Комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

Практичне заняття № 14

на тему: «Підготовка перев’язувального матеріалу

до стерилізації. Стерилізація медичних інструментів. Контроль якості стерилізації»

Викладач: Бугаєвська Н.А.

м. Берислав

Комунальний заклад

«Бериславський медичний коледж»

Херсонської обласної ради

РОЗДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

з дисципліни «Основи медсестринства»

Практичне заняття № 14

на тему: «Підготовка перев’язувального матеріалу

до стерилізації. Стерилізація медичних інструментів. Контроль якості стерилізації»

Викладач: Бугаєвська Н.А.

м. Берислав

Інструкція

до проведення практичного заняття

Дисципліна: «Основи медсестринства» Спеціальність: 5.12010102 «Сестринська справа»

Тема: «Підготовка перев’язувального матеріалу до стерилізації.

Стерилізація медичних інструментів. Контроль якості стерилізації»

Мета: Профілактика внутрішньо лікарняної інфекції (ВЛІ) не тільки в Україні, але й в усьому світі є актуальною проблемою охорони здоров’я в медичному соціальному й економічному аспектах. За останні 10 років, за даними ВООЗ, спостерігається зростання кількості випадків ВЛІ, що призводить до летальних наслідків, а за сприятливого перебігу хвороби – до подовження перебування пацієнта в стаціонарі, що супроводжується збільшенням витрат на лікування. Важливу роль у профілактиці ВЛІ відіграє стерилізація, асептика та антисептика Навчити студентів, майбутніх медиків, дотримуватися правил асептики під час виконання медичних призначень. Навчити, як готуються марлеві кульки, серветки, ватні кульки, як правильно закласти бікс, до стерилізації. Навчити студентів, як провести передстерилізаційну очистку. Використаних інструментів, і поставити пробу на залишок крові, миючого засобу і хлораміну.

Оснащення: Бікси, сухожарова шафа, автоклав, 6 % розчин перекису водню, 70 % етиловий спирт, перев’язувальний матеріал, пелюшки, інструментарій медичного призначення, білизна, гумові вироби, гумові рукавички, 27,5 % розчин пергідролю, порошок «Лотос», дистильована вода, мірний посуд, розчин бензидину, амідопірину, ортотолуїдину, тіосечовина, сечовина, бензойна кислота, піпетка.

Конкретні цілі:

Знати: 1. Обробка рук медичного персоналу

2. Приготування перев’язувального матеріалу

3. Приготування біксу до стерилізації

4. Стерилізація (визначення).

5. Методи і способи стерилізації: у сухожаровій шафі, в автоклаві, за допомогою іонізуючого випромінення, хімічна стерилізація.

6. Режим стерилізації.

7. Методи контролю стерилізації: фізичний, хімічний, бактеріологічний.

8. Поняття про асептику і антисептику, їх значення.

9. Методи асептики: фізичний, хімічний, біологічний, механічний.

Вміти 1. Обробити руки перед початком робочого дня

2. Підготувати бікс до укладки.

3. Здійснити видову укладку бікса.

4. Здійснити цілеспрямовану і універсальну укладку бікса.

5. Контроль якості стерилізації в сухожаровій шафі.

6. Простерилізувати білизну у паровому стерилізаторі.

7. Контроль якості для автоклава у двох режимах роботи.

8. Підготувати марлеві кульки, серветки і ватні кульки до стерилізації.

9. Підготувати вироби медичного призначення до стерилізації хімічним методом.

10. Режим стерилізації повітряним методом

11. Режим стерилізації паровим методом

12. Стерилізація гумових виробів і пластмаси

13. Розв’язування проблемних задач, тестів, контрольних запитань.

План проведення заняття

Завдання №1. Здійснити обробку біксу перед укладкою матеріалу

Завдання №2. Підготувати бікс до укладки.

Завдання №3. Підготувати перев’язувальний матеріал до стерилізації.

Завдання №4. Здійснити видову укладку біксу.

