
- •2.Визначення, типи, ознаки, характеристика та причини поглинань бурового розчину
- •52. Визначення, причини та ознаки обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •75. Вимоги до тампонажних сумішей та оцінка їх якості при тампонування зони поглинання.
- •78. Визначення орієнтовного часу закачки та вимивання нафтової ванни.
- •6. Гідродинамічні дослідження поглинаючих горизонтів і їх суть. Коефіцієнт інтенсивності поглинання.
- •59. Заходи з запобігання забруднення навколишнього середовища.
- •1). Класифікація ускладнень та основні ознаки їх виникнення
- •1 Прямі
- •26.Конструкція,типи,технологія визначення місця прихоплення з допомогою прихватовизначника:
- •86. Конструкція, типи та порядок роботи місця прихоплення з допомогою акц
- •3. Методи дослідження поглинаючих горизонтів. Метод спостереження.
- •4. Мета та типи геофізичних методів дослідження поглинаючих горизонтів.
- •14. Методика визначення об’єму тампонажної суміші для ізоляції зон поглинання.
- •24.Методика вибору способу ліквідації прихоплення бурильної колони.
- •25.Методика визначення місця прихоплення бурильної колони шляхом її видовження.
- •27 Методика розходжування прихопленої бурильної колони
- •50. Механізм виникнення обвалювання стінок свердловини в глинистих сланцях.
- •57. Методика визначення максимального тиску нагнітання при установці нафтової ванни.
- •58. Методика визначення об’єму попередження аварій, що пов’язані з падінням і руйнуванням бурової вишки.
- •69. Методика вибору ефективного способу ліквдіції прихоплень бурильної колони.
- •73. Мета та технологія проведення електротермометрії при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •74. Мета та технологія проведення акустичного каротажу при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •76. Мета, способи та технологія намиву піску в зону поглинання.
- •77. Мета та технологія ізоляції зони поглинання з допомогою металічних профільних труб.
- •79. Методика визначення об’єму притискувальної і буферної рідини при установці нафтової ванни.
- •83. Методика ліквідації прихоплення бк шляхом пониження рівня бр в затрубному просторі.
- •60. Нейтралізація і знешкодження відходів буріння.
- •64. Основні причини падіння колони бурильних труб в свердловину
- •49. Основні способи боротбі з обвалюванням та осипанням стінок свердловині та їх коротка суть.
- •33. Причини гнвп
- •8. Призначення, типи, оптимальна домішка наповнювачів.
- •11 Призначення, типи, склад та особливості швидко тужавіючих сумішей (бсс) на вуглеводневій основі.
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •Велика фільтрація бурового розчину
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •18.Причини та характерні особливості прихоплення бурильної колони, яке виникло із-за осідання твердої фази сальникоутворення.
- •31. Попередження аварій при геофізичних роботах в свердловині.
- •32. Попередження аварій , які пов’язані з падінням елементів талевої системи і та руйнуванням бурової вежі.
- •35 Причини і типи аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •38. Призначення, конструкція та порядок ловильних робіт з допомогою комбінованого вибійного фрезера (фзк).
- •41.Призначення, конструкція, порядок ловильних робіт за допомогою труболовки внутрішньої, яка звільнюється (тво).
- •42.Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за допомогою колокола.
- •43. Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за __ допомогою метчиків.
- •44. Вловлювач з промивкою
- •46. Типи та причини аварій з бурильними трубами.
- •47. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри Полімерхлоркалієвого розчину
- •63. Призначення, типи і порядок робіт із свинцевою печаткою.
- •70. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів малосилікатного розчину
- •71. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів алюмокалієвого розчину
- •72. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів гіпсокалієвого розчину
- •80. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за заклинювання бурильної колони у звуженій частиш стовбура свердловини
- •81. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за попадання по сторонніх предметів.
- •9. Схема та порядок роботи кольматуючого пристрою.
- •13.Способи тампонування зони поглинання та їх аналіз.
- •19. Способи діагностування прихоплень бурильної колони та їх аналіз.
- •23. Способи боротьби з прихопленнями, та їх коротка суть .
- •28 Суть,типи та розрахункові формули гідроімпульсного способу ліквідації прихоплень
- •48. Склад, рецептура, та технологія встановлення силікатної або силікатно-калієвої ванни.
- •53. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою вук.
- •54. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою гум.
- •55. Схема, принцип та технологія ліквідації прихоплення з допомогою улпп.
- •29 Технологія проведення пгіс.
- •40. Типи та причини аварій з долотами.
- •56. Технологія встановлення нафтової ванни.
- •62. Типи та причини аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •65. Типи та причини аварій з ведучою штангою та обт.
- •66. Типи та причини аварій з бурильними замками та з’єднувальними муфтами.
- •67.Технологія прихоплень тдш та ткдш.
- •68. Технологія установлення цементного моста, забурки та перебурки нового ствола свердловини для ліквідації прихоплень бурильної колони.
- •7. Шляхи попередження поглинань бурового розчину.
- •Запобігання поглинань
- •20. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із-за перепаду тиску.
- •21.Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за затяжки бурильної колони в жолоб.
- •22. Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за обвалювання стінок свердловини.
- •34. Шляхи попередження аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •39.Шляхи попередження аварій з буровими долотами
- •45. Шляхи попередження аварії з бурильними трубами.
- •51. Шляхи попередження обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •61. Шляхи попередження аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •82. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за заклинки її узвуженому стовбурі свердловини.
- •84. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за осідання твердої фізи та сальнткоутворення.
