
- •2.Визначення, типи, ознаки, характеристика та причини поглинань бурового розчину
- •52. Визначення, причини та ознаки обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •75. Вимоги до тампонажних сумішей та оцінка їх якості при тампонування зони поглинання.
- •78. Визначення орієнтовного часу закачки та вимивання нафтової ванни.
- •6. Гідродинамічні дослідження поглинаючих горизонтів і їх суть. Коефіцієнт інтенсивності поглинання.
- •59. Заходи з запобігання забруднення навколишнього середовища.
- •1). Класифікація ускладнень та основні ознаки їх виникнення
- •1 Прямі
- •26.Конструкція,типи,технологія визначення місця прихоплення з допомогою прихватовизначника:
- •86. Конструкція, типи та порядок роботи місця прихоплення з допомогою акц
- •3. Методи дослідження поглинаючих горизонтів. Метод спостереження.
- •4. Мета та типи геофізичних методів дослідження поглинаючих горизонтів.
- •14. Методика визначення об’єму тампонажної суміші для ізоляції зон поглинання.
- •24.Методика вибору способу ліквідації прихоплення бурильної колони.
- •25.Методика визначення місця прихоплення бурильної колони шляхом її видовження.
- •27 Методика розходжування прихопленої бурильної колони
- •50. Механізм виникнення обвалювання стінок свердловини в глинистих сланцях.
- •57. Методика визначення максимального тиску нагнітання при установці нафтової ванни.
- •58. Методика визначення об’єму попередження аварій, що пов’язані з падінням і руйнуванням бурової вишки.
- •69. Методика вибору ефективного способу ліквдіції прихоплень бурильної колони.
- •73. Мета та технологія проведення електротермометрії при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •74. Мета та технологія проведення акустичного каротажу при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •76. Мета, способи та технологія намиву піску в зону поглинання.
- •77. Мета та технологія ізоляції зони поглинання з допомогою металічних профільних труб.
- •79. Методика визначення об’єму притискувальної і буферної рідини при установці нафтової ванни.
- •83. Методика ліквідації прихоплення бк шляхом пониження рівня бр в затрубному просторі.
- •60. Нейтралізація і знешкодження відходів буріння.
- •64. Основні причини падіння колони бурильних труб в свердловину
- •49. Основні способи боротбі з обвалюванням та осипанням стінок свердловині та їх коротка суть.
- •33. Причини гнвп
- •8. Призначення, типи, оптимальна домішка наповнювачів.
- •11 Призначення, типи, склад та особливості швидко тужавіючих сумішей (бсс) на вуглеводневій основі.
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •Велика фільтрація бурового розчину
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •18.Причини та характерні особливості прихоплення бурильної колони, яке виникло із-за осідання твердої фази сальникоутворення.
- •31. Попередження аварій при геофізичних роботах в свердловині.
- •32. Попередження аварій , які пов’язані з падінням елементів талевої системи і та руйнуванням бурової вежі.
- •35 Причини і типи аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •38. Призначення, конструкція та порядок ловильних робіт з допомогою комбінованого вибійного фрезера (фзк).
- •41.Призначення, конструкція, порядок ловильних робіт за допомогою труболовки внутрішньої, яка звільнюється (тво).
- •42.Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за допомогою колокола.
- •43. Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за __ допомогою метчиків.
- •44. Вловлювач з промивкою
- •46. Типи та причини аварій з бурильними трубами.
- •47. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри Полімерхлоркалієвого розчину
- •63. Призначення, типи і порядок робіт із свинцевою печаткою.
- •70. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів малосилікатного розчину
- •71. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів алюмокалієвого розчину
- •72. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів гіпсокалієвого розчину
- •80. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за заклинювання бурильної колони у звуженій частиш стовбура свердловини
- •81. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за попадання по сторонніх предметів.
- •9. Схема та порядок роботи кольматуючого пристрою.
- •13.Способи тампонування зони поглинання та їх аналіз.
- •19. Способи діагностування прихоплень бурильної колони та їх аналіз.
- •23. Способи боротьби з прихопленнями, та їх коротка суть .
- •28 Суть,типи та розрахункові формули гідроімпульсного способу ліквідації прихоплень
- •48. Склад, рецептура, та технологія встановлення силікатної або силікатно-калієвої ванни.
- •53. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою вук.
- •54. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою гум.
- •55. Схема, принцип та технологія ліквідації прихоплення з допомогою улпп.
- •29 Технологія проведення пгіс.
- •40. Типи та причини аварій з долотами.
- •56. Технологія встановлення нафтової ванни.
- •62. Типи та причини аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •65. Типи та причини аварій з ведучою штангою та обт.
