3.2.2 Розрахунок 15ондиціонуючи15н від устаткування

Кількість теплоти, яка виділяється механічним устаткуванням, визначається за формулою:

, Вт , (1.14)

де

k_од – коефіцієнт одночасності;

k_загр – коефіцієнт завантаження, що характеризує відношення дійсної потужності до номінальної або встановленої;

N_у – номінальна потужність, [Вт];

ξ– витрачена частина потужності і теплоти, яка приймається:

1) ξ =1. У цьому випадку вся потужність, споживана електродвигунами, цілком переходить у теплоту приміщення;

2) ξ = η_эл.дв – коли електродвигуни розміщені за межами кондиціонованого приміщення;

3) ξ = 1- η_эл.дв – коли електродвигуни розміщені в кондиціонованому приміщенні.

3.2.3 Розрахунок теплоприпливів від нагрітих поверхонь

Тепловиділення нагрітих поверхонь визначають за рівнянням теплопередачі:

Q_н.п= α·F_н.п·(t_пов – t_в), Вт, (1.15)

де

α – коефіцієнт теплопередачі зовнішньої поверхні, [Вт/(м²·К)];

F_н.п – площа нагрітої поверхні, [м²] ;

t_пов – температура нагрітої поверхні, [^оС];

t_в – температура повітря в приміщенні, [^оС].

3.2.4 Розрахунок теплоприпливів від штучного освітлення

Розрахунок 16ондиціонуючи16н від штучного освітлення визначають за формулою:

Q_осв.= β·Σ·N_осв.пр., Вт, (1.16)

де

N_осв.пр. – потужність лампи, [Вт] ;

Σ – сума освітлювальних приладів;

β – коефіцієнт, що враховує частку теплоти, яка передається у вищерозташоване приміщення, приймають:

1) для люстр β = 1;

2) для світильників, розташованих на стелі, β = 0,4…0,6.

У випадку , якщо потужність у кондиціонованих приміщеннях не задана, теплоприпливи розраховують за формулою:

Q_осв.= β_осв.·Е·q_осв.·F_п, кВт, (1.17)

де

Е – освітленість приміщення, [лк];

q_осв – питомі теплоприпливи, що залежать від даної освітленості;

F_п – площа підлоги приміщення, [м²].

0. Тепловиділення від їжі, що вистигає

При проектуванні СКП у приміщеннях підприємств громадського харчування тепловиділення від їжі, що вистигає, визначають за формулою:

, Вт (1.18)

де

m- середня вага блюд, яка приходиться на одну людину, що обідає, приймається m=0,85 кг;

C–середня теплоємність блюд, приймається C=3,35 кДж/(кг^.К);

t_н= 70 ^оС – середня температура блюд;

t_k = 40 ^оС - теж у момент споживання;

z – тривалість прийому їжі одним відвідувачем ( для ресторанів – 1 година, для їдалень без самообслуговування – 0,5…0,75 години, із самообслуговуванням – 0,34 години);

n – число місць в обідній залі.

3.2.6 Розрахунок основних теплоприпливів з відкритої поверхні гарячої води

Для розрахунку явних теплоприпливів:

= (5.6+4v)·(t_w – t_п)·F, Вт (1.19)

де F – площа поверхні гарячої води, [м²];

v – швидкість руху повітря над поверхнею води, [м/с];

t_w – температура обробки водою, [^оС];

t_п – температура поверхні, [^оС].

4. Розрахунок вологовиділень

4.1 Вологовиділення від людей

Вологовиділення від людей визначають за формулою:

W_л = n·w_л, кг/с, (1.20)

де

w_л – питомі вологовидилення, що залежать від температури приміщення, [кг/с];

n- кількість людей.

4.2. Вологовиділення з поверхні відкритої води, вологої або мокрої підлоги

Вологовиділення з поверхні відкритої води, вологої або мокрої підлоги визначають за рівнянням:

W = ·F·(d″ _в- d_в), кг/с, (1.21)

де

=_у/С_p,- співвідношення Л’ юіса;

C_p - теплоємність вологого повітря, [кДж/(кг^.К)];

_в- коефіцієнт тепловіддачі , [Вт/(м²К)];

F- площа відкритої поверхні води, [м²];

d^”_у – вологовміст насиченого повітря в приміщенні, [кг/кг];

d_в – вологовміст повітря в приміщенні, [кг/кг];