозу або оформлення в режимі імпорту в даний момент не влаштовують. Чи є альтернатива?

Відповідно до статті 108 Митного кодексу України до закінчення терміну тимчасового ввезення товарів, їх потрібно реекспортувати або заявити про зміну митного режиму.

При цьоому МКУ не наказує змінювати режим тимчасового ввезення товарів саме на режим їх імпорту. Тому законною альтернативою імпорту (або терміновому зворотному вивозу) може стати розміщення товарів на митному складі із застосуванням режиму «митний склад» (МД типу ЕК-74). Таким чином, режим «тимчасове ввезення» змінюється на режим «митний склад», що повністю відповідає митному законодавству.

Далі, на підставі статті 125 МКУ, товари можуть зберігатися на митному складі не більше 365 днiв вiд дня помiщення їх у митний режим митного складу.

Ситуаційне завдання № 5.

Коли доставлений до України товар не придатний для використання (пошкоджений в дорозі, має дефекти і ін.), митниця, найімовірніше, наполягатиме на митному оформленні його імпорту з подальшим вивозом постачальникові. Який митний режим або митні режими слід застосувати, щоб уникнути імпортного податкового навантаження?

Вкажіть варіанти рішення за таких умов:

а) недоліки у товарі виявленено до його митного оформлення; постачальник готовий замінити товар якісним. Як повернути брак постачальникові?

б) після завершення митного оформлення імпортованих товарів.

а) Спочатку вантаж розміщується на митному складі. Оформляється митна декларація відповідно до митного режиму «митний склад». Ввізні податки при цьому не сплачуються. Адміністративні обмеження не застосовуються.

Потім вантажна партія сортується.

Якісні товари (якщо такі є) випускаються з складу у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту.

Неякісні товари повертаються постачальникові із застосуванням режиму транзиту (митна декларація ТР 80). При цьому ні ввізні, ні вивізні податки не стягуються.

Таким чином, використовується така схема повернення товарів:

МИТНИЙ СКЛАД + ТРАНЗИТ (ІМ 74 + ТР 80).

При цьому буде потрібно також відповідне документальне обгрунтування повернення товарів за кордон. Оформляється доповнення до зовнішньоекономічного договору на постачання товарів, яким легалізувалося повернення товарів неналежної якості. Потім іноземний постачальник видає українському одержувачеві доручення на здійснення в його інтересах дій, пов'язаних з вивозом неякісних товарів з України (найм перевізника, митне оформлення). На підставі вказаних документів товари вивозяться з України транзитом.

б) Якщо ж недоліки товару або дефекти контракту виявляються після завершення митного оформлення імпортованих товарів, то повертати товари, за загальним правилом, слід в митному режимі реекспорту.

Вивізні податки (окрім експортного мита) для цього режиму не передбачені; заходи нетарифного регулювання в режимі реекспорту не застосовуються. Проте знадобиться дозвіл на реекспорт від Міністерства економіки і по питаннях європейської інтеграції України (Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реекспорту товарів» № 1211 від 06.08.2003 р.). Останнє часто робить режим реекспорту нецікавим для використання і примушує обирати митного режиму «експорт».

Таким чином, вивіз з України раніше випущених у вільний обіг товарів можна провести в одному з двох режимів на вибір:

1) РЕЕКСПОРТ (ЕК 11 після ІМ 40);

2) ЕКСПОРТ (ЕК 10 після ІМ 40).