Вплив на значення слова[ред. • ред. Код]

У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:

• Алжира (місто) — Алжиру (країна)

• алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)

• акта (документ) — акту (дія)

• апарата (прилад) — апарату (установа)

• блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)

• буряка (одиничне) — буряку (збірне)

• вала (деталь машини) — валу (насип)

• дзвона (інструмент) — дзвону (звук)

• звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)

• елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)

• інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)

• каменя (одиничне) — каменю (збірне)

• клина (предмет) — клину (просторове поняття)

• листопада (місяць) — листопаду (процес)

• Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)

• потяга (поїзд) — потягу (почуття)

• пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)

• придатка (відросток) — придатку (додаток)

• рахунка (документ) — рахунку (дія)

• телефона (апарат) — телефону (номер)

• терміна (слово) — терміну (строк)

• фактора (маклер) — фактору (чинник)

• шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.

Слова, що вживаються з обома закінченнями[ред. • ред. Код]

Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):

• моста́ — мо́сту

• паркана́ — парка́ну

• плота́ — пло́ту

• стола́ — сто́лу (меблі)

• Основні питання теми:

• ® Головні ознаки прикметників.

• ® Творення власневідносних прикметників від географічних назв.

• ® Творення ступенів порівняння прикметників.

• ® Особливості використання прикметників у науковому та офіційно-діловому стилях.

•  

• [ Ключові слова:прикметник, якісні, відносні та присвійні прикметники, групи прикметників, ступені порівняння прикметників (вищий і найвищий), прикметники книжного походження, аналітичні форми прикметників.

•  

• & Пригадаймо, що прикметником називається частина мови, яка виражає ознаку предмета або приналежність, наприклад: ефективний, продуктивна, студентське, економічні тощо.

• Прикметники виражають ознаки кольору (червона папка), розміру (маленька аудиторія), віку (старий чоловік), матеріалу (кришталевий келих), запаху (п’янкий аромат), смаку (солоний огірок), якості (гнучка гілка), приналежності (братів комп’ютер), зовнішні прикмети (білява дівчина), внутрішні властивості (добра сусідка), простору (далекий гомін), часу (вечірній концерт) тощо.

• Прикметники можуть виражати ознаку безпосередньо (висока будівля, зелений парк) або через відношення до інших предметів (срібні прикраси – прикраси зі срібла).

• Прикметники змінюються за родами, числами та відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується, наприклад: вигідна угода, вигідний договір, вигідне доручення; рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника є його морфологічними ознаками.

• За лексичним значенням, морфологічними ознаками і словотворчими особливостями прикметники поділяють на якісні, відносні та присвійні.

• Якісні прикметникивиражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням, наприклад: цікава історія, яскрава особистість. Тільки від них утворюються ступені порівняння.

• Відносні прикметникиназивають ознаки предметів, які встановлюються за відношенням до інших предметів, явищ, понять, наприклад: полотняна (сорочка) – сорочка з полотна, срібна (каблучка) – каблучка із срібла, осінній (день) – день осені.

• Присвійні прикметники вказують на приналежність предмета людині (рідше тварині), наприклад: батьків наказ, мамина заява, бабусине обладнання.

• Коли прикметники вживаються у переносному значенні, то відносні та присвійні можуть переходити в розряд якісних. Наприклад: срібний перстень (відн.) – срібний голос (якісн.), заяча шапка (відн.) – заяча душа (якісн.), вовче лігво (присв.) – вовчий апетит (якісн.).

• Якісні прикметники, які називають ознаку предмета, що може бути виражена більшою або меншою мірою, мають ступені порівняння – вищий та найвищий.

  Вищий	Найвищий
  1. Проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ш, -іш(ефективніший,відоміший).	1. Проста форма утворюється: най- (якнай-, щонай-) + проста форма вищого ступеня(найефективніший,найвідоміший).
  2. Складена форма утворюється за допомогою слів більш, менш(більш ефективний,менш відомий).	2. Складена форма утворюється за допомогою слів найбільш, найменш(найбільш ефективний,найменш відомий).

• Зазначимо деякі особливості використання прикметників у ділових паперах.

• 1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний, ґрунтовний, дезорієнтований, еквівалентний, єретичний, зоологічний, ідеальний, конфіденційний, легітимний, маршрутний, нейтральний, організаційний, парламентський, регіональний та ін.

