
- •Тема 1: Сутність фінансів. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •Національне багатство
- •Формування доходів
- •Здійснення видатків
- •Література.
- •Тема 1. Побудова фінансової системи. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •III Організаційна структура фінансової системи – це сукупність фінансових органів та інститутів, що характеризує систему управління фінансами.
- •Література.
- •Тема 2. Управління фінансовою системою та фінансова політика. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •I Таблиця 1: Управління фінансовою системою, її сферами і ланками.
- •Тема 1: Сутність фінансів підприємств. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •Література.
- •Тема 2: Доходи та витрати фінансів підприємств. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •Доходи підприємства
- •Література.
- •Тема 1: Сутність податкової системи. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •Література.
- •Тема 2: Пряме та непряме оподаткування в Україні. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
- •1. Податок на прибуток підприємств.
- •2. Податок з доходів фізичних осіб.
- •4. Земельний податок.
- •5. Фіксований сільськогосподарський податок.
- •6. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •Література.
Тема 1. Побудова фінансової системи. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:
План:
Принципи структурування фінансової системи.
Внутрішня побудова фінансової системи.
Організаційна структура фінансової системи.
Ι Фінанси як сукупність економічних відносин, пов'язаних з обміном, розподілом, використанням у грошовій формі вартості ВВП, являють собою складне суспільне явище.
З цих відносин виділяються окремі елементи, які мають свої характерні ознаки і особливості.
Сукупність цих елементів визначається терміном «фінансова система».
Фінансова система – це сукупність різноманітних видів фондів фінансових ресурсів.
Рис. 1: Класифікація фінансової системи.
Ф
І
Н сукупність відносно
А відособлених взаємозв’язаних
Н - за внутрішньою - фінансових відносин, що
С будовою відображають форми і методи
О розподілу і перерозподілу ВВП
В
А
С
И сукупність фінансових
С- за організаційною - органів і інститутів, що
Т будовою управляють грошовими
Е потоками
М
А
Принципи внутрішньої будови фінансової системи такі:
за каналами руху грошових потоків;
за місцем концентрації фінансових ресурсів.
II Внутрішня структура фінансової системи відображає об'єктивну сукупність фінансових відносин і є загальною для всіх країн. Вона складається зі сфер і ланок.
Сфера характеризує узагальнену за певною ознакою сукупність фінансових відносин, а ланки - їх відособлену частину (Рис. 2).
Рис. 2: Сфери та ланки фінансової системи.
Ринок грошей
Ринок кредитних ресурсів
Ринок цінних паперів
Ринок фінансових послуг
Соціальне страхування
Майнове страхування
Особисте страхування
Страхування підприємницьких ризиків
Страхування відповідальності
Фінансовий
ринок
Страхування
Фінансова система
Фінанси суб’єктів господарювання
Державні
фінанси
Міжнародні
фінанси
Фінанси комерційних підприємств і організацій;
Фінанси некомерційних установ і організацій
Державні і місцеві бюджети;
Державні цільові фонди;
Державний кредит;
Фінанси державного сектору
Фінанси міжнародних організацій
Фінанси міжнародних фінансових інституцій
Міжнародний фінансовий ринок
Концентрація фінансових ресурсів проводиться у відповідних грошових фондах, що можуть виступати ознакою виділення ланок фінансової системи.
Сфера фінансів суб'єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємства.
Сфера державних фінансів, характеризує фінансову діяльність держави, вона поділяється на такі ланки: бюджет держави, державний кредит, фонди цільового призначення, фінанси державних підприємств.
Сфера міжнародних фінансів відображає перерозподільно-обмінні відносини і централізацію ресурсів на світовому рівні. Вона складається з: фінансів міжнародних організацій, фінансів міжнародних фінансових інституцій та міжнародного фінансового ринку.
Сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару. За формою ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей, ринок кредитних ресурсів, ринок цінних паперів, ринок фінансових послуг. Функціонування фінансового ринку забезпечується через відповідні інституції - банки, інституційні інвестори, фондові біржі.
Окремою структурою фінансової системи є страхування - система особливих перерозподільних операцій, що виникають між учасниками страхового фонду в зв'язку з його утворенням за рахунок цільових грошових вкладень і використання на відшкодування витрат суб'єкта господарювання і перерозподіл допомоги громадянам (чи їх родинам) якщо наступив страховий випадок (у випадку втрати працездатності, досягнення визначеного віку, смерті і т.д.).
Внутрішня побудова фінансової системи залежить від того, до якої фінансової системи вона відноситься:
- національна; (ф. с. відображає структуру фінансів окремих країн. До їх складу входять:
фінанси суб'єктів господарювання;
страхування;
державні фінанси;
внутрішні валютний та фінансовий ринки.)
- світова і регіональна фінансові системи складаються з двох рівнів:
національні фінансові системи країн світу чи окремого регіону;
міжнародні фінанси, які відображаються у централізованих на світовому чи регіональному рівнях коштах та фінансових ресурсах.
До складу міжнародних фінансів належать:
фінанси міжнародних організацій;
міжнародні фінансові інститути;
міжнародні валютний та фінансовий ринки (банки і фондові біржі, що здійснюють операції в усьому світі чи певному регіоні.)
Побудова фінансової системи виходить з необхідності вирішення таких завдань:
формування, концентрація та оптимальне розміщення достатніх для виробництва певного обсягу ВВП фінансових ресурсів;
досягнення максимальної ефективності використання наявних фінансових ресурсів – максимізація обсягів виробленого ВВП на основі вибору раціональної структури форм фінансового забезпечення;
установлення оптимальних пропорцій розподілу і перерозподілу виробленого ВВП з метою повного забезпечення потреб громадян, підприємств, держави;
всебічне сприяння залученню усіх тимчасових вільних коштів та отримання доходів через інституції фінансового ринку на потреби фінансового забезпечення виробництва ВВП;
формування страхових фондів з метою забезпечення відшкодування втрат фінансових ресурсів і доходів та встановлення максимальних передумов для використання коштів даних фондів у кругообігу ресурсів.