12.4. Моделювання фінансових стратегій на основі матричного балансу

Визначення фінансового стану підприємства набуває якісно нової значимості у зв’язку з розширенням кола споживачів подібної інформації та широким спектром їх інтересів. Так комерційні банки зацікавлені у ретельному вивченні кредитоспроможності потенційного позикоодержувача; акціонери підприємства бажають впевнитись у ефективності управління вкладеними коштами в отриманні інформації зацікавлені аудиторські фірми, податкові органи тощо. За таких умов необхідне встановлення вимог щодо підвищення якості аналізу стану підприємства, вдосконалення методів його проведення, охоплення перевіркою максимальної кількості аспектів діяльності суб’єктів господарювання, застосування нових перспективних засобів автоматизації.

Основними завданнями моделювання фінансових стратегій на мікроекономічному рівні є:

– обґрунтований прогноз перспективних дій підприємства та його адміністрації;

– вироблення конкретних рекомендацій для запобігання можливим помилкам і прорахункам при стратегічному плануванні.

При моделюванні фінансової діяльності використовуються економіко-математичні методи оптимізації ключових показників діяльності суб’єкта господарювання, які, використовуючи звітні дані підприємства за минулий (поточний) період та базуючись на взаємозв’язку низки економічних величин, дають змогу окреслити доцільні межі розвитку у поточному (майбутньому) періоді. Використання при здійсненні аналізу математичних методів, підвищує точність отримуваних висновків і ліквідує можливість досягнення кращих економічних результатів у одному аспекті фінансово-господарської діяльності за рахунок їх погіршення в інших сферах.

У даний час широко використовуються матричні моделі різних типів.

Баланс підприємства можна подати у вигляді матриці, рядки якої – статті активу, графи – статті пасиву. Розмір матриці залежить від кількості статей активу та пасиву балансу, але достатньо обмежитись кількістю статей агрегованого балансу. Загальна структура матричного балансу подана у табл. 12.1.

Матричний баланс може складатися на конкретну дату (початок чи кінець періоду), за змінами за період (різницевий), баланс руху коштів.

Порядок складання матричного балансу:

– вибір розміру матриці на базі агрегованого балансу;

– заповнення підсумкового рядка та підсумкового стовпця матриці за даними агрегованого балансу;

– послідовний вибір джерел фінансування, починаючи з першого рядка активу;

– перевірка усіх балансових підсумків по вертикалі та горизонталі таблиці-матриці.

Таблиця 12.1

Квадранти матричного балансу

Пасив	Власний капітал	Залучений капітал	Баланс
Актив
Необоротні активи
Оборотні активи
Баланс

Джерела фінансування підбирають у певній послідовності (у табл. 12.2).

Таблиця 12.2

Взаємозв’язок статей активу та пасиву балансу

Актив	Пасив
Необоротні активи	статутний капітал; інші види власного капіталу; прибуток; довгострокові зобов’язання
Запаси	статутний капітал (залишок); інші види власного капіталу (залишок); прибуток (залишок); довгострокові зобов’язання (залишок); поточні кредити та позики; кредиторська заборгованість
Дебіторська заборгованість	кредиторська заборгованість; поточні кредити та позики (залишок)
Поточні фінансові інвестиції	прибуток (залишок); кредиторська заборгованість (залишок)
Грошові кошти та їх еквіваленти	прибуток (залишок); поточні кредити та позики (залишок); кредиторська заборгованість (залишок)

Використання наступного джерела свідчить про певне зниження якості забезпечення джерелами коштів. Якщо виникає необхідність використання джерел, що не ввійшли до списку, це свідчить про неефективне використання (іммобілізацію) коштів.