
- •Новий завіт притчі
- •Притча про сіяча
- •Притча про сіяча (у Матея)
- •6. Має він теж на увазі:
- •Притча про сіяча
- •6. Причини, які перечислені лаконічним способом:
- •Притча про самарянина
- •Притча про загублену вівцю (Лука, розділ 15)
- •1. Ісус, бачачи, що грішники його слухають, радіє. І саме ця радість є причиною осуду книжників, фарисеїв, причиною заздрості.
- •Притча про блудного сина (Лука, 15 глава - тільки в Луки)
- •Притча про таланти (Матей, 25)
- •Притча про митаря і фарисея
- •Притча про робітників винограду
- •1. Перші робітники вважають, що від них щось забралося.
- •2. Не каже про питання незадоволеності.
- •Притча про багача і лазаря
- •Притча про скарб
- •Притча про перлину
- •1. Царство – тут є купець.
- •2. Людина скарбу попала на Царство, або краще сказати Царство звалилося їй на голову.
- •3. Притча стверджує, що світ приховує гарні перлини.
- •Притча про десять дів
- •Притча про весільний бенкет
- •1. Відмова запрошених розгнівала царя – і це є несподіванка.
- •2.Тут є несподіванка через те, що цар наполягає.
1. Перші робітники вважають, що від них щось забралося.
Бог діє по-іншому, всупереч нашим думкам, ідеям.
2. Не каже про питання незадоволеності.
Заздрість.
Не хочуть справедливості?
А вони є заздрісні.
Христос каже, що Бог – є Богом справедливим, але він не дозволяє щоб його обмежити у вузький простір.
КНИГА ЙОВА
Йовові друзі. Вони кажуть, що Йов щось десь там наробив. Йов виправдовується і каже, що він безневинний. Друзі Йова стараються зарамувати Бога у своє людське міркування. Четвертий із друзів вносить корективу, каже, що Бог не мусить карати, а може випробовувати, але це виходить за рамки людських міркувань. Чому Бог має випробовувати? Тут є конфлікт. Для людини видається Закон, який не можна змінити нічим. Так думали слухачі Притчі Ісуса, так думаємо і ми.
|
ВАЖЛИВО!
Ми захоплені людською міркою занадто, а тому не можемо відкрити для себе Бога, який є поза нашим мізерним людським поняттям. Пропорційність має свою долю правди, але ця справедливість наша людська нездатна відкрити Бога.
|
Притча каже про щось інше.
Царство Боже – це не схема розрахунку - ти - мені, я – тобі; там є щось глибше і більше.
Харизма – дарованість.
ВАЖЛИВО!
Царство – це є дарованість і ми не можемо сказати, що я хочу те і те. Бог дає те, що він дає, а не те, що ти хочеш.
|
Людина має здатність спотворювати (3 глава Буття).
Єва, приносячи дар для чоловіка Адама- вона пропонує дар своєму чоловікові. Вона спокушена.
Єва отримує те, що Бог заборонив. Адам, як Бог. Для неї дар – дар ідеальний. Але це дар спотворений.
ДАРОВАНІСТЬ!
У Бога – дарованість повноти. Якщо ти хочеш – я даю тобі дарунок, який полягає в тому, що твоє життя обмежене, ти призначена для чогось кращого. Але якщо ти нехтуєш тим, то не будеш мати.
У Бога дарованість: - маєш все, бери, користуйся. Якщо зрікаєшся, то зрікаєшся того, що дальше. Людина має думати, що Бог їй пропонує надалі, вище.
|
ВАЖЛИВО!
Притча є пересторогою. Якщо хочеш "судити" про таїнства Бога, тоді найперше звільнися від схеми строгої пропорційності.
|
ВАЖЛИВО!
Це питання Йова. Нам не дано зрозуміти всю вершину, бо станемо як Боги. (Буття 3). |
Але маємо погодитися, змиритися. Бо якщо хочемо більше, то ризик втратити те, що маємо.
Притча каже вдовольнятися тим, що маєш, а дальше йди з Богом.
Бажання:
- від Бога – як засоби, але не ціль, коли без міри.
Питання мотивації:
- має мати свою міру.
Апетит треба обрізати.
Притча про багача і лазаря
(Лука, 16 гл.)
В цій Притчі маємо 2 частини:
1. Про Божий суд (достатньо згадати блаженства: "блаженні вбогі …").
2. Навернення і слухання Писання (багатий чоловік хоче повідомити своїх братів, щоб навернулися; Ісус каже, мають пророків, нехай їх слухають).
ВАЖЛИВО!
Ці дві частини поєднані однією спільною рисою – ця риса – багатства.
|
Два протилежні образи:
- багач
- бідний.
Багатий чоловік – особа, яка любить розкошувати.
Бідний – помирає в мізерії, в бідності, в знедоленні.
Те що бідний є біля дверей багатого – нічого дивного. На Сході це популярно надіятися на допомогу.
Сильна людина – має мізерну плату, бо завтра не буде що мати.
Щоби уявити собі контраст:
- Лука каже, що коли багатий бенкетує – бідний задовольняється крихтами.
ВАЖЛИВО!
Дивним є те, що багач і убогий знаходяться поруч і багатий не бачить бідного, убогого.
|
Ситуація змінюється, бо помирають обоє.
Один попадає на лоно Авраама ( де, як, що це таке).
Другий попадає в пекло.
Коли Христос каже цю Притчу – він каже про ментальність свого часу.
Лоно Авраама – у ті часи ті, хто є нащадками Авраама, за його заслуги, автоматично стають праведниками.
ВАЖЛИВО:
Ісус каже протилежність: - не досить бути приналежним до вибраного народу, бути євреєм; - важливим буде спосіб життя (як людина жила).
|
Сирах. Мудрість.
Багатий. На тому світі багатство.
Ісус заперечує, каже ні. Можна зрозуміти ненависть оточуючого населення, опонентів до Ісуса.
Христос іде по тій же стежці, що йдуть пророки.
Є вбогі і багаті, між ними є різниця.
Христос говорить в тому самому дусі. Хто такі слова хоче чути. Він не зачіпає права Царства, а права справедливості.
(Наприклад, Закхей. Ісус каже, щоб Закхей зліз. Одні Закхея шанують, інші в думці проклинають, треті – бояться. Закхей знає про фінансові махінації. Якщо маєш тінь у біографії – маєш сплатити частину доходу.)
Про багатих і бідних. Зачіпає багатих. Не питання тільки Царства, а питання до людської совісті.
Христос говорить те, що говорили пророки. Він є Богом нещасних, знедолених, ті, які викликають співчуття і жаль в інших. Корінь до розуміння Притчі потрібно шукати в Ізраїльській традиції.
Що мається під тим на увазі:
- в літературі мудрості описи (одні- шахраї, інші – бідні);
- потім зміна – дати через Божий суд.
Ці два образи – вони мають на меті підбирати людей знедолених, бідних.
У книзі – убогий- в літературі мудрості – він виступає справедливим, праведником і з сміливістю може сказати іншим, багатим, що його час терпінь закінчився і все стало на своє місце.
Притча і книга мудрості мають спільну зміну, а саме:
> Божий суд міняє ситуації і заперечує, не завжди погоджує розповсюдження людські оцінки.
> Багатий не ворогує з Богом, він не пригнічує убогого Лазаря, він Лазаря не зауважує.
> Це є велика небезпека багатства, життя в багатстві робить людину сліпою.