Управління освіти і науки

Волинської обласної державної адміністрації

Луцький педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів суспільних дисциплін

СОЦІОЛОГІЯ.

Семінарські заняття

Луцьк – 2013

УДК 316

ББК 60.5

С 69

Соціологія. Семінарські заняття : [метод. посіб. для студ. вищ. навч. закладів] / упорядн. Г. І. Єрко. – Луцьк : Луцький педагогічний коледж, 2013. – 48 с.

Рецензенти:

Сальнікова Світлана Анатоліївна – кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології та соціальної роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Ковальчук Ірина Леонідівна – кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної роботи Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»

У посібнику подаються методичні поради до семінарських занять. Визначено ключові поняття і проблемно-пошукові питання для самостійного опрацювання з урахуванням вимог кредитно-модульної системи навчання і основних соціологічних парадигм. Пропонується література до навчальних тем курсу та критерії оцінювання семінарських занять.

Короткий термінологічний словник розрахований для засвоєння студентами найбільш вживаного понятійно-категоріального апарату.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, усіх, хто цікавиться соціокультурними проблемами розвитку суспільства.

Розглянуто на засіданні циклової комісії викладачів суспільних дисциплін Луцького педагогічного коледжу (02.09.2013, протокол № 1)

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Луцького педагогічного коледжу (04.09.2013, протокол № 1)

Літературна редакція: Т. Й. Жалко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності Луцького інституту розвитку людини Університету «Україна»

© Г. І. Єрко, 2013

© Луцький педагогічний коледж, 2013

ЗМІСТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………...	4
ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ………	6
Змістовий модуль 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ТА ЕМПІРИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
Семінарське заняття № 1 Тема. ВИНИКНЕННЯ ТА ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ ………………………………………………………………………...	7
Семінарське заняття № 2 Тема. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ………………………..	11
Семінарське заняття № 3 Тема. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ …	15
Змістовий модуль 2. СОЦІОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ СЕРЕДНЬОГО РІВНЯ
Семінарське заняття № 4 Тема. ЕТНОСОЦІОЛОГІЯ …………………………………………………...	19
Семінарське заняття № 5 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ …………………………...	22
Семінарське заняття № 6 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ …………………………….	25
Семінарське заняття № 7 Тема. СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ ТА СІМ’Ї. ҐЕНДЕРНА СОЦІОЛОГІЯ …...	28
Семінарське заняття № 8 Тема. СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ ………………………………………………..	31
ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ …………………………………………….	35
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ …………………………………………………	36
СЛОВНИК СОЦІОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ ……………………………..	38

Методичні вказівки до семінарських занять

Семінарські заняття – це самостійна творча робота студента з метою вивченню матеріалу теми під керівництвом викладача. Проводиться у формі вільної творчої дискусії, обговорення виступів.

Основною метою семінарського заняття є поширення і поглиблення теоретичних положень теми та формування навичок практичного застосування її теоретичних положень, вміння використання знань, принципів і методів соціології в практичній діяльності.

Семінар дозволяє вирішити наступні проблеми:

1. поглиблення і систематизацію знань студентів;

2. виявлення і заповнення прогалин у знаннях студентів;

3. формування навичок і умінь самостійної роботи з літературою, першоджерелами, уміння аналізувати їх і робити висновки;

4. відкриття можливостей для встановлення тіснішого зв’язку з життям, сучасністю;

5. вироблення в учасників семінару навичок пропагандистської роботи.

Аналіз методичної літератури дозволяє виділити наступні характерні ознаки семінару:

1. поглиблене вивчення студентами літератури та підготовка виступу за темою семінару;

2. колективний розгляд заздалегідь поставлених питань;

3. колективне обговорення доповіді, підготовленої студентом.

Готуючись до семінарського заняття студент повинен:

– ознайомитись зі змістом плану семінару та переглянути конспект прослуханої лекції за певною темою;

– ознайомитись з рекомендованою літературою і прочитати відповідний розділ підручника або навчального посібника, опрацювати додаткову рекомендовану літературу. Робота з науковою книгою вимагає свідомого засвоєння прочитаного, а не механічного заучування. Для цього необхідно усвідомити зміст різних понять, спеціальних термінів, положень, що в свою чергу забезпечує термінологічну обізнаність студента та вироблення навичок логічного мислення;

– здійснити критичний аналіз викладеного матеріалу в опрацьованих джерелах з тієї чи іншої проблеми;

– скласти конспект опрацьованого матеріалу, де зазначити власну точку зору з певної проблеми;

– здійснити самоконтроль через відповідні питання з теми;

– скласти план відповіді на кожне питання плану заняття.

Кожен виступ студента на семінарі з основних питань складаються з наступних елементів:

а) опрацювання наукових та навчальних джерел, у яких висвітлюються запропоновані питання;

б) знання сутності та змісту теорії конкретного питання;

в) реалізація теорії в практичній діяльності;

г) висновки.

На виступ з основного питання надається 10–7 хвилин, на додаткові виступи, пояснення до 3-х хвилин.

Доповідають студенти, у переважній більшості, за власним бажанням.

Для обговорення питань семінару використовуються наступні методи:

– творча, вільна дискусія;

– «круглий стіл», «мозковий штурм»;

– контент-аналіз документів, наукових джерел;

– порівняльний аналіз ефективності теоретичних і методологічних концепцій;

– аналіз результатів тестових опитувань тощо.

Виступаючи на семінарському занятті, студент повинен:

– уникати технічного переказу матеріалу лекції або рекомендованої літератури;

– відповідаючи на питання, розглядати певні положення у розвитку, здійснювати порівняння різних підходів, концепцій;

– показати практичну значущість цих положень;

– інші студенти, присутні на семінарському занятті, повинні брати активну участь в обговоренні проблем, що розглядаються, а в разі неповного або недостатнього висвітлення матеріалу доповнювати відповідь, вступати в полеміку, використовуючи додаткові висновки, факти й цифрові дані.