Розділ 1: Сутність фінансів, їх функції і роль.

Тема 1: Сутність фінансів. Після вивчення цієї теми ви будете знати і розуміти:

План:

1. Походження поняття “фінанси”.

2. Передумови виникнення та розвитку фінансів.

3. Функції фінансів. Роль фінансів у суспільстві.

Ι Фінанси відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни “Фінанси” у системі економічної освіти.

Фінанси – сукупність економічних відносин, пов’язаних с обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі вартості валового внутрішнього продукту (ВВП), а в певних умовах і національного багатства.

Фінанси – це процес формування доходів і видатків у певних грошових одиницях.

Термін “фінанси” походить від латинського кореня “finis”, тобто “кінець”.

В середньовічній латині це слово застосовували для визначення терміну сплати, а потім уже для визначення платіжного документа про погашення боргу. Звідси походження терміну “фінанси” як примусового платежу держави.

Від латинського “finansia”- доход, платіж.

• французькою “finanse”- аналогічний за значенням вираз.

Фінанси являють собою досить складне багатопланове суспільне явище, яке характеризується різними сутнісними ознаками та формами прояву. Як і будь – яке явище, вони можуть розглядатися на різних рівнях узагальнення і деталізації. Звідси походить формування блоку фінансових дисциплін, який можна поділити на три рівні:

• загальна теорія фінансів;

• характеристика окремих сфер і ланок фінансових відносин (фінанси підприємств, страхова справа, державні фінанси, зокрема бюджетна та податкова системи, міжнародні фінанси, фінансовий ринок, гроші та кредит);

• характеристика форм фінансових відносин і методів фінансової діяльності (фінансовий менеджмент, страховий менеджмент, бюджетний менеджмент, податковий менеджмент, міжнародні кредитно – розрахункові операції, банківські операції, ринок фінансових послуг тощо).

З виділенням державної казні та повнім відділенням її від власністю монарха (16-17вв.) виникають поняття державних фінансів, державного бюджету, державного кредиту.

II З кінця XVII ст. у Франції та інших країнах під виразом “фінанси” стали розуміти всю сукупність державного господарства його матеріальних засобів – доходів, видатків, боргів, тобто фінанси розглядаються у зв'язку з розвитком держави та її потребами в ресурсах.

Фінансове господарство – історична форма задоволення колективних потреб.

У 19 ст. від вузького розуміння фінансів як державного господарства перейшли до широкого розуміння фінансів як галузі знання (діяльності), що охоплює окрім державних фінансів ще і:

• с

  сучасне, розширене поняття фінансів

  феру виробництва

• фінансові ринки

• державний кредит

• міжнародні фінанси

Вивчаючи фінанси, аналізуючи їх, можна зрозуміти, чому процвітали одні нації і що призвело до загибелі цілих імперій, чому при одних урядах і парламентах у державі спостерігається розвиток економіки, а при інших – стагнація в економіці і соціально – економічна нестабільність у суспільстві.

Основним фактором розвитку фінансів була і залишається потреба в коштах, пов'язана із розвитком держави, вдосконаленням її функцій.

Однак форми і методи задоволення державних потреб визначаються економічним та історичним розвитком держави. Чим вищий той розвиток, тим цивілізованіщі і науково-обгрунтованіщі методи.

Економічне життя держави вимагає створення певних грошових фондів для задоволення різних потреб. Обсяг цих фондів кількісно і якісно характеризує масштаби діяльності і фінансові можливості будь-якої країни господарської структури, громадянина.

Ці грошові фонди власне і є фінансами.

Фінанси розглядаються як історична категорія у зв'язку з появою двох чинників:

1. держави;

2. товарно-грошових відносин.

Помилка, яка найчастіше допускається при визначенні сутності фінансів - це ототожнення їх з грішми.

Різниця між цими поняттями полягає в тому, що не всі гроші можуть бути фінансами. Фінансами гроші стають лише при створенні власником відповідного фонду і вкладення грошей у цінні папери чи у статутний фонд підприємства; надання кредиту комусь, завдяки чому можна буде отримати певний дохід.

III У фінансовій літературі виділяють чотири функції:

• розподільна;

• регулювальна;

• контрольна;

• стабілізаційна.

1. За допомогою розподільної функції фінансів здійснюється первинний, але, головним чином, вторинний розподіл ВВП і національного доходу у суспільстві.

ВВП – це вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених в країні в поточному році.

Перерозподіл НД здійснюється у зв'язку з:

• міжгалузевим і територіальним перерозподілом коштів;

• наявністю виробничої і невиробничої сфери;

• наявністю різних соціальних груп населення;

• наявністю різних форм власності.

Кінцевою метою перерозподілу НД і ВВП, що здійснюється за допомогою фінансів є розвиток виробничих сил, зміцнення держави, забезпечення високої якості життя всіх прошарків населення, підтримки рівноправності всіх форм власності.

Метою фінансового перерозподілу є також економічне стимулювання раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових природних ресурсів, уникнення непродуктивних витрат.

2. Регулювальна функція фінансів пов'язана із втручанням держави (через податки, державні видатки, державні кредити) у процес відтворення виробництва.

3. Контрольна функція фінансів проявляється в контролі за розподілом ВВП по відповідних фондах і витратою їх за цільовим призначенням.

Завдання фінансового контролю:

• перевірка точного дотримання всіма суб'єктами законодавства;

• своєчасність і повнота виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками;

• виконання планів прибуткової і видаткової частин бюджету; ця функція здійснюється працівниками фінансових органів, податкової і банківської систем. Форми, методи, напрями контролю в ринкових умовах суттєво змінюються порівняно з адміністративною економікою.

Фінансовий контроль виступає у таких формах:

• державна;

• відома;

• внутрішня;

• незалежна;

• суспільна.

Державна – це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Він охоплює загальнодержавний рівень розподілу ВВП.

Відома – контроль здійснюється галузевими міністерствами і відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Об'єктом виступає фінансова діяльність підприємств.

Внутрішній контроль полягає у самоперевірці фінансової діяльності кожним суб'єктом розподільних відносин.

Незалежний фінансовий контроль проводиться спеціальними органами – аудиторськими фірмами з метою встановлення правильності законності у фінансовій діяльності окремих суб'єктів.

Суспільний – це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави. Він здійснюється як за рахунок відкритості й гласності фінансової діяльності держави і надання права кожному громадянину.

4. Стабілізаційна функція фінансів полягає в тому, щоб забезпечити для всіх господарюючих суб'єктів і громадян стабільні умови економічного і соціального розвитку.

Важливе значення при цьому має стабільність фінансового законодавства, без чого не можлива успішна політика, стабільний розвиток економіки держави.

Функції фінансів реалізуються через фінансовий механізм.

Функціонування фінансів пов'язано з такими поняттями як фінансові відносини, фінансова діяльність, гроші (схема 1; схема 2).

Схема 1

Об’єкти фінансових відносин.