Семінарське заняття № 6 Тема. Соціологія громадської думки

Мета: з’ясувати сутність соціології громадської думки як спеціальної соціологічної теорії, що вивчає громадську думку, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності функціонування у різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності, соціальному управлінні; визначити зміст і категорії електоральної соціології та її значення у дослідженнях виборчих кампаній.

Ключові поняття: політичні партії, влада, громадська думка, держава, електоральна поведінка, правова культура, правовий нігілізм.

План заняття

1. Громадська думка як феномен суспільної свідомості.

2. Структура та функції громадської думки.

3. Соціологічні дослідження у виборчих кампаніях.

Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно проаналізувати проблеми функціонування громадської думки, якими займається спеціальна соціологічна теорія – соціологія громадської думки; дати визначення поняття «громадська думка»; вказати на її необхідність та значення. Довести, що вивчення та врахування громадської думки в нашій країні органічно пов’язані з глибиною й масштабами процесів оновлення суспільства.

Розвиток демократії немислимий без систематичного вивчення та врахування громадської думки, а останні є способом реалізації демократії, знаряддям удосконалення усієї системи суспільних відносин.

Друге питання вимагає характеристики основних категорій громадської думки. Громадська думка містить різноманітні елементи: раціональні, емоційні, вольові й не зводиться до якогось одного рівня чи форми, сфери свідомості. На відміну від настрою, громадська думка включає не лише масові відчуття (переживання, соціальні почуття), а й раціональні (свідоме виявлення інтересів) та суспільні вольові спонукання. Громадська думка – це стійке емоційно-вольове ставлення.

Наступний етап – розгляд функції громадської думки. В цьому аспекті варто звернути увагу на її горизонтальний та вертикальний виміри і охарактеризувати основні функції: оціночну, критичну, діагностичну, нормативну, виховну, регулювання та соціального контролю, експресивну, консультативну, функцію тиску на владу, директивну. Також варто наголосити на особливостях механізмів взаємодії громадської думки з органами влади, соціальними інституціями, політичними структурами тощо, які залежать від каналів її висловлювання: опосередковані, прямі та спеціалізовані.

Розгляд третього питання потрібно розпочати з визначення понять «електорат», «електоральна поведінка». Показати поведінку виборців під час голосування, вказати на різноманітні чинники, які впливають на їхні електоральні симпатії та антипатії. Розглянути основні концепції вивчення виборчої активності громадян: соціологічна, соціально-психологічна, теорія «раціонального вибору», теорія «політичного поля» та ін.

Також необхідно зазначити, що серед усіх проблем суспільного життя в сучасній Україні найбільш дослідженими на емпіричному рівні є, мабуть, проблеми політичні. За допомогою результатів соціологічних досліджень продемонструвати рівень зацікавлення політикою українських громадян; наявністю у них політичних ідеалів; проаналізувати політичну активність та її динаміку; загальний вектор політичних спрямувань.