3. Завдання і характер фізичних вправ у заключній частині уроку.

Ця частина уроку дуже важлива, наприклад, для того щоб у школярів поступово відновився хвилинний об’єм серця після інтенсивної м’язової діяльності: перші 3-5 хв він залишається підвищеним. Це обумовлено необхідністю ліквідації кисневого боргу, видалення продуктів обміну з тканин, спричинену інерцією в роботі серця.

Важливо пам’ятати, що відразу після припинення інтенсивного фізичного навантаження (наприклад, бігу) людина зупиняється, «м’язовий насос» виключається і може розвинутися серцево-судинна недостатність. Венозна кров не повністю повертається в правий шлуночок, а накопичується на периферії. Це може призвести до важких наслідків, аж до смертельного результату. Крім того, плавне зниження інтенсивності навантаження в заключній частині уроку поступово зменшує порушення нервової системи, створюючи умови до переключення на іншу діяльність, наприклад на розумову роботу.

У заключній частині уроку можуть використовуватися спеціальні вправи, що підсилюють відновний ефект, наприклад, на розслаблення, дихальні. Тривалість заключної частини уроку становить 3-5 хв.

Для визначення достатності фізичного навантаження служить показник моторної щільності уроку, який визначається методом хронометражу. Чим більше моторна щільність уроку, тим вище його фізіологічний ефект. Наприклад, якщо з 45 хв тривалості уроку фізичної культури виконання фізичних вправ становило 30 хв, то моторна щільність складе (30 х 100):45=60. Показник більше 60 % вважається гігієнічно достатнім.

Ознаки виражених ступенів стомлення в деяких дітей свідчать про надмірність навантаження, тому потрібно негайно змінити дозування вправ з метою попередження перенапруги.

4. Фізіологічна ефективність уроку фізичної культури.

Для виявлення міри впливу уроку фізичної культури на організм учнів користуються фізіологічною кривою, яка визначається на основі безперервної або дискретної реєстрації одного або кількох фізіологічних показників, частіше частоти серцевих скорочень. Пульсова крива уроку повинна поступово наростати у вступній частині, в основній досягати максимуму (їх може бути два) і в заключній знижуватись до вихідного рівня. Показники фізіологічної кривої дають можливість вірно оцінити розподіл навантаження під час уроку фізичної культури, відповідність навантаження завданням заняття і функціональним можливостям тих, хто виконує фізичні вправи.

Великий вплив на зміну функціонального стану організму має моторна щільність уроку. Під нею розуміють ступінь раціонального використання часу уроку, використаного на фізичну роботу, до всього часу уроку. Саме моторна щільність визначає оздоровчу цінність уроку фізичної культури, тому вся увага спортивного педагога повинна бути зосереджена на збільшенні моторної щільності, яка в різних частинах уроку буде різною. В основній частині уроку вона може становити 80-90%, а у вступній - не перевищує 10-15%. Для підвищення моторної щільності уроку, особливо її основної частини, необхідно збільшити кількість спортивного обладнання та інвентарю, зменшити час на очікування черги тощо. Рухова активність учнів на уроках фізичної культури залежить від віку, статі, типу уроку, поставленої мети: в 1-4 класах вона в середньому повинна становити 40-60%; у 5-8 – 60-70%; у 9-11 – 70-80%. Моторна щільність може бути визначена методом хронометражу – це фіксація часу безпосередньо витраченого на ту чи іншу фізичну вправу.

Ґрунтуючись на експериментальних даних про найбільш сприятливе поєднання та послідовність використання засобів виховання фізичних якостей, на початку основної частини уроку повинні бути передбачені вправи для виховання швидкості, потім сили і витривалості. В залежності від конкретних завдань уроку силові вправи в окремих випадках можуть виконуватися раніше швидкісних. Засоби розвитку витривалості використовуються після швидкісних і силових вправ.