
- •2.Визначення, типи, ознаки, характеристика та причини поглинань бурового розчину
- •52. Визначення, причини та ознаки обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •75. Вимоги до тампонажних сумішей та оцінка їх якості при тампонування зони поглинання.
- •78. Визначення орієнтовного часу закачки та вимивання нафтової ванни.
- •6. Гідродинамічні дослідження поглинаючих горизонтів і їх суть. Коефіцієнт інтенсивності поглинання.
- •59. Заходи з запобігання забруднення навколишнього середовища.
- •1). Класифікація ускладнень та основні ознаки їх виникнення
- •1 Прямі
- •26.Конструкція,типи,технологія визначення місця прихоплення з допомогою прихватовизначника:
- •86. Конструкція, типи та порядок роботи місця прихоплення з допомогою акц
- •3. Методи дослідження поглинаючих горизонтів. Метод спостереження.
- •4. Мета та типи геофізичних методів дослідження поглинаючих горизонтів.
- •14. Методика визначення об’єму тампонажної суміші для ізоляції зон поглинання.
- •24.Методика вибору способу ліквідації прихоплення бурильної колони.
- •25.Методика визначення місця прихоплення бурильної колони шляхом її видовження.
- •27 Методика розходжування прихопленої бурильної колони
- •50. Механізм виникнення обвалювання стінок свердловини в глинистих сланцях.
- •57. Методика визначення максимального тиску нагнітання при установці нафтової ванни.
- •58. Методика визначення об’єму попередження аварій, що пов’язані з падінням і руйнуванням бурової вишки.
- •69. Методика вибору ефективного способу ліквдіції прихоплень бурильної колони.
- •73. Мета та технологія проведення електротермометрії при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •74. Мета та технологія проведення акустичного каротажу при дослідженні поглинаючиг горизонтів
- •76. Мета, способи та технологія намиву піску в зону поглинання.
- •77. Мета та технологія ізоляції зони поглинання з допомогою металічних профільних труб.
- •79. Методика визначення об’єму притискувальної і буферної рідини при установці нафтової ванни.
- •83. Методика ліквідації прихоплення бк шляхом пониження рівня бр в затрубному просторі.
- •60. Нейтралізація і знешкодження відходів буріння.
- •64. Основні причини падіння колони бурильних труб в свердловину
- •49. Основні способи боротбі з обвалюванням та осипанням стінок свердловині та їх коротка суть.
- •33. Причини гнвп
- •8. Призначення, типи, оптимальна домішка наповнювачів.
- •11 Призначення, типи, склад та особливості швидко тужавіючих сумішей (бсс) на вуглеводневій основі.
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •Велика фільтрація бурового розчину
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •15. Причини та характерні особливості прихоплень бурильної колони, які виникають із-за перепаду тиску.
- •16. Причини та херактерні особливості прихоплення, яке виникло із-за затяжки в жолоб
- •17. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із-за обвалювань стінок свердловини
- •18.Причини та характерні особливості прихоплення бурильної колони, яке виникло із-за осідання твердої фази сальникоутворення.
- •31. Попередження аварій при геофізичних роботах в свердловині.
- •32. Попередження аварій , які пов’язані з падінням елементів талевої системи і та руйнуванням бурової вежі.
- •35 Причини і типи аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •38. Призначення, конструкція та порядок ловильних робіт з допомогою комбінованого вибійного фрезера (фзк).
- •41.Призначення, конструкція, порядок ловильних робіт за допомогою труболовки внутрішньої, яка звільнюється (тво).
- •42.Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за допомогою колокола.
- •43. Призначення, типи, конструкція та технологія ліквідації аварії за __ допомогою метчиків.
- •44. Вловлювач з промивкою
- •46. Типи та причини аварій з бурильними трубами.
- •47. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри Полімерхлоркалієвого розчину
- •63. Призначення, типи і порядок робіт із свинцевою печаткою.
- •70. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів малосилікатного розчину
- •71. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів алюмокалієвого розчину
- •72. Призначення, склад, рецептура, порядок приготування, орієнтовні параметри, регулювання параметрів гіпсокалієвого розчину
- •80. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за заклинювання бурильної колони у звуженій частиш стовбура свердловини
- •81. Причини та характерні особливості прихоплення, яке виникло із за попадання по сторонніх предметів.
- •9. Схема та порядок роботи кольматуючого пристрою.
- •13.Способи тампонування зони поглинання та їх аналіз.
- •19. Способи діагностування прихоплень бурильної колони та їх аналіз.
- •23. Способи боротьби з прихопленнями, та їх коротка суть .
- •28 Суть,типи та розрахункові формули гідроімпульсного способу ліквідації прихоплень
- •48. Склад, рецептура, та технологія встановлення силікатної або силікатно-калієвої ванни.
- •53. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою вук.
- •54. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою гум.
- •55. Схема, принцип та технологія ліквідації прихоплення з допомогою улпп.
- •29 Технологія проведення пгіс.
- •40. Типи та причини аварій з долотами.
- •56. Технологія встановлення нафтової ванни.
- •62. Типи та причини аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •65. Типи та причини аварій з ведучою штангою та обт.