•  

  неправильно	правильно
  Роботящий	працьовитий
  Більшенький	старший (більший на зріст)
  малюсінький	дуже малого розміру
  мерзлякуватий	який боїться морозу
  довжелезний	дуже довгий
  Багатющий	дуже багатий
  безвихідне становище	безпорадне становище
  Головатий	розумний
  Згоден	згодний
  Рад	радий
  Вечірняя	вечірня
  Молодії	молоді
  Синєє	синє

• Отже, треба уникати вживання прикметників із розмовної, зниженої лексики, двозначним змістом, суфіксами збільшеності, зменшеності й пестливого забарвлення, стягнених повних та усічених форм, замінюючи їх однозначними, неемоційними прикметниками або розгорнутими пояснювальними конструкціями з інших частин мови.

• 2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надаєтьсяаналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.

•  

  неправильно	Правильно
  працьовитіший	дуже працьовитий
  Завеликі ший	надто великий
  Невдаліший	менш вдалий

•  

• 3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою слів: більш/найбільш, менш / найменш, але слід уникати вживання суфікса -іш:

•  

• неправильно правильно

• більш рішучіший більш рішучий

• найбільш доцільніший найбільш доцільний

• менш оптимальніший менш оптимальний

• найменш продуктивніший найменш продуктивний

• найбільш дотепніший найбільш дотепний

•  

• 4. Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, зв’язки, обов’язки, переговори.

•  

• 5. У формах М. в. однини чоловічого та середнього роду варто використовувати закінчення -ому.

• неправильно правильно

• на попереднім з’їзді на попередньому з’їзді

• на старім обладнанні на старому обладнанні

•  

• 6. Не використовувати розмовні форми, а тільки слова з конкретним визначенням.

• неправильно правильно

• чималий, чималенький великий, більший за...

• великуватий, завеликий дуже великий

• якнайдовшу, щонайдовшу дуже довгу, надзвичайно довгу

•  

• 7. Уникати вживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. в., це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.

•  

•  

  Неправильно	Правильно
  студентові досягнення	досягнення студента абостудентські досягнення
  Петренкові пропозиції	пропозиції Петренка В.П
  директорові розпорядження	розпорядження директора
  материна, батькова і другова поради	поради матері, батька і друга

•  

• Усталеним є вживання присвійних прикметників:

• а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль, кесарів розтин, рентгенівський апарат та ін.;

• б) у крилатих висловах: аріаднина нитка, авгієві стайні, езопівська мова, дамоклів меч, прокрустове ложе, сізіфова праця та ін.

•  

• 8. Уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв із додатковим роз’яснювальним іменником.

• неправильно правильно

• білоцерківський житель житель м. Біла Церква

• кременчуцький бензин бензин з м. Кременчук

• брестська адреса адреса в м.Брест китайські товариші товариші з Республіки Китай

• одеське морозиво морозиво з м.Одеса

• Усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:

• а) від топонімів:

• Одеська область, Ізмаїльський район, Красноярський край, Київський проспект, Керченська протока, Казахська затока, Дніпровський лиман, Чукотський півострів та под.;

• б) від імен, прізвищ чи псевдонімів:

• Соломонові острови, Магелланова протока, Баренцове море, місто Корсунь-Шевченківський, селище Гоголеве, селище Кіровське та под.

•  

• 9. Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді.

•  

• неправильно правильно

• старша викладачка старший викладач

• висококваліфікована інженер висококваліфікований інженер

• непрофесійна водій непрофесійний водій

• досвідчена професорша досвідчений професор

•  

• 10. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н.в. та З.в. множини й мають переважно закінчення -і, а не -их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять та більше.

• Два нестандартні вироби...

• Експонувалося три оригінальні розробки...

• Чотири великі контейнери ...

• Останні десятеро працівників...

• За останні вісімдесят років...

•  

• 11. Для визначення часу за роком треба вживати відповідні прикметники в Р. в. без прийменника у (в), або ж прислівник.

•  

• неправильно правильно

• у минулому році торік... (минулого року)

• у позаминулому році позаторік...

•  

• 12. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.

•  

• неправильно правильно

• особисті доручення особисте доручення

• медичні приладдя медичне приладдя

• величезні каміння величезне каміння

• пошкоджені коріння пошкоджене коріння