- •2.Визначення, типи, ознаки, характеристика та причини поглинань бурового розчину
- •52. Визначення, причини та ознаки обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •75. Вимоги до тампонажних сумішей та оцінка їх якості при тампонування зони поглинання.
- •78. Визначення орієнтовного часу закачки та вимивання нафтової ванни.
- •6. Гідродинамічні дослідження поглинаючих горизонтів і їх суть. Коефіцієнт інтенсивності поглинання.
- •59. Заходи з запобігання забруднення навколишнього середовища.
- •1). Класифікація ускладнень та основні ознаки їх виникнення
- •1 Прямі
- •26.Конструкція,типи,технологія визначення місця прихоплення з допомогою прихватовизначника:
- •86. Конструкція, типи та порядок роботи місця прихоплення з допомогою акц
- •3. Методи дослідження поглинаючих горизонтів. Метод спостереження.
- •4. Мета та типи геофізичних методів дослідження поглинаючих горизонтів.
- •14. Методика визначення об’єму тампонажної суміші для ізоляції зон поглинання.
- •24.Методика вибору способу ліквідації прихоплення бурильної колони.
- •25.Методика визначення місця прихоплення бурильної колони шляхом її видовження.
- •27 Методика розходжування прихопленої бурильної колони
- •50. Механізм виникнення обвалювання стінок свердловини в глинистих сланцях.
- •57. Методика визначення максимального тиску нагнітання при установці нафтової ванни.
- •58. Методика визначення об’єму попередження аварій, що пов’язані з падінням і руйнуванням бурової вишки.
- •69. Методика вибору ефективного способу ліквдіції прихоплень бурильної колони.
- •73. Мета та технологія проведення електротермометрії при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •74. Мета та технологія проведення акустичного каротажу при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •76. Мета, способи та технологія намиву піску в зону поглинання.
- •77. Мета та технологія ізоляції зони поглинання з допомогою металічних профільних труб.
- •79. Методика визначення об’єму притискувальної і буферної рідини при установці нафтової ванни.
- •83. Методика ліквідації прихоплення бк шляхом пониження рівня бр в затрубному просторі.
- •60. Нейтралізація і знешкодження відходів буріння.
- •64. Основні причини падіння колони бурильних труб в свердловину
- •49. Основні способи боротбі з обвалюванням та осипанням стінок свердловині та їх коротка суть.
- •33. Причини гнвп
- •8. Призначення, типи, оптимальна домішка наповнювачів.
- •11 Призначення, типи, склад та особливості швидко тужавіючих сумішей (бсс) на вуглеводневій основі.
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •Велика фільтрація бурового розчину
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •18.Причини та характерні особливості прихоплення бурильної колони, яке виникло із-за осідання твердої фази сальникоутворення.
- •31. Попередження аварій при геофізичних роботах в свердловині.
- •32. Попередження аварій , які пов’язані з падінням елементів талевої системи і та руйнуванням бурової вежі.
- •35 Причини і типи аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •38. Призначення, конструкція та порядок ловильних робіт з допомогою комбінованого вибійного фрезера (фзк).
- •41.Призначення, конструкція, порядок ловильних робіт за допомогою труболовки внутрішньої, яка звільнюється (тво).
- •42.Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за допомогою колокола.
- •43. Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за __ допомогою метчиків.
- •44. Вловлювач з промивкою
- •46. Типи та причини аварій з бурильними трубами.
- •47. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри Полімерхлоркалієвого розчину
- •63. Призначення, типи і порядок робіт із свинцевою печаткою.
- •70. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів малосилікатного розчину
- •71. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів алюмокалієвого розчину
- •72. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів гіпсокалієвого розчину
- •80. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за заклинювання бурильної колони у звуженій частиш стовбура свердловини
- •81. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за попадання по сторонніх предметів.
- •9. Схема та порядок роботи кольматуючого пристрою.
- •13.Способи тампонування зони поглинання та їх аналіз.
- •19. Способи діагностування прихоплень бурильної колони та їх аналіз.
- •23. Способи боротьби з прихопленнями, та їх коротка суть .
- •28 Суть,типи та розрахункові формули гідроімпульсного способу ліквідації прихоплень
- •48. Склад, рецептура, та технологія встановлення силікатної або силікатно-калієвої ванни.
- •53. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою вук.
- •54. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою гум.
- •55. Схема, принцип та технологія ліквідації прихоплення з допомогою улпп.
- •29 Технологія проведення пгіс.
- •40. Типи та причини аварій з долотами.
- •56. Технологія встановлення нафтової ванни.
- •62. Типи та причини аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •65. Типи та причини аварій з ведучою штангою та обт.
- •66. Типи та причини аварій з бурильними замками та з’єднувальними муфтами.
- •67.Технологія прихоплень тдш та ткдш.
- •68. Технологія установлення цементного моста, забурки та перебурки нового ствола свердловини для ліквідації прихоплень бурильної колони.
- •7. Шляхи попередження поглинань бурового розчину.
- •Запобігання поглинань
- •20. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із-за перепаду тиску.