Завдання №5. Здійснити цілеспрямовану і універсальну укладку біксу.

Завдання №6. Здійснити контроль якості стерилізації інструментів.

Завдання №7. Здійснити контроль якості стерилізації у сухожаровій шафі.

Завдання №8. Провести стерилізацію інструментів медичного призначення – хімічним методом (розчин 6 % перекису водню, 70 % етиловий спирт)

Завдання №9. Розв’язування проблемних задач тестів контрольних запитань.

Завдання до наступного практичного заняття по темі:

«Прийом пацієнтів»

Література:

1. Конспект лекцій

2. Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи. – К..: Здоров’я , 2005 стор 100 -- 118

3. Касевич Н. М. Основи медсестринста в модулях.- К.: Медицина, 2009.-С. 31 - 35.

4. Смирнова З.М., Алтинбекова З.Б. Посібник з мед сестринського процесу (з предмета Основи сестринської справи ). – К.: Здоров’я, 2001.-С.32 – 38.

4. Шевчук М.Г. Сестринська справа – Здоров’я «Київ» 1994р. стор 26 – 34.

Викладач: Підпис _________________

Стерилізація

Стерилізація (від лат. sterilis—безплідний) — це знищен­ня всіх мікроорганізмів і їхніх спор за допомогою фізичних та хімічних чинників.

Стерилізацію проводять повітряним та паровим методом, іонізуючим випромінюванням, хімічним (холодним) спосо­бом із застосуванням хімічних розчинів та газів, кип'ятінням тощо. Вибір того чи іншого методу стерилізації залежить від виду матеріалу, особливостей його застосування та на­явності апаратури для проведення стерилізації.

Знезаражування. Після використання медичні інстру­менти в розібраному вигляді занурюють в один із дезин­фікуючих розчинів (3 % хлорамін — на 1 год; 4 % пере- кис водню — на 1,5 год.) або кип'ятять у 2 % содовому розчині 15 хв чи у воді — ЗО хв. Додатково промивають інструменти у цьому ж дезин­фікуючому розчині. Дезинфі­куючий розчин використову­ють одноразово. З метою про-філактики зараження СНІДом (наказ МОЗ УРСР № 426 від 15.06.87 р.) знезараження медичного інстру­ментарію проводять у гумових рукавичках.

Передстерилізаційна очистка. Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механізованим способом. Руч­ний спосіб застосовують у тих лікувально-профілактичних закладах, де немає ЦСВ і персдстерилізаційну очистку та стерилізацію проводять у процедурному кабінеті. Механі­зований спосіб застосовують у ЦСВ, де інструменти оброб­ляють у машинах спеціального призначення.

ПІДГОТОВКА ШПРИЦІВ ТА ГОЛОК ДО СТЕРИЛІЗАЦІЇ

Знезаражування. Після використання медичні інстру­менти в розібраному вигляді занурюють в один із дезин­фікуючих розчинів (3 % хлорамін — на 1 год.; 4 % перекису водню — на 1,5 год) або кип'ятять у 2 % содовому розчині 15 хв. чи у воді — ЗО хв. Додатково промивають інструменти у цьому ж дезин­фікуючому розчині. Дезинфі­куючий розчин використову­ють одноразово. З метою профілактики зараження СНІДом (наказ МОЗ УРСР № 426 від 15.06.87 р.) знезараження медичного інстру­ментарію проводять у гумових рукавичках.

Передстерилізаційна очистка. Передстерилізаційну очистку проводять ручним або механізованим способом. Руч­ний спосіб застосовують у тих лікувально-профілактичних закладах, де немає ЦСВ і передстерилізаційну очистку та стерилізацію проводять у процедурному кабінеті. Механі­зований спосіб застосовують у ЦСВ, де інструменти оброб­ляють у машинах спеціального призначення.

