
- •Дані про екскурсійний маршрут
- •Графік руху на маршруті
- •3 .Опис оглядово-пізнавальних об’єктів на маршруті Музей міста Нова Каховка
- •Монумент героям громадянської війни
- •Каховський історичний музей
- •П ам’ятник м. Фрунзе
- •Д івчина в шинелі
- •Обеліск на місті командного пункту в.К. Блюхера
- •Л егендарна Тачанка
- •Довідкова інформація про маршрут
- •Використана література
- •Додатки
- •Початок маршруту Музей міста Нова Каховка
П ам’ятник м. Фрунзе
В 1957 р. на набережній, улюбленому місці відпочинку жителів і гостей Каховки, споруджено пам’ятник [див. дод 7] легендарному полководцеві громадянської війни Михайлу Васильовичу Фрунзе.
21 вересня 1920 згідно з наказом ЦК РКП(б), Реввійськрада утворила Південний (Кримський) фронт. До складу фронту увійшли 6-а, 13-а і 2-а Кінна армії. До листопада 1920 Фрунзе командував Південним фронтом, став організатором вигнання військ генерала П. М. Врангеля з Північної Таврії і Криму. Після штурму Перекопу послав врангелівським військам телеграму, що пропонувала їм вільно покинути Крим в обмін на припинення опору; відозва, проте, не мала відгуку від Врангеля. 3 грудня 1920 призначений уповноваженим Реввійськради в Україні і командувачем озброєними силами України і Криму, одночасно вибраний членом Політбюро ЦК КП(б) У. З лютого 1922 заступник голови РНК УРСР.1
Автором пам’ятника був член Академії мистецтв СРСР скульптор З.І. Азгур. Відомо, що він народився 15 січня 1908 року в єврейській родині в селі Мовчани Сенненского повіту Могилевської губернії. Закінчив Вітебський художньо-практичний інститут 1925 році, вчився у М. З. Шагала. У 1925-1928 роках навчався в Академії мистецтв у Ленінграді і КДІІ в Києві (1928-1929). Дійсний член АХ СРСР(1958). З 1980 працював у Мінську, глава Майстерні скульптури АХ СРСР. Помер 18 лютого 1995 в Мінську. Похований на Східному кладовищі.
На відкриття пам’ятника, в літку 1957 р., приїхав Маршал Радянського Союзу С.М. Будьоний, який воював на каховській землі в 1920 і 1943 році. На чьотирьометровом діоритовому постаменті стоїть двохметрова бронзова постать полководця. Фрунзе зображений в шинелі, будьонівці, з шаблею на боці. Погляд полководця направлений в сторону Беріслава, звідки почався переможний наступ Червоної Армії. На постаменті напис: «М.В. Фрунзе от трудящихся г. Каховки»
Д івчина в шинелі
В 1983 р. був відкритий пам’ятник Дівчині в шинелі [див. дод 8]. Одним з прообразів легендарної героїні була Зельма Піген – боєць славної Латинської стрілецької дивізії. За проявлену мужність Реввійськрада республіки нагородила Зельму Яківну іменним наручним годинником з написом «Стійкому захисникові пролетарської революції». Дехто вважає, що праобразом послужила Женя Жигаліна. Її схопили білогвардійські кати, коли їй було 21 рік. До цього вона закінчила Каховську жіночу гімназію, вчилася в Московському комерційному інституті. А коли настав час віддала своє життя за справу революції.2
1 Биографии. Жизни великих людей. – Режим доступу: http://www.tonnel.ru/?l=gzl&uid=758 – назва з екрану.
2 СЕМЬ чудес Каховки : [о памятниках "Легендарная Тачанка" и "Девушка в шинели", о з-де электросвароч. оборуд. и Кахов. водохранилище] // Кахов. зоря. - 2008. - 17 квіт.(№31/32). - С. 16 ; 24 квіт.(№33/34). - С. 7 ; 22 трав.(№41/42). - С. 16.
У Каховці на будинку по Мелітопольській вулиці, де з 1906 року жила відважна підпільниця, встановлено меморіальну дошку.
Михайло Свєтлов написав слова пісні про Каховку через півтора десятка років після того, як відгриміли бої на плацдармі. Відтоді минуло чимало літ. І, певне, не варто шукати в свєтловській дівчини у похідній шинелі точних прикмет живої героїні. Головне тут причетність до подвигу.
Скульптура «Каховчанка» була виконана скульпторами Ф. Согояном, А. Аветисяном, архітекторами С. Миргородським, В. Горбенко).
Фрідріх Мкртичевич Согоян (* 2 жовтня 1936, Ґюмрі, Вірменія) — вірменський скульптор; автор більше 400 монументальних і станкових композицій. У 1961 році закінчив скульптурний факультет Єреванського художньо-театрального інституту. Творчу діяльність розпочав у 1960 році, з 1951 року — учасник художніх виставок. З 1966 року — член Спілки художників СРСР. Твори зберігаються в музеях, галереях та приватних колекціях Вірменії, України, Росії, Узбекистану, Німеччини, Швейцарії, Великобританії та США. Брав участь у роботі над створенням Меморіального комплексу Національного музею історії Великої Вітчизняної війни в Києві. За створену для комплексу композицію «Форсування Дніпра» у 1984 році був нагороджений Ленінською премією. Мешкає і працює в Москві.