0. Основні напрямки розвитку автомобільних вантажних перевезень, перспективи й проблеми в сучасних економічних умовах

Реорганізація ринку автомобільних послуг знайшла відбиття у фінансово- господарській діяльності підприємств різних форм власності й приватних підприємців, одним з видів діяльності яких є надання послуг з перевезення автомобільним транспортом.

Залежно від використання автомобільний транспорт підрозділяється на транспорт:

1. загального користування;

2. відомчого призначення;

3. індивідуальний.

Автомобільні транспортні засоби перевізників, що використовуються ними для надання послуг по перевезенню пасажирів і вантажів, відносяться до автомобільного транспорту загального користування.

Автомобільний транспорт загального користування як підгалузь галузі транспорту покликаний задовольняти потреби населення й суспільного виробництва в автомобільних перевезеннях. Його утворюють перевізники (автостанції, автовокзали), виконавці ремонту й технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів, вантажні термінали (автопорти), вантажні автомобільні станції й контейнерні пункти.

Автомобільні транспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ і організацій, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до відомчого автомобільного транспорту.

Автомобільні транспортні засоби фізичних осіб, що використовуються ними тільки для власних потреб, відносяться до індивідуального автомобільного транспорту.

Автомобільний транспорт перетворився в один з основних видів транспорту по перевезенню вантажів і пасажирів, виконуючи потреби підприємств і організацій, міського й сільського населення в перевезеннях.

Підприємства можуть здійснювати автомобільні перевезення, якщо цей вид діяльності передбачений їх установчими документами (уставом, положенням).

Перевізником (пасажирським, вантажним) є суб'єкт підприємницької діяльності, що відповідно до законодавства й отриманої ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів автомобільним транспортним засобом загального користування, що використовується ним на законних підставах.

Умови перевезення регламентуються нормативними актами України.

Діяльність в області автомобільного транспорту в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про транспорт» - від 10.11.94 р. № 232/ 94-ВР (далі - Закон про транспорт), Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353- XII, Уставу автомобільного транспорту Української РСР, затвердженому Радою Міністрів в 1969 році, і іншими нормативно-правовими актами.

Значна роль на сучасному етапі в організації автомобільних перевезень належить Закону України «ПРО автомобільний транспорт» від 05-04.2001 г. № 2344-ІII (далі - Закон про автотранспорт), що встановлює правила організації автомобільних перевезень як вантажів, так і пасажирів, розглядає питання сертифікації автомобільного транспорту й запасних частин до нього, ліцензування транспортних послуг, порядок складання договорів на перевезення пасажирів і вантажів, визначає завдання й системи державного контролю на автомобільному транспорті, статус персоналу автомобільного транспорту, основи організації й експлуатації автомобільного транспорту.

Основним завданням державного регулювання діяльності автомобільного транспорту є формування ринку його послуг шляхом реалізації єдиної економічної, інвестиційної, науково-технічної й соціальної політики.

Основними функціями державного регулювання діяльності автотранспорту є:

• формування ринку послуг;

• контроль за виконанням законодавства про автомобільний транспорт;

• нормативно-правове регулювання з питань автомобільного транспорту;

• ліцензування діяльності перевізника;

• стандартизація й сертифікація;

• організація й контроль автомобільних перевезень;

• тарифна, інноваційна й інвестиційна політика;

• державне замовлення на соціально значимі послуги автомобільного транспорту загального користування;

• захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту.