
- •Тема 1 Сутність, принципи і вимоги до управлінських рішень
- •1.1. Принципи управління як основа управлінських рішень
- •1.2. Економічний зміст процесу управління
- •1.3. Сутність та функціональна наповненість управлінського рішення
- •1.4. Види управлінських рішень
- •1.5. Вимоги, що висуваються до управлінських рішень
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2 системний аналіз управлінських проблем
- •2.1. Поняття системного аналізу та передумови його застосування при вирішенні управлінських проблем
- •2.2. Процес системного аналізу управлінських проблем
- •2.3. Методи і способи системного аналізу
- •2.4. Формалізація процесу прийняття рішень
- •2.5. Аналіз чутливості управлінських рішень
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3. Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень
- •3.1. Теорія рішень. Роль особи, що приймає рішення, у їх розробці
- •3.2. Методи та способи прийняття управлінських рішень
- •3.3. Прийоми й методи економічного аналізу у розробці рішень
- •3.4. Евристичні методи прийняття рішень
- •3.5. Моделювання при прийнятті управлінських рішень
- •3.6. Моделі, що використовуються в економічному аналізі
- •3.7. Програмне забезпечення моделювання
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 Програмно-цільове управління та управлінські рішення
- •4.1. Зміст програмно-цільового управління
- •4.2. Поняття програми та її основні характеристики
- •1) За характером і специфікою проблем і цілей:
- •2) За термінами використання:
- •4.3. Методика розробки комплексних програм
- •4.4. Життєвий цикл цільових комплексних програм
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5 Аналіз варіантів і підготовка проектів управлінських рішень
- •5.1. Процес підготовки і прийняття рішень.
- •5.2. Оцінка варіантів рішень
- •5.3. Багатокритеріальні аналітичні методи
- •5.4. Форми розробки рішень
- •5.5. Організація та форми виконання рішень
- •5.6. Контроль виконання управлінського рішення
- •5.7. Оцінка ефективності прийнятих рішень
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Моделі розв’язання проблем беззбитковості діяльності
- •6.1. Теоретичні основи аналізу беззбиткового виробництва
- •6.2. Методика проведення аналізу беззбитковості
- •6.3. Основні методи диференціації витрат на постійні та змінні
- •6.4. Напрями застосування аналізу беззбитковості
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Методи аналізу вигід і витрат
- •7.1. Послідовність аналізу вигід і витрат
- •7.2. Визначення коректних варіантів вибору
- •7.3. Урахування інфляції та дисконтування при оцінюванні вигод і витрат
- •7.4. Спеціальні рішення (про власне виробництво чи закупівлю, про ціни реалізації, про розширення чи скорочення сегмента)
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Методи і моделі аналізу інвестицій в основні фонди
- •8.1. Основи аналізу інвестицій в основні засоби
- •8.2. Основні методи аналізу інвестицій в основні засоби
- •8.3. Особливості застосування методів і моделей інвестування в основні фонди
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Методи і моделі аналізу фінансових інвестицій
- •9.1. Поняття та основні форми фінансового інвестування
- •9.2. Модель формування політики управління фінансовими інвестиціями
- •9.3. Методи аналізу фінансових інвестицій
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10 Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень
- •10.1. Сутність ситуаційного аналізу
- •10.2. Прийняття рішень в умовах визначеності
- •10.3. Прийняття управлінських рішень в умовах ризику. Метод дерева рішень
- •10.4. Прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 11 Моделі управління матеріальними запасами
- •11.1. Завдання аналізу використання матеріальних запасів
- •11.2. Модель оптимального розміру замовлення
- •11.3. Модель авс. Модель планування матеріальних потреб. Модель «філософія своєчасності»
- •11.4. Нормування як метод оптимізації матеріальних запасів
- •11.5. Ефективність використання запасів
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 12 Моделі фінансового управління
