11.4. Нормування як метод оптимізації матеріальних запасів

Причинами, що зумовлюють необхідність нормування матеріальних запасів на підприємствах є наступні:

– макроекономічні (національні особливості державного регулювання економіки, нерозвиненість ринку капіталу, що обмежує доступ підприємства до джерел зовнішнього фінансування);

– мікроекономічні (необхідність використання спеціальних інструментів (норм і нормативів) для оперативного управління фінансами).

Нормування передбачає визначення тієї частини запасів, яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та здійснення розрахунків. Нормування запасів включає розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних ресурсів, витрат виробництва тощо. Отже, основним завданням нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм і нормативів оборотних активів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних ресурсів.

Норма – це обчислювана за кожним видом оборотних активів відносна або мінімальна величина, необхідна для розрахунку нормативу.

Розроблені норми діють протягом декількох років і переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що випускається, умов матеріально-технічного постачання тощо.

Мінімальним розміром власних оборотних активів у грошовому виразі, що необхідний підприємству для забезпечення нормальних безперервних процесів виробництва та реалізації продукції є норматив.

Нормативи визначаються за кожним видом оборотних активів, що нормуються, та розраховуються на кінець планового року за окремими видами оборотних активів множенням норми на обсяг (одноденне витрачання) нормованих запасів або витрат виробництва, що приймаються в розрахунок.

Нормування оборотних засобів може здійснюватись одним із наступних методів:

– метод прямого розрахунку – полягає в тому, що спочатку визначаються відповідно до діючого порядку норми та нормативи за окремими елементами оборотних активів, а потім, додаванням їх сум, визначається сукупний норматив;

– аналітичний метод – передбачає виключення розрахунку нормативу за окремими елементами оборотних активів, а сукупний норматив на запланований рік обчислюється, виходячи з діючого нормативу в поточному році, скоригованого на зміну обсягу виробництва (обсягу товарної продукті) та розміру прискорення обігу оборотних активів у плановому році;

– метод коефіцієнтів – розрахунок нормативу власних оборотних активів залежить від часу функціонування та рівня економіки підприємства.

11.5. Ефективність використання запасів

Для забезпечення безперебійного виробничого процесу і реалізації продукції, запаси повинні бути оптимальними.

Для виявлення характеру впливу рівня запасів на ефективність використання оборотних активів підприємства, скористаємося моделлю коефіцієнта оборотності активів (К_об):

, (11.5)

де ВР – виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

ОбА – середньорічна вартість оборотних активів;

З – середньорічна вартість запасів;

ДЗ – середньорічна величина дебіторської заборгованості;

ГК – середньорічна величина грошових коштів та їх еквівалентів.

Звідси виводяться умови зростання коефіцієнта оборотності оборотних активів: ВР → max, З → min.

Наявність менших за об’ємом, але рухоміших запасів означає, що менша сума фінансових ресурсів підприємства знаходиться в запасах. Накопичення великих запасів свідчить про спад ділової активності підприємства або наявність значного об’єму залежаних запасів. Великі надпланові запаси приводять до заморожування оборотного капіталу, уповільнення його оборотності, що спричиняє за собою погіршення фінансового стану підприємства.

Нестача запасів також негативно впливає на фінансовий стан підприємства, оскільки скорочується обсяг виробництва, зменшується сума виручки від реалізації і прибутку. Тому підприємство повинне прагнути до того, щоб виробництво було вчасно і в повному обсязі забезпечено запасами і в той же час, щоб вони не залежувалися на складах.

Умови забезпечення оптимальності запасів:

• обґрунтовані розрахунки потреби в сировині і матеріалах;

• встановлення постійних договірних відносин з постачальниками;

• виконання постачальниками договірних зобов’язань;

• раціональна організація виробничого процесу;

• обґрунтовані прогнози і плани об’ємів реалізації продукції;

• встановлення постійних відносин з покупцями.

Оборотність запасів розраховується по формулі (Коб_з):

. (11.6)

Коефіцієнт оборотності запасів повинен мати тенденцію до зростання.

Відносна економія (перевитрата) запасів в результаті зміни їх оборотності (∆З):

, (11.7)

де З_пл, З_ф – відповідно планова та фактична середньорічна вартість запасів;

ВР_пл, ВР_ф – відповідно планова та фактична виручка від реалізації.

Негативна величина даного показника показує суму економії запасів в результаті прискорення їх оборотності, а позитивна – суму перевитрати в результаті уповільнення оборотності.

Умова забезпечення ефективної динаміки запасів: темп зростання прибутку (ТрП) і виручки від реалізації (ТрВР) повинні випереджати темпи зростання запасів (ТрЗ): ТрПР > ТрВР > ТрЗ.