ПІДГОТОВКА БІЛИЗНИ ТА ПЕРЕВ'ЯЗУВАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДО СТЕРИЛІЗАЦІЇ

Основними видами перев'язувального матеріалу, який застосовують при операціях і перев'язках, є гігроскопічна марля і вата. Із марлі виготовляють кульки, серветки, там­пони, турунди. При виготовленні з марлі перев'язувального матеріалу необхідно стежити, щоб краї марлі були загорнуті досередини (щоб запобігати попаданню ниток у рану). Куль­ки виготовляють зі шматочків марлі розмірами 10x10 см. їх складають і, обережно обгортаючи навколо вказівного пальця, утворюють кульку, в середину якої заправляють вільні кінці марлі (мал. 7). Кульки зберігають у марлевих мішечках по 50 штук. Серветки виготовляють трьох розмірів: великі (60x40 см), середні (40x30 см) і малі (20x15 см). Краї нарізаної марлі загортають досередини, складають нав­піл по довжині й ширині та зав'язують по 10 штук стрічкою з марлі.

Тампони виготовляють зі шматка марлі довжиною 5 м, який складають удвоє, потім розрізають упоперек на шматки довжиною по 20, ЗО, 50 см. Краї тампона загинають досе­редини. Турунди виготовляють із шматків марлі довжиною 40—50 см та шириною 5 см. Кінці бинта загортають до середини. Складену смужку марлі в натягнутому вигляді про­тягують через край стола, після чого згортають у рулончик. Операційні маски виготовляють з марлі, складеної в 4—6 шарів. Розміри маски 20x16 см. Вату для стерилізації готують у вигляді кульок, щільно намотаних на дерев'яні палички. їх загортають по 20—25 штук у марлю.

Заготовлений для стерилізації матеріал нещільно скла­дають у бікси. Бікс являє собою круглу (КСК) або прямокутну (КСП) стерилізаційну коробку з отворами для проходження в них пари під час стерилізації. В КСК отвори розміщені на боковій поверхні і закриваються рухомим пояс­ком за допомогою затискаючого пристрою. Прямокутні бікси оснащені антибактеріальним фільтром, отвори розміщені на дні. Перед укладанням матеріалу в КСК її зсередини про­тирають серветкою, змоченою спиртом, застеляють шаром бавовняної тканини, нещільно укладають матеріал для сте­рилізації і пробірку з відповідною речовиною (див. далі) для контролю якості стерилізації. Зверху все покривають сер­веткою.

До ручки бікса прив'язують етикетку, на якій зазначають дату стерилізації, вид і кількість матеріалу, прізвище особи, яка проводила стерилізацію. Кришку бікса закривають та фіксують на ланцюжку. Після цього відкривають бокові отвори, через які під час стерилізації всередину бікса про­никає пар. Розрізняють такі способи укладання матеріалу в бікс:

1. Універсальний спосіб, при якому в бікс укладають все, що буде необхідне для роботи протягом одного робочого дня. Цей спосіб можна застосовувати лише в малих операційних або перев'язочних.

2. Видова укладка, при якій у бікс укладають тільки один вид матеріалу. Наприклад, в один бікс укладають тільки перев'язувальний-матеріал, в інший — операційну білизну.

3. Цілеспрямована укладка — в бікс укладають все, що необхідне для виконання однієї операції.

ПАРОВИЙ МЕТОД СТЕРИЛІЗАЦІЇ

Стерилізація паровим методом здійснюється в па­рових стерилізаторах (ав­токлавах), де діє насичена водяна пара під тиском За формою стери­лізатори бувають круглі й прямокутні.

Паровим методом можна стерилізувати білизну (халати, простирала, рушники), перев'язувальний матеріал, вироби з гуми (рукавички, катетери, трубки, бужі), скла, хірур­гічний інструментарій, який не боїться вологи. Стерилізацію проводять у біксах та в м'якій упаковці.