- •66. Типи та причини аварій з бурильними замками та з’єднувальними муфтами.
- •67.Технологія прихоплень тдш та ткдш.
- •68. Технологія установлення цементного моста, забурки та перебурки нового ствола свердловини для ліквідації прихоплень бурильної колони.
- •7. Шляхи попередження поглинань бурового розчину.
- •Запобігання поглинань
- •20. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із-за перепаду тиску.
- •21.Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за затяжки бурильної колони в жолоб.
- •22. Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за обвалювання стінок свердловини.
- •34. Шляхи попередження аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •39.Шляхи попередження аварій з буровими долотами
- •45. Шляхи попередження аварії з бурильними трубами.
- •51. Шляхи попередження обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •61. Шляхи попередження аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •82. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за заклинки її узвуженому стовбурі свердловини.
- •84. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за осідання твердої фізи та сальнткоутворення.
- •85. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із за попадання по сторонніх предметів в свердловину.
27 Методика розходжування прихопленої бурильної колони
Порядок робіт при розходжуванні залежить від типу операції (типу прихоплення) під час якого виникло ускладнення.
1 Прихоплення настало під час ремонтних робіт, нарощування бурильної колони або короткочасної зупинки під час підйому інструменту. Велика ймовірність, що виникло прихоплення під дією перепаду тиску. В цьому випадку спочатку відновлюють циркуляцію бурового розчину до параметрів, які були при бурінні свердловини. Стараються прокрутити колону ротором. Після 2-3 спроб неможливого прокручування колони переходять до її розходжування, яке проводять з допустимим навантаженням до 147 кН (15 тс). Через 5-10 хв. намагаються знову прокрутити колону ротором. Якщо бурильна колона складена із труб різних діаметрів, товщин стінок та груп міцності, то допустиму кількість обертів бурильної колони вибирають для найбільшої товщини стінки, найменшої групи міцності і найбільшого діаметру колони. Розходжування бурильної колони продовжують до отримання подальших вказівок керівництва.
2 Прихоплення виникло під час підйому бурильної колони в результаті затягування її в жолоб або у звужену частину ствола свердловини. За даних обставин забороняється звільняти бурильну колону натягуванням її з зусиллями, що перевищують її власну вагу.При цьому необхідно негайно розвантажити бурильну колону на вагу ОБТ. Розвантаження повторити 4-5 разів, не доводячи силу при натягуванні колони понад власну вагу. Одночасно відновити циркуляцію одним насосом, а при збільшенні тиску відновлювати циркуляцію двома клапанами з поступовим збільшенням подачі. Одночасно стараються прокрутити колону ротором.
3 Прихоплення виникло під час спуску бурильної колони, в результаті заклинювання її у звуженому стовбурі свердловини.В цьому випадку розходжують бурильну колону тільки натягуванням 98-147 кН(10-15 т.с.) понад вагу колони труб. По можливості відновлюють циркуляцію на пониженій подачі (при одному або двох працюючих клапанах) з поступовим збільшенням Qн і намагаються прокрутити колону ротором. Якщо не вдається прокрутити колону, то розходжування продовжують при навантаженні 200 кН понад власної вагу. При цьому навантаження не повинно перевищувати міцності бурильної колони і вантажопідіймальності бурової вишки.
4 Прихоплення виникло під час буріння чи проробки і супроводжується втратою циркуляції та зростанням моменту обертання бурильної колони. Ймовірно виникло обвалювання стінок свердловини. В цьому випадку необхідно негайно зупинити буровий насос, але при цьому не відкривати засувку маніфольда. Забороняється різко знижувати тиск. Він повинен знизитись самовільно. Тільки після цього необхідно приступити до розходжування бурильної колони. Натягування колони проводити з обмеженим зусиллям 98-147 кН. Відновлення циркуляції проводити при мінімальній продуктивності бурового насоса (1-2 клапани); прокручування колони здійснювати в межах допустимої кількості обертів .При відсутності табличних даних допустиму кількість обертів для розходжування бурильної колони можна визначити за формулою:
,
де dз – зовнішній діаметр колони, м;
– межа
текучості матеріалу, МПа;
– напруження
розтягу, яке дорівнює відношенню ваги
не прихопленої частини бурильної колони
до площі поперечного перерізу тіла
труби, МПа;
а – коефіцієнт запасу міцності який дорівнює 1,3-1,5;
Lнк – довжина не прихопленої частини бурильної колони, м.
Допустиме осьове натягування бурильної колони оцінюють за формулою:
,
де S – площа поперечного перерізу найслабшої труби в колоні, м2.
Зрозуміло, що Рдоп повинно бути меншим від допустимого навантаження на бурову вежу.