2.1 Теоретичні відомості
2.1.1 Інтерфейс Common Gateway Interface (cgi)
Статичні HTML-сторінки – дуже зручний засіб публічного надання інформації за вимогою. Проте міць Web-сторінок розкривається тільки при використанні інтерактивних можливостей мови HTML.
Одним із самих старих, але як і раніше широко використовуваних методів створення динамічних й інтерактивних Web-сторінок є інтерфейс загального доступу CGI – перший механізм вбудовування додатків у Web-вузол. За допомогою CGI розробники можуть писати додатки, що мають можливості інтерактивної взаємодії з користувачами (наприклад, що приймають дані від кінцевих користувачів) або динамічні елементи, що включають, (наприклад, Web-сторінки, що генеруються по запиту). Могутні засоби CGI надають розроблювачам прості способи інтегрування таких додатків у Web-вузол незалежно від застосовуваного програмного забезпечення Web-сервера.
За останні роки з'явилася безліч альтернативних технологій. Але, незважаючи на це, CGI як і раніше залишається актуальним засобом розширення функцій Web-вузла.
CGI є набором стандартів, що визначають спосіб взаємодії Web-сервера і додатків CGI, виконуваних на сервері. Ці стандарти описують інтерфейс передачі даних між Web-сервером і додатком CGI.
Програми CGI запускаються у виді окремих додатків. Вони не є частиною програмного забезпечення Web-сервера, а виходить, не мають безпосереднього доступу до інформації, доступної Web-серверу. Ця інформація включає такі дані, як назва і версія броузера користувача, або, що набагато важливіше, дані, що користувач вводить у форму в броузері. Звичайно додатки CGI створюються саме для роботи з цими даними, тому розроблювальний сценарій або програма повинні мати доступ до такої інформації.
Відвідувачі вузла вводять інформацію у форму або запитують сторінку з посиланням на сценарій CGI. При цьому сценарій запитує у сервера необхідну інформацію, обробляє її і видає результати клієнту.
Рисунок 2.1 – Обробка запиту клієнта за допомогою сценарію CGI
На базовому рівні специфікація CGI визначає способи, якими Web-сервер забезпечує доступність інформації CGI-додаткам, а додатки CGI повертають дані Web-серверу. Тому терміни «програмування CGI» і «сценарій CGI» варто сприймати як посилання на методологію програмування і створення сценаріїв, а не як згадування якоїсь конкретної мови.
Частина специфікації CGI описує, яким способом Web-сервер надає додатку дані, що прийшли від користувача. Вся інформація, включаючи заголовки HTTP-запитів і дані користувача, передається або через змінні середовища, або через стандартний ввід. У кожному конкретному випадку джерело даних залежить від методу запиту.
Методи запиту POST і GET вказуються в атрибуті method дескриптора <FORM>. Вони відповідають двом способам напрямку запиту Web-серверу. Різниця полягає в тім, що GET додає інформацію з форми до URL, описаному в атрибуті action, а POST передає дані в тілі запиту.
При роботі з методом GET у запитуваному URL міститься інформація двох видів: шлях до якого-небудь ресурсу на сервері і додатковій інформації з форми після символу ’?’.
Наприклад: http://www.domain.com/cgi-bin/groups.map?201,118
URL додатка CGI Додаткова
Знак питання в URL відзначає початок рядка запиту (query string). Звичайно він застосовується тільки для додатків CGI і служить для передачі їм довільної додаткової інформації.
Стандартний ввід використовується, коли броузер надсилає запит методом POST. Незважаючи на те, що додаток CGI одержує дані з форми шляхом стандартного вводу, вся інша інформація міститься в змінній оточення.