- •85. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із за попадання по сторонніх предметів в свердловину.
67.Технологія прихоплень тдш та ткдш.
Торпеди з детонувального шнура призначені для двох цілей:
1)повного звільнення прихваченої бурильної колони методом створення вибухової хвилі;
2)полегшення відкручування різьбового з'єднання труб, які знаходяться вище місця прихвату.
У першому випадку при вибуху торпеди напроти зони прихвату ударна хвиля сприяє відриву труб від стінки свердловини або від сальника.
Цей метод дає позитивні результати, якщо застосовувати його одразу ж після виникнення прихвату і перед встановленням ванн. Застосування цього методу після ванн та інших тривалих робіт не дає відчутного результату. Торпеди типу ТДШ рекомендується використовувати за тиску в місці вибуху до 80 МПа і температури до 120°С.
Торпеди виготовляють з детонувального шнура марок ДШВ, ДШУ і ДШТ. У свердловинах з великими температурами потрібно застосовувати детонувальний термостійкий шнур і відповідні вибухові патрони. Величина заряду торпеди має забезпечити необхідний ефект і виключити пошкодження труби.
Довжина торпеди ТДШ для ліквідації прихвату має дорівнювати або бути трохи більшою за довжину зони прихвату, але з розрахунком, щоб загальна маса заряду не перевищувала 5 кг.
Для ліквідації прихвату за допомогою шнурової торпеди ТДШ проводять такі роботи:
-визначають інтервал або верхню межу прихвату;
-спускають у свердловину торпеду потрібної довжини і встановлюють її навпроти зони прихвату;
-натягують бурильну колону з максимально можливим зусиллям;
-здійснюють вибух.
-Після цього колона має звільнитися.
Розходження бурильної колони з відбивкою її ротором треба починати одразу після вибуху торпеди ТДШ
68. Технологія установлення цементного моста, забурки та перебурки нового ствола свердловини для ліквідації прихоплень бурильної колони.
Трапляються випадки, коли не вдається ліквідувати прихоплення відомими способами. Наприклад у випадку , коли бурильна колона розміщується в свердловині в 2-3 рази і зєднатися з нею не вдається. Часто трапляється, що верхня частина бурильної колони розміщена таким чином, що її неможливо захопити , а пропуск поруч знею труб виключений. Вцьому випадку приймають рішення або завершити буріння, або забурити новий ствол, зберігши верхню частину ствола , розміщену над аварійним інструментом.
Забурка нового ствола може відбуватися як в закріпленому так і в незакріпленому інтервалі свердловини. В першому випадку вона здійснюється через прорізане вікно в обсадній колоні, а в другому – після установки штучного вибою , а при необхідності і відхилювача. Забурку нового ствола здійснюють як роторним способом з застосуванням відхилювача , так і з допомогою вибійних двигунів, включених в спеціальні компоновки.
При установці цементного моста в необсадженій частині :
По даних геофізичних досліджень вибирають інтервал встановлення цементного стакана і його висота. Рекомендується встановлювати в інтервалі складеному однорідними по твердості породами, найкраще в м’яких породах де проходка на долото складає не менше 10 м. при установці цементного стакана в твердих породах – збільшують діаметр ствола зривами або розширювачами ( не менше 215 мм ) . Верхня частина цементного моста повинна знаходитися вище залишеного інструменту на 50 м ,
Вибирають рецептуру цементного моста. Цементні розчини повині забезпечити якісну ізоляцію пластів, хороше щеплення з породою, створити цементний камінь з високими механічними властивостями, не допустити поглинання цементного розчину під час продавки. При температурах до 100 С використовують порт ланд цемент, при вищих – спеціальні термостійкі (шлакові, шлако-піщані, кремнеземні) тампонажні суміші. Для підвищення міцності цементного каменю – до цементного розчину додають 0,5-3 % смоли МФ-АР. В складних умовах до розчину додають краситель – для контролю забурки нового ствола.
Розробляють технологію і спосіб цементування;
Вибирають спосіб забурки нового ствола;
Перед установкою цементного моста провіряють стан остьового і проти викидного обладнання, обв’язку устя свердловини, стан бурильної колони, опресовують нагнітальну лінію на тиск в 1,5 раз більший очікуваного, готовність ствола до установки цементного моста. Визначають об’єм тампонажного розчину, к-ть матеріалів, об’єми притискувальної і буферної рідини згідно «Інструкції по кріпленню нафтових і газових скважин».
Для забурки нових стволів рекомендується застосовувати наступні типи доліт : зарізні долота із штучних алмазів типу ИСМ-А188, 9С; ИСМ –А188,9СМ; 1СМ.При виборі між 1-но і 2-во шарошковими долотами перевагу надають 1-но шарошковим . Ефективним способом забурки нового ствола в свердловинах великого діаметра є буріння долотом малого діаметра з наступним розширенням.
Нові стволи забурюються роторним способом з застосуванням ексцентричного долота чи ексцентрично перехідника або установкою відхиляючого клина.
Забурка нового ствола включає 3 етапи:
-виробка жолоба – буріння при обмеженій загрузці для набору відхилення від старого ствола
- буріння нахиленої ділянки ствола довжиною 10-15 м при обмеженій загрузці (поступово збільшують до 40 кн).
-буріння інтервалу 10-15 м з рівномірним збільшенням осьового навантаження до проектної величини.
При відході нового ствола від старого не менше ніж на 1,5 м – переходять на пряму компоновку.
Ш