Питання 5. Кінний туризм

Кінний туризм - подорож на конях верхи або в екіпажах, з супроводом або без нього. Кінно-верховий в'ючний - маршрут, при якому спорядження і провіанту на маршруті перевозяться у вьюках або переметных сумках, притороченных до сідла туриста; при загальна кількість коней дорівнює кількості учасників. Кінно-верховий маршрут з супроводом передбачає, що спорядження і провіант на маршруті перевозяться допомогою додаткових в'ючних або упряжних коней (причому кількість упряжних коней повинно бути не більше однієї на п'ять верхових), а також автотранспортних засобів. Кінно-запряжний - маршрут, при якому туристи, спорядження і провіант знаходяться в возі, екіпажі, кибитки і т.п. без використання верхових коней. За основу категорування прийнятий кінно-верховий в'ючний маршрут (табл. 6). Категорія спортивного кінно-верхового маршруту визначається набором локальних перешкод, способом перевезення необхідного вантажу (спорядження і провіанту) і туристів, виконання вимог інтенсивності маршруту і загальної протяжності маршруту.

Таблиця 6

Вид туризму та характеристики маршрутів	Категорії складності походів
	I	II	III	IV	V	VI
Тривалість маршруту в днях (не менше)	6	8	10	13	16	20
Протяжність маршруту в км (не менше):
Кінно-верхової в'ючний	100	140	180	220	260	300

Для заліку походу необхідно пройти групою не менше двох локальних перешкод заявляється категорії складності і двох локальних перешкод попередньої категорії складності. При захисті маршруту в МКК локальні перешкоди вважаються пройденими, якщо представлені фотографії проходження даних ділянок.

Питання 6. Туристська підготовка та організація і планування тренувань

Туристська підготовка поділяється на фізичну, інтегральну, загальнотуристську і спеціальну туристичну. Загальна фізична підготовка дозволяє значно підвищити загальний рівень функціональних можливостей організму. Вона особливо важлива на початкових етапах занять туризмом і в підготовчому періоді цілорічної тренування спортсменів будь-якої кваліфікації. Фізична підготовка повинна забезпечити: - загальну фізичну підготовленість; - спеціальну фізичну підготовленість залежно від способу пересування і подоланих перешкод; - загартовування організму, його опірність до захворювань при охолодження, перегрівання, підвищеної вологості або сухості повітря, нестачі кисню і т.п. У загальнотуристській підготовці переважає теоретична підготовка - формування знань, умінь і навичок за розділами: - охорона навколишнього середовища та суспільно-корисна робота в туристських походи; - зміст, організація та проведення туристських зльотів та змагань; - система підготовки кадрів у спортивному туризмі; - соціально-економічні, організаційні, програмно-нормативні та науково-методичні основи розвитку спортивного туризму; - типологія, історія та географія туризму; - сучасний стан та перспективи розвитку туризму; - краєзнавство та інші загальні для всіх видів туризму розділи. Спеціальна туристська підготовка - це формування специфічних для кожного види туризму знань, умінь і навичок за розділами: - організація спортивного туристського походу; - топографія туризму (топографічна підготовка); - техніка спортивного туризму (технічна підготовка); - тактика спортивного туризму (тактична підготовка); - психологія спортивного туризму; - забезпечення безпеки. Інтегральна підготовка поєднує в собі практично всі питання спеціальної та частково загальної туристської підготовки. Вона відрізняється цілісністю розв'язуваних завдань з організації та проведення спортивних туристських походів і змагань. Обсяги інтегральної підготовки (в годинах) підвищуються із зростанням кваліфікації туристів і в ряді випадків можуть значною мірою витіснити інші види підготовки. Інтенсивність інтегральної підготовки (по потужності навантаження) зазвичай близька до змагальною.