- •12.1. Поняття фінансового управління, його методи та завдання
- •12.2. Фінансова модель підприємств
- •12.3. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства
- •12.4. Моделювання фінансових стратегій на основі матричного балансу
- •Квадранти матричного балансу
- •12.5. Моделі оптимізації структури капіталу
- •12.6. Моделі управління фінансовою стійкістю
- •Матриця результативності для фінансової стійкості
- •12.7. Удосконалення фінансового управління
- •Розв’язання типових завдань Методика побудови та аналізу матричного балансу
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 13 Методи прийняття стратегічних управлінських рішень
- •13.1. Стратегічний аналіз як основа прийняття стратегічних управлінських рішень
- •13.2. Переваги стратегічного підходу до управління
- •13.3. Процес прийняття стратегічних рішень
- •13.4. Оцінка конкурентної позиції та визначення стратегічних дій
- •13.5. Основи кластерного аналізу
- •13.6. Методи кластерного аналізу
- •13.7. Міри подібності та методи об’єднання об’єктів у кластери
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 14. Моделі і методи прийняття рішень у прогнозуванні розвитку підприємства
- •14.1. Суть та завдання прогнозування
- •14.2. Методи прийняття рішень щодо прогнозування розвитку підприємства
- •14.3. Стохастичні та детерміновані методи прогнозування
- •14.4. Методи апроксимації та згладжування
- •14.5. Прогнозування на основі пропорційних залежностей
- •14.6. Оцінка ефективності моделей прогнозування
- •Розв’язання типових завдань
- •Практичні завдання
- •Питання для самоконтролю
- •Додатки
- •Предметний показчик
- •Рекомендована література
14.4. Методи апроксимації та згладжування
Більшість кількісних методів прогнозування базується на використанні історичної інформації, представленої у вигляді часових рядів, тобто рядів динаміки, які впорядковуються за часовою ознакою.
Головна ідея аналізу рядів динаміки полягає у побудові тренду на основі минулих даних і наступній екстраполяції цієї лінії у майбутнє. При цьому використовуються складні математичні процедури для отримання точного значення трендової лінії, визначення будь-яких сезонних або циклічних коливань.
Тренд – це тривала тенденція зміни економічних показників у часі.
Аналіз часових рядів доцільно використовувати тоді, коли в наявності є достатній обсяг «історичної» інформації, а зовнішнє середовище досить стабільне. Недоліком можна вважати те, що головне припущення може бути помилковим - майбутнє, насправді, може бути несхожим на минуле.
Лініями тренду можна доповнити ряди даних, представлені на ненормованих плоских діаграмах з областями, лінійчатих діаграмах, гістограмах, графіках, біржових, точкових і кругових діаграмах. Використання лінії тренду того або іншого вигляду визначається типом даних. Не можна доповнити лініями тренду ряди даних на об’ємних діаграмах, нормованих діаграмах, пелюсткових діаграмах, кругових і кільцевих діаграмах. Ясніше закономірність в розвитку даних показує згладжена крива. Вона будується по точках ковзного середнього, де під ковзним середнім мається на увазі послідовність середніх чисел, кожне з яких обчислене по деякій підмножині ряду даних.
У Excel використовуються шість різних видів ліній тренду (апроксимації та згладжування), які можуть бути додані в діаграму:
1) Лінійна апроксимація (Linear) – це пряма лінія, що щонайкраще описує набір даних. Рівняння прямої
у=ах+b, (14.1)
де а – тангенс кута нахилу,
b – точка перетину прямої осі у.
Лінійна апроксимація застосовується для змінних, які збільшуються або убувають з постійною швидкістю.
У даному випадку змінна х показує період часу, параметр а – величину, на яку в середньому змінюється (збільшується при а>0 та зменшується при а<0) прогнозована змінна у при зростанні х на один період, а параметр b – позначення у при х=0.
2) Логарифмічна апроксимація (Logarithmic) добре описує позитивні, так і негативні величини, які спочатку швидко зростають або убувають, а потім поступово стабілізуються. Логарифмічна апроксимація використовує рівняння
у=а×lnx+b, (14.2)
де а і b – константи,
ln – натуральний логарифм.
