12.2. Фінансова модель підприємств

У фінансовій моделі діяльності підприємства задаються планові обсяги діяльності, доходи і витрати за ними, що в підсумку дає можливість спланувати показники для балансу, звіту про фінансові результати, які є надійним засобом контролю показників діяльності підприємства наступного року.

Продуктами фінансового моделювання підприємства є:

– фінансова модель і план господарських операцій;

– бюджет підприємства і бюджет структурних підрозділів;

– розрахунок прогнозних показників.

Фінансовому моделюванню передує поглиблений внутрішній аналіз фінансового стану підприємства, фінансових результатів його діяльності и ефективності операцій і заходів, які проводяться.

До фінансової моделі входять:

– баланс ресурсів із розбивкою за укрупненими видами;

– витрати підприємства;

– загальний фінансовий результат.

Фінансова модель може також містити план руху капіталу.

Бюджетування – процес планування майбутніх доходів і витрат підприємства (окремих підрозділів) та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

За допомогою бюджету досягається збалансованість видатків й обсягів та ефективності проведених операцій, рівномірно розподіляються видатки і витрати з метою безперебійної роботи на всіх ділянках, визначаються оптимальні розміри видатків і витрат для досягнення найкращих фінансових результатів.

До прогнозних показників входять:

– прогнозний баланс і звіт про фінансові результати;

– прогнозний розрахунок показників платоспроможності, ліквідності и ефективності роботи банку.

Розрахунок прогнозних показників дає змогу побачити діяльність підприємства в перспективі, а також оцінити, чи не спричинять поставлені завдання порушення вимог нормативних документів.

Отже, моделювання на підприємстві забезпечує:

– визначення конкретних фінансових показників для досягнення стратегічних цілей і тактичних завдань підприємства;

– чітке бачення проблем і перешкод, що виникають у міру перетворення в життя стратегії і тактики підприємства;

– вироблення нових тактичних шляхів для досягнення стратегічних цілей;

– координацію, кооперацію і комунікацію;

– створення основ для оцінки і контролю виконання. Оскільки бюджетування відображає майбутню діяльність підприємства, то в міру здійснення цієї діяльності воно стає базою для оцінки діяльності підрозділів підприємства;

– усвідомлення витрат на діяльність підприємства;

– кількісне обґрунтування планів підрозділів підприємства;

– виконання вимог нормативних документів і контрактів.

Таким чином, фінансове моделювання підприємства є інформаційною базою для оперативного планування і управління діяльністю підприємства. Порівняння фактичних результатів із запланованими дає змогу визначити ефективність діяльності підприємства, прийняти оптимальні управлінські рішення для його подальшого розвитку.

12.3. Математичне моделювання в управлінні фінансовою діяльністю підприємства

Реалізація виробничих рішень може супроводжуватися виникненням непередбачених ситуацій чи умов. Саме тому в управлінні фінансовою діяльністю підприємства застосовуються математичні моделі.

Математичне моделювання фінансової діяльності підприємства можна подати у вигляді комплексу задач, розв’язання яких слід здійснювати у три етапи:

І етап: визначення призначення і специфіки моделей, математичного апарату та інформаційного забезпечення, які використовуватимуться у дослідженні, основних напрямків і тенденцій у розробці й використанні моделей, напрямків та методів проведення дослідження;

ІІ етап: дослідження моделей, виявлення та оцінка можливостей економіко-математичного інструментарію дослідження фінансової діяльності підприємства;

ІІІ етап: дослідження можливостей і необхідності створення системи фінансових моделей, забезпечення узгодженості їх функціонування, розробка проекту моделі досліджуваної системи в цілому.

Світова практика дає багато прикладів використання різноманітних фінансових моделей таких як: фінансова модель амортизації активів; фінансова модель дисконту часу; фінансова модель вартості капіталу; фінансова модель визначення граничної ефективності проектів; фінансова модель оцінки капітальних активів (МОКА); фінансовий леверидж (модель оптимізації структури капіталу); фінансові моделі оцінки ризику та його диверсифікації; фінансова модель депозитного мультиплікатора; фінансові моделі обслуговування боргу; фінансова модель оптимізації податкового навантаження; організація платіжного обігу та фінансових потоків ; моделі фінансового аналізу на підприємстві; створення комп’ютерної системи управління з фінансових питань тощо.

Основними напрямами використання економіко-математичного моделювання за типом задач, які розв’язуються на виробничому підприємстві, можна вважати такі:

– здійснення аналізу виробництва і використання виробничих потужностей на основі балансових матричних математичних моделей;

– вибір перспективних напрямків виробництва й стратегії фінансової діяльності з використанням прогнозних математичних моделей;

– оптимізація техніко-економічного планування з різною деталізацією часу;

– прогнозування вибору оптимального кредитного механізму;

– прогнозування оптимальної поведінки на ринках виробничих ресурсів та вироблення продукції.

Задачі, які вирішуються за допомогою алгоритму моделювання можна поділити на два основних типи:

1) прогноз, який забезпечить оцінку прогнозних показників на значний проміжок часу, використовуючи певною мірою невизначену інформацію;

2) забезпечення оптимального режиму функціонування підприємства у реальному часі з максимальною невизначеністю всіх параметрів, що розглядаються.