- •66. Типи та причини аварій з бурильними замками та з’єднувальними муфтами.
- •67.Технологія прихоплень тдш та ткдш.
- •68. Технологія установлення цементного моста, забурки та перебурки нового ствола свердловини для ліквідації прихоплень бурильної колони.
- •7. Шляхи попередження поглинань бурового розчину.
- •Запобігання поглинань
- •20. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із-за перепаду тиску.
- •21.Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за затяжки бурильної колони в жолоб.
- •22. Шляхи попередження прихоплень, які виникли із-за обвалювання стінок свердловини.
- •34. Шляхи попередження аварій, які виникають при спуску обсадних колон
- •39.Шляхи попередження аварій з буровими долотами
- •45. Шляхи попередження аварії з бурильними трубами.
- •51. Шляхи попередження обвалювання та осипання стінок свердловини.
- •61. Шляхи попередження аварій, які виникають при тампонуванні обсадних колон.
- •82. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за заклинки її узвуженому стовбурі свердловини.
- •84. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли їз за осідання твердої фізи та сальнткоутворення.
- •85. Шляхи попередження прихоплень бурильної колони, які виникли із за попадання по сторонніх предметів в свердловину.
54. Схема, принцип роботи та технологія ліквідації прихоплень з допомогою гум.
Гідравлічний ударний механізм призначений для ліквідації прихоплень бурильних і обсадних колон, випробувачів пластів тощо, що викликані перепадом тиску чи заклинюванням в свердловині.
У даний час ГУМ – один з надійних і простих у роботі пристроїв для ліквідації прихоплень. Він дуже ефективний при ліквідації заклинювань, спричинених падінням сторонніх предметів у свердловину, у місцях звужень, при заклинюванні в жолобах.
Основним елементом цього пристрою є заповнений маслом і герметизований ступінчастий циліндр. В нижньому (меншого діаметру) циліндрі розміщений поршень, який з’єднаний з не прихопленою бурильною колоною. Під дією сили пружності поршень повільно переміщується вверх, а, коли досягає верхнього циліндра (більшого діаметру), його швидкість різко збільшується і він наносить удар по прихопленій бурильній колоні.
Він складається зі шпинделя 1, перевідників 2 і 7, циліндра 3, що має дві камери різного діаметру, бойка 4, поршня 5 і штока 6. Вся система ГУМ герметизована й усередині заповнена маслом. Для роботи з ГУМом від'єднують не прихоплену частину колони від прихопленої за допомогою ловильного інструменту, а якщо верх прихопленої колони закінчується замковою різьбою нижнього перевідника 7, то ГУМ з'єднують із аварійною колоною. Вільному закріпленню замкової різьби нижнього перевідника із замковою різьбою аварійної колони сприяє наявність шліцевої пари між перевідником 2 і шпинделем 1. Потім бурильну колону натягають із зусиллям, що перевищує її вагу на 200-800 кН. Спочатку швидкість шпинделя з поршнем буде невеликою, тому що він рухається вгору за рахунок перетікання масла з верхньої порожнини (великої) у нижню (малу) через три послідовних отвори. Пройшовши 213 мм, поршень попадає в циліндр 3 з поздовжніми пазами. При цьому площа для проходу масла з більшої порожнини в малу збільшується більш ніж в 200 разів. Масло вільно, майже без тиску перетікає вниз, шпиндель 1, який з’єднаний з не прихопленими трубами, миттєво переміщується вверх й бойком 4 ударяє по нижньому торцю шліцевого перевідника 2, який виконує роль ковадла. Цей удар передається прихопленому інструменту через корпус циліндра 3 і перевідника 7. Для повторного удару масло переходить з нижньої (малої) порожнини циліндра у верхню, для цього на шпиндель створюють осьове, спрямоване вниз, навантаження 10-20 кН. Після перетоку масла ГУМ готовий до повторного удару.
1 - шпиндель; 2 - перевідник; 3 -циліндр; 4 - бойок; 5 - поршень;
6 - шток; 7 - нижній перевідник ; 8, 9 – отвори для заливки масла
Рис. 2.8 - Гідравлічний ударний механізм (ГУМ)
Для здійснення ударів, спрямованих вниз, ГУМ розбирають, для цього циліндр 3 разом з поршнем 5 повертають на 180° і знову збирають.
Працює ГУМ ударами вниз у такий спосіб. Колону розвантажують на величину ваги ОБТ, відбувається повільне перетікання масла з нижньої порожнини циліндра 3 у верхню. Після входу поршня в більшу порожнину тиск масла падає, ОБТ падає вниз до упору, поки торець перевідника шпинделя не вдарить по торці шліцевого перевідника 2. Цей удар передається прихопленій частини інструменту. При потребі удари повторюють. Число ударів для різних випадків коливається від 1 до 100.
Недоліки. Досвід застосування ГУМу в різних умовах показує, що при температурі в свердловині понад 100 °С його застосування недоцільно у зв’язку з тим, що зменшується в’язкість масла, яким він заповнений і сила удару падає.
Особливості технології використання ГУМ. Працювати гідравлічним ударним механізмом треба обов'язково з безпечним перевідником, що встановлюється над ОБТ, а за його відсутності - над компоновкою низу бурильної колони.