5.2. Оцінка варіантів рішень

За визначеною проблемою здійснюється постановка цілей, що будуть основою для майбутнього рішення. Керівник повинен дати відповідь на запитання: що планується досягти цим рішенням, який зміст рішення?

Альтернативні рішення – два чи більше способи розгляду проблеми. Процес розробки альтернативних рішень проводиться для того, щоб знайти найкраще можливе рішення, з огляду на всі фактори, які впливають на процес прийняття рішень. Це допомагає запобігти вибору першого рішення. Замість того, щоб розглядати окремо один від одного, варіанти рішень розглядаються разом.

Процес підготовки і вибору альтернативи рішення складається з наступних етапів:

• виявлення всіх можливих альтернатив (визначається найбільша сукупність варіантів досягнення цілей);

• вибір допустимих альтернатив (виявлені альтернативи пропускаються через фільтр різних обмежень: ресурсних, юридичних, соціально-етичних і ін.);

• попередній вибір кращої альтернативи (можливе виділення однієї або декількох альтернатив, що передаються особі, що приймає рішення (ОПР), для розгляду);

• оцінка альтернативи ОПР (ОПР робить висновок щодо альтернатив, їх судження є кінцевим і скоріше єдиним результатом. Можуть бути враховані дані, що не використані системними аналітиками);

• експериментальна перевірка альтернатив (проводиться, коли ОПР вагаються у виборі альтернатив. В економічній діяльності не проводиться);

• вибір єдиного рішення – закінчує безпосередньо процес прийняття рішення і починається реалізація рішення з встановленням виконавців, строків, забезпечення проведення відповідних робіт та їх контролю з кінцевою оцінкою та узагальненням досвіду щодо управлінських рішень.

Керівники можуть спочатку оцінити альтернативи рішення, а потім вибрати кращу з них. Далі вони можуть повторити те ж саме з двома іншими. Потім два кращих обраних рішення порівнюються між собою і вибирається більш вигідне з цих двох. Ідея полягає в тому, щоб кожен варіант рішення був оцінений не тільки відносно мети, але й щодо інших варіантів.

Керівник повинен уважно оцінити широту розмаху альтернатив. Очікуваний ефект кожного варіанту повинен бути перелічений разом з оцінкою імовірності того, що цей ефект буде отриманий. Позитивний і негативний результати кожної альтернативи повинні бути передбачені. Керівнику необхідно поповнити цей підхід, отримавши відповіді на такі запитання за кожною альтернативою (табл. 5.2) [35].

Таблиця 5.2

Питання для оцінки альтернативи та їх характеристика

з/п	Питання для оцінки альтернативи	Характеристика
1	Чи буде альтернатива ефективною	Ефективність альтернативи може бути розрахована шляхом оцінки двох факторів: наскільки реальна альтернатива в умовах поставлених цілей і ресурсів організації і як добре вона зможе вирішити проблему. При виборі альтернативи потрібно спробувати мінімізувати ризик виникнення додаткових проблем
2	Чи може бути альтернатива здійснена	Якщо альтернатива не може бути здійснена, вона повинна бути усунута
3	Які організаційні наслідки альтернатив	Потрібно визначити, чи не створить ця альтернатива непотрібних проблем, як підлеглі та робітники будуть реагувати на дане рішення. Те, що альтернатива спірна, не виключає її. Але при оцінці альтернатив можна довідатися про думку робітників. Слід передбачити, який ефект альтернатива принесе й в інших сферах організації

На практиці проблеми поділяють на чотири групи за ступенем структурованості:

– структуровані – для їх розв’язання використовують стандартні правила, інструкції, методичні вказівки і досвід;

– добре структуровані – розв’язують в застосуванням математичного програмування, економіко-математичного моделювання та інших кількісних методів;

– слабко структуровані – передбачають застосування системного аналізу, експертних оцінок, методів математичної статистики;

– неструктуровані – застосовують системний аналіз, експертні оцінки, досвід судження, інтуїцію, методи математичної статистики.