Аналогічно порівнянню автомобілів по продуктивності розглянемо метод порівняння їх за собівартістю перевезень при послідовній зміні показників транспортного процесу.

Малюнок 15.4 - Криві залежності собівартості перевезень від використання пробігу: 1 - перший автомобіль; 2 - другий

P

Порівняння автомобілів за собівартістю виробляється по «рівноцінному» значенню показника, при якому собівартості порівнюваних автомобілів однакові. Так наприклад, для того щоб провести порівняння у всьому можливому діапазоні зміни β, тобто від 0 до 1, варто визначити «рівноцінний» коефіцієнт використання пробігу ^S , при якому собівартість транспортної роботи ( 1 т · км) порівнюваних автомобілів однаковий (малюнок 15.4). Вважаючи, що автомобілі працюють при рівній довжині їздки з вантажем, а інші показники, що входять у формулу собівартості порівнюваних автомобілів (криві 1 і 2), у загальному випадку різні, маємо:

^lег

^lег

^lег

^lег

(

^SпоS_^{с1tпр1)Sп1е}S^рSп(оS^{с2tпр2)Sп2е}S^р

 

P^VT1

q₁₁l_ег

P_P^VT2 ^P

q₂₂l_ег

(15.15)

P

Вирішуючи цю рівність щодо величини ^S , після відповідних перетворень

одержимо:

^   

^Sпос1 ^{1 S}пос2 ^1

^^

^^ _

^{ S}п1ер_

^Sп2е_qр_

l_ег

_P

_{S }^VT1

^q11^VT2

1^1_

(15.16)

^Sп^опс2р2^Sпо^пс1р1

P

При величині ^S , що розраховується по цій формулі собівартість перевезень на обох порівнюваних автомобілях однакова. При збільшенні для обох автомобілів

P

коефіцієнта використання пробігу (у порівнянні с) ^S

собівартість в одного з них буде

меншою, ніж в іншого, при зменшенні співвідношення стане зворотним (див. мал. 10.4).

Приналежність кривих 1 і 2 до автомобілів з'ясовують визначенням кінцевих крапок А и Б кривих, що відповідають максимальному значенню β. Для цього визначають величину собівартості S при β =1 по формулі собівартості (у руб/т · км), після її перетворення отримаємо: для першого автомобіля:

1^1^{t  }

_ пр1

S₁ _S_п_о^_с₁



^Sп1^ер

(15.17)

^q1^1^_

^VT1

^lег ^_

Аналогічно для другого автомобіля:

1^1^{t  }

(15.18)

_ пр2

S₂ _S_п_о^_с₂



^Sп2^ер

q₂_2

^VT2

^lег _

Перетинання кривих собівартості порівнюваних автомобілів може бути у двох випадках:

^Sпос1^1Sпос2^{1 }

^ S_п1е^_р ^



S_п2е^_р и_

^VT1

S_п_о

^q1^1^VT2

пср22^Sп^о^пс1р1

^q2^2 ^





(15.19)

^Sпос2^

1^S_пос1^1 ^

^ S_п2е^_р ^



S_п1е^_р и_

^VT2

^q2^2^VT1

^q1^1 ^



(15.20)

S_п_о

пср11^Sп^о^пс2р2 _

P

Таким чином, умовою наявності ^S

є сполучення більших постійних і змінних

витрат, що приходяться на 1 т.км, і менших витрат на час простою під навантажувально-розвантажувальними роботами на 1 т в одного з порівнюваних

автомобілів.

При недотриманні будь-якої із двох умов (15.19) і (15.20) криві 1 і 2 не

P

перетинаються в I квадранті, отже, реального значення ^S

немає. У цьому випадку

взаємне розташування кривих визначають по формулам (15.17) і (15.18), що розв'язуються підстановкою даних порівнюваних автомобілів.

За собівартістю перевезень при зміні інших показників автомобілі порівнюють аналогічно викладеному методу.