Для проведення стерилізації приготовані бікси з відкри­тими отворами вміщують у внутрішню камеру автоклава. Кришку герметично закривають. При тиску 147 кПа (1,5 атм) і температурі 120 С стерилізація продов­жується 45 хв, а при тиску 196 кПа (2 атм) і температурі 132 °С — 20 хв. Стерилізаційні коробки вийма­ють і вкладають на стіл, накритий стерильним простиралом. Після цього негайно закривають бокові отвори в коробках і накривають їх іншим простиралом до повного охолодження. Термін зберігання простерилізованого матеріалу в стери­лізаційних коробках з фільтром — 20 діб, без фільтра та в інших упаковках — до 3 діб.

Якість стерилізації в автоклаві контролюють за допомогою трьох методів: фізичного, хімічного та бактеріологічного.

Фізичний метод грунтується на ефекті плавлення при певній температурі кристалічних речовин. Перед проведен­ням стерилізації в бікси закладають пробірку з порошко­подібною сіркою, бензойною кислотою, антипірином чи амі­допірином, температура плавлення яких перевищує 110 °С. Пробірку закривають ватою і кладуть у бікс між шарами матеріалу. Якщо в автоклаві температура підвищується до 120 °С, порошок у пробірці плавиться і перетворюється в гомогенну масу.

При хімічному методі в бікс кладуть спеціально оброблену смужку фільтрувального паперу. Простим олівцем на ньому пишуть слово «стерильно», потім смужку паперу просочують розчином крохмалю і опускають у розчин Люголя. Після такої обробки смужка паперу стає інтенсивно синьою і слово «стерильно» зникає. При температурі 115 °С йод випаро­вується, папір знебарвлюється, внаслідок чого проявляється зазначений напис.

Однак найбільш надійним є бактеріологічний метод кон­тролю стерилізації. З цією метою невеликі шматочки ма­теріалу, який підлягає стерилізації, вкладають у 2—3 про­бірки, закривають їх ватою і закладають у бікс. Після стери­лізації пробірки відправляють для дослідження в бактеріо­логічну лабораторію. Якщо через 2—3 дні не спостерігається росту бактерій, матеріал вважають стерильним. Недоліком цього методу є значна тривалість дослідження.

ПОВІТРЯНИЙ МЕТОД СТЕРИЛІЗАЦІЇ

При повітряній стерилізації, яку проводять у спеціальних повітряних камерах (сухожарових шафах), мікроорганізми знищують за допомогою високої температури. Температура предметів, які підлягають стерилізації в шафі, повинна досягати 160—250 °С. При температурі 180 °С час стери­лізації — 60 хв., при температурі 160 °С — 2,5 год. Сухожаровій стерилізації підлягають термостійкі, незгораючі матеріали зі скла (шприци, посуд), металу (хірургічні, гіне­кологічні, стоматологічні та інші інструменти) чи фарфору. Не підлягають сухожаровій стерилізації перев'язувальний матеріал, гумові вироби, катетери, матеріали з пластика, вода і водовмісні рідини.

У медичних закладах використовують повітряні стери­лізатори різних конструкцій. Предмети, що підлягають стерилізації, мають бути сухи­ми. Стерилізацію проводять в упакованому вигляді (в крафт-пакетах) або без упаковки у відкритій посудині (на емаль­ованому підносі, в лотку).

Предмети, простерилізовані повітряним методом в упа­ковці, зберігають 3 доби; предмети, простерилізовані у від­критій посудині без упаковки, використовують відразу після стерилізації.

Контроль якості стерилізації в сухожаровій шафі прово­дять фізичним, біологічним та термічним (за допомогою термометра) методами.

Для проведення фізичного контролю застосовують про­бірку з порошкоподібним альбуцидом чи аспірином, темпе­ратура плавлення яких перевищує 160 °С, або сахарозою, тіосечовиною, бурштиновою чи аскорбіновою кислотою, бар­біталом, температура плавлення яких перевищує 180 °С. При підвищенні температури в сухожаровій шафі до від­повідного рівня в пробірці утворюється розплавлена гомо­генна маса.

Як біотести використовують пробірки, інфіковані сінною або картсфельною паличкою.

