1.5. Вимоги, що висуваються до управлінських рішень

Для того, щоб управлінське рішення дозволяло вирішити поставлені завдання, воно повинно відповідати ряду основних вимог:

1) наукова обґрунтованість – передбачає розробку рішень з урахуванням об’єктивних закономірностей розвитку об’єкта управління, які знаходять своє відображення у технічних, економічних, організаційних та інших аспектах діяльності об’єкта управління;

2) цілеспрямованість – зумовлена самим змістом управління і передбачає, що кожне управлінське рішення повинне мати мету, чітко пов’язану із стратегічними планами розвитку об’єкта управління;

3) кількісна чи якісна визначеність – задовольняється встановленням конкретних, виражених у кількісних показниках, результатів реалізації розроблюваного рішення; результати, які не мають кількісного вимірювання, мають бути охарактеризовані якісно;

4) дотримання різних правових норм (правомірність) – будь-яке управлінське рішення повинне випливати з цих норм, не порушувати їх, та виходити з компетенції структурного підрозділу, апарату управління чи посадової особи;

5) оптимальність – зумовлює потребу у кожному конкретному випадку вибору такого варіанта рішення, який відповідав би економічному критерію ефективності господарської діяльності: максимум прибутків при мінімумі витрат;

6) своєчасність – означає, що вони повинні прийматися у момент виникнення проблеми, порушень, відхилень у перебігу господарських процесів. Рішення не може бути прийнятим до цього, а якщо воно приймається із запізненням, то потреба в ньому може відпасти;

7) комплексність та системність – передбачає врахування всіх найважливіших взаємозв’язків та взаємозалежностей у діяльності підприємств;

8) гнучкість – можливість коригування рішення вразі зміни умов функціонування підприємства, а також прояву творчої активності виконавців, раціональної ініціативи, для пошуку більш ефективних шляхів та засобів досягнення поставлених цілей;

9) повнота оформлення – необхідно, щоб форма викладу рішення виключала непорозуміння або, двоїстість у розумінні завдань, поставлених перед працівниками, які мають реалізувати рішення, давала можливість контролювати хід його виконання, вносити корективи, що зумовлюється повнотою оформлення рішення.

Управління завжди здійснюється з метою досягнення довгострокових стратегічних цілей або цілей, розрахованих на короткий період часу. Реалізація цілей будь-якого організаційного формування забезпечується шляхом прийняття і виконання численних рішень, від якості яких значною мірою залежить ефективність використання землі, праці і капіталу. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює виробництво. Рішення слабке, прийняте невчасно (передчасно або із запізненням), знижує результативність праці колективу чи окремих виконавців.

Питання для самоконтролю:

1. Наведіть передумови розвитку процесу управління.

2. Що таке процес управління, які його ознаки?

3. Що таке управлінське рішення, які його ознаки?

4. Визначте місце процесу управління в контурі прийняття управлінських рішень.

5. Яким принципам повинно відповідати управління?

6. Назвіть принципи розроблення управлінських рішень.

7. В чому полягає сутність управлінського рішення?

8. Розкрийте суть процесу управління.

9. Розкрийте суть функцій управління.

10. Які функції повинно виконувати управлінське рішення, розкрийте їх зміст та сутність?

11. За якими напрямками класифікуються управлінські рішення?

12. Як класифікуються управлінські рішення за способом обґрунтування?

13. Як класифікуються управлінські рішення за способом прийняття?

14. Як класифікуються управлінські рішення за функціональним змістом?

15. Як класифікуються управлінські рішення за характером впливу?