1.2. Визначення фінансової стійкості підприємства на основі аналізу пасиву балансу

Фінансова стабільність підприємства є однією з найважливіших характеристик та залежить від структури зобов'язань підприємства і характеризується співвідношенням власного і залученого капіталу, тобто від оптимізації їх у складі пасиву балансу.

Власний капітал (розділ І пасиву) – це основа самостійності та незалежності підприємства. Однак слід враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власного капіталу не завжди є вигідним. Потреба у позикових коштах може бути викликана як виробничою необхідністю, так і фінансовою зацікавленістю, що за певних умов дозволяє підвищити доходність власного капіталу. У той же час, коли значний обсяг активів сформований за рахунок короткострокових зобов’язань, фінансовий стан підприємства буде нестійким.

Дані пасиву балансу дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного та залученого капіталу.

Фінансову структуру підприємства та ступінь його залежності від кредиторів та інвесторів характеризують наступні показники.

Коефіцієнт автономії (незалежності) розраховується за формулою:

. (4)

Коефіцієнт фінансової залежності розраховується як:

(5)

Коефіцієнт фінансового ризику обчислюється наступним чином:

. (6)

Рекомендовані значення коефіцієнтів ліквідності представлені в табл.1.3.

Таблиця 1.3

Рекомендовані значення коефіцієнтів фінансової структури

№ п/п	Коефіцієнт	Рекомендоване значення
1	Коефіцієнт автономії	≥0,5
2	Коефіцієнт фінансової залежності	≤0,5
3	Коефіцієнт фінансового ризику	≤1

Якщо К_авт, К_зал, К_ф.р. приймають значення у межах рекомендованих значень, вважається, що підприємство має задовільну структуру пасивів і є досить фінансово незалежним.

1.3. Характеристика ліквідності підприємства на основі аналізу балансу

Ліквідність підприємства – це його здатність своєчасно виконувати зобов'язання за всіма видами платежів, тобто підприємство вважається ліквідним, якщо воно в змозі виконати свої короткострокові зобов'язання шляхом реалізації поточних активів. Основні засоби, як правило, не є джерелами погашення поточної заборгованості підприємства внаслідок специфічної ролі в процесі виробництва.

Ліквідність активів – це здатність активів трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період трансформації, тим вище ліквідність активів.

Здатність підприємства своєчасно і повністю розрахуватися за поточними зобов’язаннями характеризує його платоспроможність та визначається коефіцієнтами, які розраховуються як співвідношення окремих статей активу до поточних зобов’язань:

Коефіцієнт поточної ліквідності

. (7)

Коефіцієнт швидкої ліквідності

(8)

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

(9)

Рекомендовані значення коефіцієнтів ліквідності представлені в табл.1.4.

Таблиця 1.4

Рекомендовані значення коефіцієнтів ліквідності

№ п/п	Коефіцієнт	Рекомендований інтервал значень
1	Коефіцієнт поточної ліквідності	1,5 ÷ 2,5
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,75 ÷ 1,0
3	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,20 ÷ 0,25

Якщо коефіцієнти ліквідності приймають значення нижче рекомендованих інтервалів, це свідчить про недостатню платоспроможність та існування ризику несвоєчасної сплати кредиторської заборгованості, що може призвести до банкрутства підприємства.

Перевищення рекомендованих значень коефіцієнтів ліквідності є ознакою нераціонального розміщення капіталу, що викликає необхідність оптимізації структури активу балансу з метою вивільнення частки капіталу із оборотних активів та його спрямування у необоротні активи.