М іністерство освіти й науки україни Запорізький національний технічний університет методичні вказівки

до лабораторних робіт

з дисципліни “Сучасні мережеві інформаційні технології»

для студентів спеціальності 8.080403

«Програмне забезпечення автоматизованих систем»

усіх форм навчання

2004

Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Сучасні мережеві інформаційні технології» для студентів спеціальності 8.080403 «Програмне забезпечення автоматизованих систем» усіх форм навчання/ Укл.: В.Ф. Онищенко, А. В. Неласа, О. О. Голіков. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2004. – 40 с.

Укладачі: В.Ф. Онищенко, Г.В. Неласа, О.О. Голіков

Рецензент: С.М. Сердюк, доцент, к.т.н.

Відповідальний за випуск: А.В. Притула, доцент, к.т.н.

Затверджено

на засіданні кафедри ПЗ

Протокол №

від

ЗМІСТ

З агальні відомості.................................................................................4

Лабораторна робота №1. Використання масивів і рядків у PHP...............................................................................................................5

Лабораторна робота №2. Робота з формами....................................11

Лабораторна робота №3. Засоби мови PHP для роботи із СКБД MySQL........................................................................................................18

Лабораторна робота №4. Засоби мови PHP для роботи з інтерфейсом ODBC...................................................................................30

Загальні відомості

Розвиток мови програмування Personal Home Page (РНР) починався у 1994 р. як набір інструментів, що використовуються для відстеження відвідувачів на Web-сайтах. Навесні 1995 р. з'явився РНР, версія 1. Він включав обмежений набір серверних макросів структурного аналізу і прості утиліти, на зразок гостьової книги і лічильника звертань. Пізніше, у тому ж році, механізм синтаксичного аналізу був цілком переписаний і випущений за назвою PHP/FI, версія 2. Ця версія містила інтерпретатор форм і вбудовані засоби підтримки баз даних mSQL.

У 1997 р. синтаксичний аналізатор був цілком переписаний. Цей синтаксичний аналізатор ліг в основу версії РНР 3.

Незважаючи на величезну популярність і винятково високу продуктивність, механізм РНР 3 став виявляти все більшу і більшу кількість незручностей по мірі того, як усе більше число користувачів стали застосовувати його в додатках, що постійно ускладнюються. У зв'язку з цим назріла чергова велика переробка РНР.

Результатом переробки став механізм Zend. Цей механізм являє собою ядро РНР 4 і забезпечує істотний ріст продуктивності й масу нових можливостей. Механізм Zend збільшує стійкість РНР, перетворюючи його у вдалий інструмент для створення як складних Web-додатків, так і невеликих Web-сайтів.

Вимоги до оформлення звіту

Звіт виконується на стандартних листах формату А4. Звіт повинен містити:

- титульний лист, на якому вказується : організація, в якій виконана робота, назва роботи, курс, група, ініціали та прізвище виконавця, ініціали та прізвище викладача, який роботу приймає;

- тему роботи та завдання на виконання роботи;

- за необхідністю короткі відповіді на контрольні питання;

- хід роботи, де надаються тексти HTML документів, які містять PHP скрипти у відповідності із завданням та вказуються місця їх знаходження (повний шлях до документа із вказівкою IP-адреси хоста);

- висновок про виконану роботу.

1 Лабораторна робота №1

Використання масивів і рядків у PHP

Мета роботи: практичне застосування і закріплення придбаних знань про методи роботи з масивами та з рядками в мові програмування PHP.

1.1 Теоретичні відомості

1.1.1 Масиви

Як і кожна мова програмування, РНР була би неповною, якби вона не включала можливості визначення та керування масивами. РНР підтримує одновимірні й асоціативні масиви. Крім того, у РНР також підтримуються й багатовимірні масиви.

Масиви є змінними, які містять безліч елементів, індексованих за допомогою чисел або імен. Функція array() у РНР застосовується для визначення масиву і запису в нього значень. Цю функцію можна використовувати, скажемо, так:

$Student = array ("Іванов", "Петров", "Сидоров");

До елементів у масиві $Student можна тепер звертатися, використовуючи ім'я змінної й індекс у такий спосіб:

print "$Student [1]";

В результаті буде надруковане прізвище Петров, що фактично є другим елементом у масиві, тому що індекси масиву починаються з 0.

Асоціативні масиви індексовані рядками, а не числами. Це корисно при описі вмісту елемента, що використовує індекс.

Для визначення асоціативного масиву використовується функція array(), причому для кожного елемента необхідно визначити і ключ, і значення. У наступному прикладі створюється асоціативний масив $Contacts, що містить три елементи: LastName, Phone і Email.

$Contacts = array(LastName=>"Іванов", Phone=>"2730000",

Email=>"ivanov@zntu.edu.ua");

Тепер можна звертатися до кожного з полів $Contacts:

print $Contacts[Email];

У результаті буде виведене значення ivanov@zntu.edu.ua.

РНР також підтримує багатовимірні масиви. Багатовимірний масив можна представити як масив масивів. Наприклад, можна визначити масив $Contacts, що містить безліч записів для різних контактів. Визначення виглядає так:

$Contacts[l] = array(LastName=>"Іванов", Phone=>"2730000",

Email=>"ivanov@zntu.edu.ua");

$Contacts[2] = array(LastName=>"Петров", Phone=>"2730001",

Email=>"petrov@zntu.edu.ua");

Тепер, якщо потрібно витягти адресу електронної пошти Петрова, код буде виглядати так:

print $Contacts[2][Email];

Для присвоєння значень списку змінних в одній операції використовується функція list(). Звичайно вона застосовується для присвоєння змінним декількох значень, що повертаються іншою функцією.

У РНР є безліч функцій, що дають можливість програмісту керувати, сортувати і повертати інформацію про масив. Ці функції забезпечують швидкі й прості способи роботи з даними масиву.