Матриця результативності для фінансової стійкості

	ПК	К	ПЗ	ПА	ВОбК	ВР	ЧП
ПК	1	ПК/К	ПК/ПЗ	ПК/ПА	ПК/ВОбК	ПК/ВР	ПК/ЧП
К	К/ПК	1	К/ПЗ	К/ПА	К/ВОбК	К/ВР	К/ЧП
ПЗ	ПЗ/ПК	ПЗ/К	1	ПЗ/ПА	ПЗ/ВОбК	ПЗ/ВР	ПЗ/ЧП
ПА	ПА/ПК	ПА/К	ПА/ПЗ	1	ПА/ВОбК	ПА/ВР	ПА/ЧП
ВОбК	ВОбК/ПК	ВОбК/К	ВОбК/ПЗ	ВОбК/ПА	1	ВОбК/ВР	ВОбК/ЧП
ВР	ВР/ПК	ВР/К	ВР/ПЗ	ВР/ПА	ВР/ВОбК	1	ВР/ЧП
ЧП	ЧП/ПК	ЧП/К	ЧП/ПЗ	ЧП/ПА	ЧП/ВОбК	ЧП/ВР	1

Кожен елемент має, таким чином, певне економічне значення і пов’язаний з початковими показниками. Причому, оскільки початкові показники впорядковані за збільшенням переважних темпів зростання, то  під головною діагоналлю матриці опиняться показники, значення яких ростуть з  зростанням ефективності діяльності підприємства (наприклад, рентабельність, фондовіддача і тому подібне).

Якщо замість початкових показників узяти для розрахунку показників матриці їх темпи зростання, то отримаємо модифіковану матрицю зростання. При дотриманні нормативної динаміки початкових показників всі елементи даної матриці, розташовані під головною діагоналлю, матимуть значення вище 1.

Для побудови матриці зростання можна також використати розширену факторну модель рентабельності власного капіталу

R_ВК = Р_пр  Коб_вок  Кз_па.  К_зл  Ч_пз  К_фз, (12.7)

де Р_пр – рентабельність продажу;

Коб_вок – коефіцієнт оборотності власного оборотного капіталу;

Кз_па. – коефіцієнт забезпеченості поточних активів власним оборотним капіталом;

К_зл – коефіцієнт загальної ліквідності;

Ч_пз – частка поточних зобов’язань у капіталі підприємства;

К_фз – коефіцієнт фінансової залежності.

Модель рентабельності власного капіталу можна подати також як

. (12.8)

Звідси:

Тр_ЧП > Тр_ВР > Тр_ВОбК > Тр_ПА > Тр_ПЗ > Тр_К > Тр_ВК. (12.9)

Недоліком даного методу є неможливість отримати однозначну оцінку результативності діяльності підприємства в динаміці за ряд послідовних періодів.

12.7. Удосконалення фінансового управління

Фінансове управління без використання сучасних комп’ютерних технологій не може бути ефективним Використання обчислювальної техніки спрямоване на автоматизацію обробки інформації, формування необхідних звітних, бухгалтерських і банківсько-фінансових документів.

Інформація про реальну економічну ситуацію на підприємстві, про інструментарій фінансового моделювання з метою оптимізації виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства й ефективності комп’ютерні технології роблять можливою оптимізацію оперативного управління.

Перспективними напрямками використання науково обґрунтованого інструментарію є розробка оптимальних рішень управління господарською і фінансовою діяльністю підприємства – імітації, моделювання реальної ситуації, прогнозування на його основі розвитку цієї ситуації, які реалізуються через:

– діалогові процедури аналізу управлінських рішень;

– ділові ігри й імітаційні моделі для аналізу ситуації та відбору перспективних варіантів розвитку;

– моделі й алгоритми розробку та прийняття оптимальних управлінських рішень;

– програмне забезпечення для максимального спрощення діалогу спеціаліста з ЕОМ.

При удосконаленні фінансового управління необхідно враховувати базові елементи моделей фінансового управління, основними з яких є:

– ситуація прийняття рішення;

– час для прийняття рішень фінансового управління;

– ресурси, які необхідні для реалізації управління;

– система управління факторами;

– альтернативні варіанти при удосконаленні фінансового управління;

– система критеріїв для оцінки результатів фінансового управління.

Важливою є проблема стандартизації управлінської діяльності, розв’язання якої дає можливість користуватися набутим досвідом, наявним математичним і програмним забезпеченням, що значно здешевлює створення й експлуатацію систем управління.

Для удосконалення фінансового управління необхідні відповідні нормативне регулювання, інформаційна база, яка використовується при управлінні фінансовою діяльністю підприємства, міжнародні стандарти управління та світовий досвід.