3.5. Моделювання при прийнятті управлінських рішень
Великі успіхи та визнання в усіх галузях сучасної науки принесло широке застосування у XX ст. методу моделювання. Однак методологія моделювання тривалий час розвивалась незалежно окремими науковцями. Була відсутня єдина система понять, термінологія. Лише поступово визначалося значення моделювання як методу наукового пізнання, як важливої наукової категорії. Саме тому використання моделей управління є актуальним на сучасному етапі.
Моделювання – це процес побудови, вивчення та використання моделей. Воно обов’язково включає побудову абстракцій, аналогій, конструювання наукових гіпотез.
Моделювання є загальнонауковим методом пізнання об’єктивної реальності, заснований на вивченні моделей, які відтворюють реальність. Він базується на теорії подібності, а тому вивчення об’єкта за моделлю базується на принципі аналогії.
Хоча всі суттєві проблеми моделювання пов’язані з поняттям моделей, принципами і методами їх побудови та аналізу, а моделювання як метод наукового пізнання, велику історію, до цього часу вчені не можуть однозначно відповісти на питання: що таке модель?
Модель – матеріальний чи ідеальний об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал так, що його детальне вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал.
Усі методи прийняття рішень базуються на моделях. Моделі – це наукові інструменти. Модель – це зображення визначеного реального предмета чи ситуації.
Моделі не можуть, та й не повинні зображувати всі дрібні деталі предмета чи ситуації. Передбачається, що в моделях відображені найбільш істотні їхні риси. Риси та деталі, що входять в модель, повинні відповідати меті, з якою вона створюється. Занадто велика кількість реальних деталей у моделі приведе до того, що вона буде відбивати і ті аспекти реальної ситуації, що не цікавлять дослідників.
Професійне використання моделей управління дозволяє менеджеру контролювати інтуїтивні судження при прийнятті рішень, частково забезпечувати узгодженість і надійність прийнятих управлінських рішень. Використання моделей управління приносить в практику управлінських рішень елемент системності, забезпечує ефективність взаємодії різних етапів прийняття рішень.
Метод моделювання в управлінні діяльністю підприємства може застосовуватися для дослідження об’єктів будь-якої природи, і, в свою чергу, всі об’єкти можуть стати засобом моделювання.
Моделі управління прийнято ділити на два великих класи:
– моделі матеріальні (предметні) проявляються в будь-яких матеріальних об’єктах, які мають природне або штучне походження (відібрані в природі або свідомості людини для дослідження);
– моделі ідеальні (абстрактні) є продуктом людського мислення; операції з такими моделями здійснюються у свідомості людини.
Кожен з класів містить різні види моделей управління (рис. 3.3).
Предметні (геометричні) моделі призначені для аналізу в основному тих якостей об’єкту, які визначаються його розмірами, формою, іншими ознаками, які характеризують об’єкт без урахування його внутрішньої природи.
Фізичні моделі дозволяють вивчати властивості об’єкта або процесу із збереженням його фізичної природи або хімічних властивостей. Це лабораторні дослідно-програмні установки у хімічних технологіях, аеродинамічні моделі літальних апаратів і тощо.
Рис. 3.3. Основні види моделей управління
Аналогові моделі зображують предмети чи ситуації, заміняючи різні реальні елементи іншими, що відрізняються формою чи властивостями. В основі аналогового моделювання лежить подібність між математичними описами процесів оригіналу і моделі.
У науковому пізнанні основним видом ідеальних моделей є знакові моделі, які використовують певну формалізовану мову.
Словесно-описові моделі є описанням властивостей реального або уявного об’єкта на звичайній мові. Це можуть бути технічні завдання, пояснювальна записка до проекту тощо. Такі моделі дозволяють описати об’єкт достатньо повно, але їх не можна використовувати для аналізу, прогнозу, одержання нової інформації про об’єкт.
Графічна модель – це модель, яка графічними засобами відображає реально або теоретично досліджені властивості, характеристики об’єкта (схема конструкції, схема маршрутів транспорту, графіки, діаграми тощо ).
Математичні моделі описують властивості системи, які забезпечують вирішення завдань процесів на мові математики (функціональна та логічна залежність, алгебраїчні системи, диференційні рівняння, графічні структури тощо).
Математичне моделювання - метод дослідження, що заснований на аналогії процесів і явищ, різних за своєю природою, які описуються однаковими математичними залежностями.
Математичне моделювання є важливою формою моделювання, планування та управління.
Процес моделювання в управлінні діяльністю включає три елементи:
суб’єкт (дослідник);
об’єкт дослідження;
модель, опосередковану відносно пізнавального суб’єкта та пізнаваного об’єкта.
Головна особливість моделювання в тому, що це метод опосередкованого пізнання за допомогою об’єктів-замінників. Модель виступає своєрідним інструментом пізнання, який дослідник ставить між собою та об’єктом, і за допомогою якого вивчається досліджуваний об’єкт.
Етапи моделювання:
1. Побудова моделі.
2. Вивчення моделі.
3. Перенесення показників на оригінал з урахуванням тих властивостей об’єкту, які не знайшли відображення у моделі.
4. Перевірка та застосування отриманих за допомогою моделі знань.
Моделювання є циклічним процесом. Це означає, що за першим чотирьохетапним циклом може слідувати другий, третій і т.д. При цьому знання про досліджуваний об’єкт розширюються, а кінцева модель поступово удосконалюється.