3) Поліноміальна апроксимація (Polynomial) використовується для опису величин, що поперемінно зростають і убувають. Її доцільно застосовувати для аналізу великого набору даних нестабільної величини. Міра полінома визначається кількістю екстремумів (максимумів і мінімумів) кривої. Поліном другої міри може описати лише один максимум або мінімум. Поліном третьої міри має один або два екстремуми. Поліном четвертої міри може мати не більше трьох екстремумів. Поліноміальна апроксимація описується рівнянням
y=a0+а1х1+а2х2+…+а18x18, (14.3)
де а, а1–а18 – константи.
Необхідний ступінь полінома задається в полі «Степень». Максимальна величина ступеня – 18.
4) Ступенева апроксимація (Power) дає добрі результати, якщо залежність, яка міститься в даних, характеризується постійною швидкістю росту. Прикладом такої залежності може служити графік прискорення автомобіля. Якщо в даних є нульові або негативні значення, використання ступеневого наближення неможливе. Ступенева апроксимація описується рівнянням
у=а×хn, (14.4)
де а і n – константи.
Параметр а показує рівень у при х=1, а параметр а – ступінь еластичності змінної у по змінній х.
5) Експоненціальну апроксимацію (Exponential) слід використовувати в тому випадку, якщо швидкість зміни даних безперервно зростає. Проте для даних, які містять нульові або негативні значення, цей вигляд наближення непридатний. Експоненціальна апроксимація описується рівнянням
у= а×ebx, (14.5)
де а і b – константи.
Параметр а показує рівень у при х=0, а параметр еb – середній темп зростання у при зростанні х на один період.
6) Лінійна фільтрація (Moving average) дозволяє згладити коливання даних і таким чином наочніше показати характер залежності. Така лінія тренду будується по певному числу точок (вона задається параметром «Точки» (Period)). Елементи даних усереднюються, і отриманий результат використовується як середнє значення для наближення. Так, якщо параметр «Тонки» рівний 2, перша точка згладжуючої кривої визначається як середнє значення перших двох елементів даних, друга крапка – як середнє наступних двох елементів і так далі. Для розрахунку ковзного середнього використовується рівняння
у= (Aj+Aj_i+ +Aj_n+i) /n. (14.6)
Для додавання лінії тренду до рядів даних за допомогою пакету MS Excel виконаєте наступні дії:
1) виділіть ряд даних, до якого потрібно додати лінію тренду або ковзаюче середнє;
2) виберіть команду «Добавить линию тренда» (Add Trendline ) у контекстному меню. На вкладці «Тип» (Туре) виберіть потрібний тип регресійної лінії тренду або лінії ковзаючого середнього:
а) при виборі типу «Полиномиальная» (Polynomial) введіть в поле «Степень» (Order) найбільшу ступінь для незалежної змінної;
б) при виборі типа «Линейная фильтация» (Moving Average) введіть в поле «Точки» (Period) число точок, використовуваних для розрахунку ковзаючого середнього;
3) для виведення значення R-квадрат при побудові лінії тренду треба на вкладці «Параметры» (Options) встановити прапорець «поместить на диаграмму величину достоверности аппроксимации (R^2) (Display R-squared value on chart);
4) для виведення рівняття тренду слід встановити прапорець «Показывать уравнение на диаграмме».
Якщо варіант «Линейная фильтация» (Moving Average) вибраний для точкової діаграми, результат залежатиме від порядку розташування значень х у вхідному діапазоні. Аби отримати правильний результат, необхідно відсортувати значення х перед побудовою лінії ковзаючого середнього.
Оцінка надійності лінії тренду до фактичних даних виконується по показнику визначеності або величині R-квадрат. R-квадрат може змінюватися від 0 до 1. Чим більше величина цього показника, тим достовірніше лінія тренду. Значення R-квадрат автоматично розраховується Excel при підборі лінії тренду до даних. Це значення можна відображувати на діаграмі. Відзначимо, що для ковзного середнього значення R-квадрат не може бути відображене.