- •21.Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за затяжки бурильної колони в жолоб.
- •22. Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за обвалювання стінок свердловини.
- •34. Шляхи попередження аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •39.Шляхи попередження аварій з буровими долотами
- •45. Шляхи попередження аварії з бурильними трубами.
- •51. Шляхи попередження обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •61. Шляхи попередження аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •82. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за заклинки її узвуженому стовбурі свердловини.
- •84. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за осідання твердої фізи та сальнткоутворення.
- •85. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із за попадання по сторонніх предметів в свердловину.
51. Шляхи попередження обвалювання та осипання стінок свердловини.
При бурінні інтервалів, схильних до обвалювань та осипань стінок свердловини необхідно дотримуватись таких рекомендацій:
1 На стадії проектування свердловин необхідно вибрати буровий розчин з підвищеними інгібуючими або адгезійними властивостями (гіпсокалієвий, алюмокалієвий, полімеркалієвий, малосилікатний тощо);
2 У процесі буріння свердловини зменшити фільтрацію бурового розчину до мінімальних значень (3-5 см3/30 хв) (КМЦ, гіпан, ЕКР).
3 Збільшити густину бурового розчину під час буріння ускладнених зон до максимальних значень, які передбачені ЄТП [2]. Для збільшення густини бурового розчину понад норми, зазначені в ЄТП, потрібно отримати дозвіл або рішення технічної ради підприємства.
4 У практиці буріння свердловин часто збільшують реологічні параметри розчину, обґрунтовуючи прийняте рішення закупорюванням тріщин у зоні обвалювання стінок свердловини
5 Не допускати вібрації бурильної колони, під дією якої можуть руйнуватися стінки свердловини. Для усунення вібрації спочатку треба зменшити швидкість обертання колони або навантаження на долото. Якщо зміна параметрів не дає ефекту, то необхідно встановити амортизатор над долотом.
6 З метою запобігання ерозії стінок свердловини зменшити швидкість висхідного потоку бурового розчину.
7 Обмежити швидкість спуску і підйому бурильної колони, особливо у зонах ускладнень, що дасть змогу звести до мінімуму гідравлічні удари на стінки свердловини.
8 Не допускати різкої зміни траєкторії осі свердловини. На стадії проектування не планувати похило-скерованих або горизонтальних свердловин.
9 Зменшити рН бурового розчину, в розчин вводимо 0.001% концентрації НСІ або H2SO4.
10 Зменшити або не допускати організаційних простоїв, збільшити механічну швидкість буріння для якомога швидшого проходження ускладненого інтервалу та перекриття його обсадною колоною.
61. Шляхи попередження аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- густина тампонажного розчину повинна бути більшою від густини промивної рідини не менше, ніж на 200-300 кг\м3;
- в інтервалах соляних відкладів рекомендується застосовувати розчин на водній основі з NaCl;
- час загустівання розчину повинен бути на 25% більший часу закачки та продавки;
- вся обв’язка має бути опресована на півтора кратний робочий тиск;
- термін зберігання цементу в бункерах СНМ – не більше двох діб;
- контроль цементування здійснюється з допомогою СКЦ (станції контролю цементування), параметри(ρ,P,Q,V);
- після закінчення цементування обсадної колони на цементувальній головці перекривають крани, відключають ЦА і колону залишають на ОЗЦ.
82. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за заклинки її узвуженому стовбурі свердловини.
Для буріння в абразивних, твердих і міцних породах до компоновки бурильної колони над долотом рекомендується включати калібратор, діаметр якого дорівнює діаметру долота, або ексцентричний перехідник.
Перед спуском нового долота у свердловину бурильник зобов'язаний:
визначити інтервал, пробурений попереднім долотом, інтервали та величини посадок і затягувань бурильної колони; з'ясувати ступінь зносу і фактичний діаметр відробленого долота.
Нове долото з конфігурацією, відмінною від попереднього (чотиришарошкове після три-шарошкового, лопатеве після шарошкового тощо), треба спускати обережно, не допускаючи посадок понад 30—50 кН.
Не можна спускати у свердловину алмазне долото, яке має знос по діаметру понад 4 мм.
Привибійну частину стовбура слід проробляти. Інтервал проробки встановлює буровий майстер залежно від втрати діаметра попереднього долота, але не менше довжини ведучої труби. Навантаження на долото під час проробки має становити 20—30 кН і менше.
У процесі буріння свердловин алмазними долотами для попередження їх заклинювання необхідно:
під час вимушених зупинок бурильної колони постійно їх припіднімати і опускати на довжину ведучої труби І провертати ротором через 3—5 хв;
під час зупинок з передбаченою тривалістю понад 30 хв треба піднімати долото в баш-мак проміжної колони;
останні дві труби слід опускати з суцільною проробкою привибійної зони.
Не можна використовувати опорно-центрувальні елементи (ОЦЕ) з величиною зносу їх по діаметру більше ніж на 3 мм для розмірів доліт до 215,9 мм і на 4 мм — для доліт більших розмірів. Якщо зі спусканням нового долота виявлені місця посадок, то їх потрібно проробити і тільки тоді спускати долото.