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІОНІЗУЮЧИМ ВИПРОМІНЮВАННЯМ

Променеву стерилізацію проводять іонізуючими проме­нями великої енергетичної сили, які можуть проникати на різну глибину б матеріал, що підлягає стерилізації. Пере­важно застосовують бета- і гамма-опромінення.

Стерилізацію іонізуючим випромінюванням широко за­стосовують на промислових підприємствах, де виготовляють інструменти одноразового користування (шприци, системи для переливання крові, акушерські комплекти, хірургічні інструменти, перев'язувальний матеріал тощо). Предмети упаковують у герметичні поліетиленові пакети з зазначен­ням терміну зберігання (до кількох років).

ХІМІЧНА (ХОЛОДНА) СТЕРИЛІЗАЦІЯ

Під хімічною (холодною) стерилізацією розуміють стери­лізацію за допомогою розчинів хімічних речовин і газів. Така стерилізація проводиться при температурі, яка не пе­ревищує температури коагуляції білка (45—60 °С).

Стерилізацію хімічними розчинами застосовують для обробки термонестійких предметів (хірургічні інструменти, виготовлені з полімерних матеріалів, гумові предмети та ін.). Для вологої стерилізації використовують різні сполуки йоду, хлору, окисники, альдегіди тощо. Однак основне зна­чення мають надоцтова кислота («Дезоксон-1»), перекис водню, етиловий спирт.

Для стерилізації переважно використовують 1 % розчин надоцтової кислоти. Тривалість обробки — 45 хв. Кислота зберігається в холодильнику протягом 6 міс, а її розчин можна застосовувати протягом 1 доби. При роботі з надоцтовою кислотою необхідно користуватися захисними окулярами, надягати гумові рукавиці та фартух. Цим методом стерилізують катетери, трубки з пластмаси, кардіостимулятори, протези клапанів серця, шовний матеріал. Контроль за якістю стерилізації проводять за допомогою індикатора окису етилену. Стерилізація надоцтовою кислотою не є надійним методом, оскільки не забезпечує рівня стерилізації, необхідного для клінічної практики.

Перекис водню застосовують у вигляді 6 % розчину при температурі 18 °С протягом 6 год., при температурі 50 °С — протягом 3 год. Розчин перекису водню можна використо­вувати протягом 7 днів, зберігаючи його в закритому посуді.

При застосуванні 70 % етилового спирту інструменти витримують у ньому протягом 2 год.

Газову стерилізацію застосовують для обробки термо­нестійких предметів, які не витримують стерилізації в ав­токлаві або в сухожаровій шафі (катетери, зонди з штучних матеріалів, шланги, протези, ендоскопи, кардіостимулятори, наркозна та дихальна апаратура; оптичні прилади, ріжучі й колючі інструменти, кетгут, одноразові предмети з синте­тичних пластмас).

Найчастіше використовують окис етилену, пари фор­маліну. Газ добре проникає через поліетиленову упаковку і замі­щує там повітря. Тому предмет в упаковці після газової стерилізації залишається стерильним до порушення її цілості.

Стерилізація кип'ятінням проводиться в спеціальних ме­талевих кип'ятильниках з решіткою для вкладання інстру­ментів. Сітку кип'ятильника застеляють марлею, вкладають два пінцета, циліндри, поршні шприца, не менше двох голок з розрахунку на один шприц і зверху — гачки для виймання решітки. Заливають холодною дистильованою водою, щільно накривають кришкою і кип'ятять 45 хв. з моменту закипання води.

СТЕРИЛІЗАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ І ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Ріжучі та колючі інструменти (скальпелі, ножі, голки) тупляться при тривалому кип'ятінні, тому їх стерилізують у 96 % етиловому спирті в стерильному лотку протягом 2—3 год.

Гумові катетери і дренажі стерилізують кип'ятінням в автоклаві або окисом етилену протягом 60 хв. у спеціальній камері. Сечовивідні катетери стерилізують у параформалі-нових камерах парою формальдегіду.