
- •Правові та організаційні основи охорони праці
- •1. Законодавча та нормативна база у сфері охорони праці
- •Право громадян на охорону праці
- •Режими праці та відпочинку працюючих
- •Яка суть правової бази основ охорони праці неповнолітніх?
- •Які існують пільгові умови щодо охорони праці неповнолітніх?
- •Обов’язки роботодавця у сфері охорони праці
- •Обов’язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •Медичні огляди деяких категорій працівників
- •Соціальний захист працюючих
- •Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці
- •Фінансування заходів з оп
- •Органи державного нагляду за охороною праці
Право громадян на охорону праці
Основний закон України гарантує право на працю, гарантує право людині на належні, безпечні й здорові умови праці.
Відповідно до статті 45 Конституція визначає право кожної людини на відпочинок, на оплачувану щорічну відпустку, встановлення скороченого робочого дня для окремих професій і виробництв, скороченого часу роботи в нічні зміни і ін.
При влаштуванні на роботу між роботодавцем і працівником укладається трудовий договір, на підставі якого працівник зобов’язується виконувати певну роботу, визначену договором, а підприємець виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати відповідні умови праці (ст. 21 КЗпП).
Укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника про зарахування працівника на роботу. Однак трудовий договір вважається укладеним навіть тоді, коли наказу не було, але працівник фактично був допущений до роботи.
Трудовий договір може бути:
безстроковим, що укладається на невизначений термін;
на визначений термін, встановлений за погодженням сторін;
на час виконання певного виду робіт.
З метою перевірки ділових якостей працівника в трудовому договорі може обумовлюватися термін випробування від одного до трьох місяців, а в деяких випадках до шести місяців. Якщо протягом цього терміну встановлено, що якості працівника не відповідають посаді роботодавець може розірвати трудову угоду, а робітник має право оскаржити це в комісії по трудових спорах.
До початку роботи роботодавець має ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами колективного договору, визначити йому робоче місце, провести інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, гігієни праці й пожежної безпеки.
Згідно з чинним законодавством власник може припинити дію трудового договору лише за таких умов:
при зміні або ліквідації виробництва, або скороченні штату працівників;
при досягненні працівником пенсійного віку та права на повну пенсію по старості;
при невідповідності працівника займаній посаді, порушенні правил внутрішнього розпорядку, прогулу протягом трьох годин без поважної причини, при появі на робочому місці у алкогольному або наркотичному сп’янінні;
унаслідок тимчасової непрацездатності понад чотири місяці;
при поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
Роботодавець може розірвати трудовий договір лише за попередньою згодою профспілкового органу. Основним документом про трудову діяльність людини є трудова книжка, яка у день звільнення має бути належно оформлена і видана на руки працівнику.
Чинне законодавство гарантує права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
Якщо на виробництві умови праці становлять небезпеку для працівника, то він має право відмовитися від дорученої роботи. Підтвердження такої виробничої ситуації дає підставу працівнику розірвати трудовий договір та отримати вихідну допомогу, розмір якої не може бути нижчим за тримісячну заробітну плату.
Якщо за станом здоров’я працівник не може виконувати роботу, на яку наймався, він має право на переведення на легшу роботу відповідно до медичного висновку (ЛКК). При переведенні на нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній заробіток протягом двох тижнів.
У разі тимчасової непрацездатності через виробничий травматизм або професійне захворювання за працівником зберігається середньомісячний заробіток на термін визначений ЛКК.
Під час простою підприємства за працівником також зберігається середній заробіток і робоче місце.
Закон встановлює вимоги до профілактичних медичних оглядів неповнолітніх, працівників підприємства з шкідливими та небезпечними умовами праці, відповідальність власників за своєчасне проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкові медичні огляди (стаття 31).
Статті 65 і 66 передбачають медичний контроль за трудовим і виробничим навчанням та умовами праці підлітків. Функції контролю передбачено не тільки органам і закладам охорони здоров’я, а також органам освіти, органам професійно-технічної освіти та іншим громадським організаціям.