Практичні завдання

Завдання 1. На основі вихідних даних (табл. 13.1) провести кластерний аналіз методом ієрархічної кластеризації. В якості міри відстані використати евклідову відстань. В якості методу об’єднання елементів обрати:

а) метод одиничного зв’язку;

б) метод повного зв’язку.

Здійснити опис отриманих кластерів за обома варіантами кластеризації та порівняти отримані результати між собою. Охарактеризувати стратегічну позицію підприємства №7.

Таблиця 13.5

Фінансові показники досліджених підприємств

№ підприємства	Коефіцієнт автономії	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Рентабельність капіталу за чистим прибутком
1	0,804	1,096	0,251
2	0,828	1,171	0,136
3	0,763	1,042	0,181
4	0,752	1,285	0,181
5	0,697	1,243	-0,008
6	0,763	1,451	0,081
7	0,683	1,402	0,115
8	0,673	1,401	0,116
9	0,908	6,964	0,419
10	0,860	4,698	0,385

Завдання 2. На основі вихідних даних (див. табл. 13.1) провести кластерний аналіз методом k-середніх. Об’єднання елементів у кластери здійснити методом повного зв’язку. Розрахунки провести для виділення:

а) трьох кластерів;

б) чотирьох кластерів.

Здійснити опис отриманих кластерів, порівняти результати за варіантами а) та б). Охарактеризувати стратегічну позицію підприємства №5.

Питання для самоконтролю

1. Що являє собою стратегічне управління?

2. Навести підходи до визначення стратегій.

3. Навести переваги стратегічного підходу.

4. Описати процес прийняття стратегічних рішень.

5. Які є об’єктивні обмеження при формуванні стратегічних альтернатив?

6. Які етапи передбачає процес вибору стратегії?

7. Які ключові фактори враховуються при обиранні стратегії?

8. За якими показниками оцінюється якість управлінського рішення?

9. Навести ознаки сили і слабкості в конкурентній позиції підприємства.

10. У чому полягає завдання кластерного аналізу?

11. Які математичні характеристики має кластер?

12. Які існують методи кластерного аналізу?

Тема 14. Моделі і методи прийняття рішень у прогнозуванні розвитку підприємства

Питання:

14.1. Суть та завдання прогнозування.

14.2. Методи прийняття рішень щодо прогнозування розвитку підприємства.

14.3. Стохастичні та детерміновані методи прогнозування.

14.4. Методи апроксимації та згладжування.

14.5. Прогнозування на основі пропорційних залежностей.

14.6. Оцінка ефективності моделей прогнозування.

14.1. Суть та завдання прогнозування

Кожен керівник приймає певне рішення стосовно об’єкту, що прогнозується на підставі отримання певних спрогнозованих показників. Тому, використання моделей та методів прогнозування стає першочерговим завданням у прийнятті рішень відносно введення в дію будь-якого проекту.

Прогнозування – це наукове виявлення імовірних шляхів та результатів розвитку соціально-економічних явищ та процесів на підставі аналізу тенденцій розвитку.

Прогнозування поширюється на такі явища та процеси, управління якими (а отже і планування) або зовсім неможливе, або можливе у досить вузькому діапазоні.

Прогноз означає можливе майбутнє значення певного показника, що характеризує соціально-економічне явище або процес, який пов’язується з умовами, що мають найбільшу імовірність.

Мета прогнозування повинна полягати в тому, щоб зробити зрозумілим процес вироблення рішення; допомогти виявити базові тенденції в досліджуваній області; визначити основні критичні зони; врахувати ризики стрибкоподібних змін; запропонувати варіанти стратегій досягнення мети керування.

Прогноз в управлінні являє собою технологію розробки моделей розвитку керованого об’єкта. Показники прогнозу (числові характеристики об’єкта, обсяги і терміни робіт і т.п. ) мають імовірнісну природу. На основі прогнозів здійснюють передбачення і приймають управлінські рішення.

Завданням прогнозування є:

– виявлення імовірних шляхів та результатів найближчого або більш віддаленого розвитку соціально-економічних явищ на базі реальних процесів дійсності;

– розробка оптимальних тенденцій розвитку із врахуванням складеного прогнозу та оцінка прийнятого рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Процес прогнозування, що базується на математично-статистичних методах, містить два етапи:

– на першому етапі здійснюється узагальнення даних, що спостерігаються протягом тривалого періоду та побудується математично-статистична модель;

– на другому етапі на базі статистичних закономірностей та за допомогою побудованої математично-статистичної моделі визначається значення ознаки, яка прогнозується, обирається оптимальна тенденція розвитку та оцінюється рішення з позицій його наслідків у періоді, що прогнозується.

Для цілей планування фінансисти розробляють попередній прогноз, базуючись на продовженні минулих трендів та видів політики у майбутньому. Потім вони модифікують модель, щоб визначити, які ефекти матимуть різні операційні плани, впливаючи на фінансовий стан фірми та її прибутки, що знаходить відображення у переглянутому прогнозі.