Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці

За порушення законодавчо-правових актів з охорони праці працівник несе відповідальність. Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. За кожне порушення може застосовуватися лише одне стягнення, яке має оголошуватися у наказі і повідомлятися працівникові під розписку, або інші відповідні види впливу.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян( 17 грн.*2-14).

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збит­ків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни — суб'єкти під­приємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здо­ров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідаль­ності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років, позбавленням волі до 3 років. А якщо ці пору­шення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 8-ми років.

Фінансування заходів з оп

Фінансування ОП здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат щодо охорони праці .

На підприємствах, галузях і на державному рівні створюються фонди ОП, які поділяються на державний, галузевий, регіональні і фонди ОП підприємств.

Створення держфонду ОП та управління ним здійснює Держнаглядохоронпраці.

Основне джерело формування всіх фондів ОП – відрахування коштів у кількості 0,5% від фонду заробітної плати підприємства за попередній рік.

Бюджетні організації відповідні відрахування проводять лише від госпрозрахункової діяльності.

Органи державного нагляду за охороною праці

Державний нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці здійснюють:

• Державна Служба гірничого нагляду та промислової безпеки України(Держгірпромнагляд);

• Державна інспекція техногенної безпеки МНС України (Держтехногенбезпеки), яка здійснює державний нагляду сфері пожежної і техногенної безпеки, за станом цивільного захисту населення і територій від НС;

Їх діяльність спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України

• Державна Інспекція з ядерного регулювання України Міністерства надзвичайних ситуацій України;

• Державна санітарно-епідеміологічна служби Міністерства охорони здоров'я України.

Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право:

• безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці;

• надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці;

• зупинити експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень, які створюють загрозу здоров'ю чи життю працюючих;

• притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушеннях;

• надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Власник повинен безкоштовно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.