2.4. Синхронізація мережі

Всі елементи в мережі є синхронізовані для забезпечення безпомилкової передачі цифрових сигналів між ними.

Мета синхронізації, одержати якнайкраще можливе хронуюче джерело або генератор тактових імпульсів, або таймер для всіх вузлів мережі.

Для цього потрібно мати високоточне хронуюче джерело і надійну систему передачі сигналу синхронізації на усі вузли мережі.

Система такого розподілу базується на ієрархічній схемі, що полягає в створенні ряду точок, де знаходиться первинний еталонний генератор тактових імпульсів PRC (ПЕГ), або первинний таймер, сигнали якого потім розподіляються по мережі, створюючи вторинні джерела. вторинний або відомий еталонний генератор тактових імпульсів PRС (ВЕГ), або вторинний таймер, що реалізується або у вигляді таймера транзитного вузла ТNС, або таймера локального (місцевого) вузла LNC.

Первинний таймер звичайно є хронуючим атомним джерелом тактових імпульсів (цезієвий або рубідієвий годинник) з точністю не гірше .

Він звичайно калібрується вручну або автоматично по сигналах світового скоординованого часу UTC.

Серед хронуючих джерел найбільш універсальним і точним є світовий скоординований час UTC. Для його трансляції використовуються супутникові системи LORAN-С і глобальна система позиціонування GPS.

Основною вимогою при формуванні мережі синхронізації є наявність основних і резервних шляхів розповсюдження сигналу синхронізації, також повинна суворо витримуватися топологія ієрархічного дерева і бути відсутніми замкнуті петлі синхронізації.

У мережі на базі платформи ХDМ-1000 для елементів мережі (NE) можна використовувати до чотирьох дублюючих джерел синхронізації:

– Внутрішній - тактові імпульси виробляються внутрішнім блоком

синхронізації (CLU) відповідної плати;

– Зовнішній - зовнішнє джерело тактових імпульсів (атомний годинник і

т. п.);

– Синхронізація по лінії зв'язку (І/О Linе Sоurcе) - джерелом синхронізації є вхідна універсальна лінія зв'язку;

– Додаткова лінія зв'язку - від двох до чотирьох додаткових ліній зв'язку можуть бути визначені як джерела синхронізації, залежно від типу NE;

Окремий - джерело тактових сигналів елементу NЕ знаходиться окремо від інших тактових генераторів.

Кожен елемент NE платформи ХDМ містить два ТМU (блок синхронізації), з яких один встановлюється активним, а інший знаходиться в черговому режимі. Як блоки ТМU, так і внутрішні і зовнішні шляхи синхронізації повністю резервовані. При відмові апаратури резервна підсистема синхронізації бере на себе управління синхросигналами без переривання трафіку.

Для елементів мережі використовуються основне і дублююче джерела синхронізації - первинний еталонний генератор тактових імпульсів (PRC) і світовий скоординований час (UTC).

Синхронізація досягається захопленням мультиплексним часозавдаючим генератором частотного сигналу первинного опорного джерела тактових імпульсів. Решта елементів NE синхронізується сигналом, що приходить по лінії зв'язку.

Один з вузлів (вузол А) призначається ведучим (або майстер-вузлом) і на нього подаються сигнали синхронізації з частотою 2048 кГц від дух джерел -зовнішнього PRС і світового скоординованого часу від системи GPS. Від цього вузла основна синхронізація (джерело першого пріоритету) розподіляється в напрямі проти годинниковою стрілкою, тобто до вузлів Е, Д і т.д. Синхронізація по резервній гілці (джерело другого пріоритету) розповсюджується в напрямі за годинниковою стрілкою [7].

Схеми розподілу джерел тактової синхронізації при нормальному функціонуванні і після аварії представлені на рисунках 2.5 і 2.6 відповідно.

синх

авария