
- •Зміст та структура навчальної дисципліни
- •Поняття та види ділового спілкування
- •Тенденції розвитку сучасного спілкування
- •Тема 2. Спілкування та комунікація
- •2.1. Спілкування як діяльність
- •2.2. Типи спілкування
- •2.3. Функції спілкування
- •2.4. Основні закони спілкування
- •2.5. Комунікативна ситуація
- •Тема 3. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •3.1. Комунікативні мета, інтенція, тактика, досвід
- •3.2. Комунікативний кодекс. Конвенції, принципи та правила спілкування
- •3.2.1. Конвенції спілкування
- •3.2.2. Принципи спілкування
- •3.2.3. Правила спілкування
- •3.3. Стиль спілкування
- •3.4. Мовна особистість
- •3.5. Атмосфера спілкування
- •Тема 4. Роль загальнолюдської моралі у просторі вищої освіти, науки та професії
- •4.1. Вселюдські моральні вимоги
- •4.2. Ситуація морального вибору
- •4.3. Основні моральні категорії – добро та зло
- •4.4. Справедливість
- •4.5. Совість як морально-психологічний механізм самоконтролю особистості
- •4.6. Гідність і честь
- •4.7. Щастя. Уявлення про щастя
- •Тема 5. Етика та етикет
- •5.1. Визначення понять «етика» та «етикет»
- •5.2. Специфіка професійної моралі і етики
- •Тема 6. Спілкувальний і мовленнєвий етикет
- •6.1. Культура телефонної розмови
- •6.2. Парадигма мовних формул
- •6.2.1. Вітання
- •6.2.2. Знайомство
- •6.2.3. Запрошення
- •6.2.4. Вибачення
- •6.2.5. Прохання, наказ
- •6.2.6. Порада
- •6.2.7. Відмова
- •6.2.8. Привітання
- •6.2.9. Подяка
- •6.2.10. Співчуття
- •6.2.11. Схвалення
- •6.2.12. Комплімент
- •6.2.13. Зауваження. Докір
- •6.2.14. Висловлення власного погляду
- •6.2.15. Висловлення сумніву
- •6.2.16. Прощання
- •6.3. Візитні картки
- •6.4. Етикетна поведінка у мовленні
- •6.4.1. Рекомендації для адресанта й адресата
- •6.4.2. Рекомендації для третьої особи
- •Тема 7. Комунікативні девіації
- •7.1. Хиби та невдачі у спілкуванні
- •7.2. Бар'єри спілкування
- •7.2.1. Комунікативні бар’єри
- •7.2.2. Бар'єр негативних емоцій
- •7.2.3. Бар'єри поганого настрою
- •7.2.4. Бар'єри мови
- •7.2.5. Бар'єри настанови
- •7.2.6. Бар'єр першого враження
- •7.2.7. Бар'єри взаєморозуміння
- •7.3. Помилки в спілкуванні
- •7.4. Комунікативні помилки в аспекті культури мовлення
- •7.4.1. Артикуляція, дикція, наголошення
- •7.4.2. Табу й евфемізми
- •Тема 8. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •8.2. Обговорення та співбесіда
- •Ділові переговори
- •Ділові наради
- •8.5. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •8.6. Дискусія
- •Тема 9. Публічні виступи
- •9.1. Доповідь. Структура доповіді
- •9.2. Види запитань
- •9.3. Слухання
- •9.3.1. Елементи слухання
- •9.3.2. Типи слухання
- •9.3.3. Загальні правила слухання
- •9.4. Зауваження (мета та види)
- •Тема 10. Конфлікт: способи вирішення
- •10.1. Поняття конфлікту. Види конфлікту
- •10.2. Стилі поводження в конфліктній ситуації
- •10.3. Способи вирішення конфліктів
- •10.4. Мовленнєвий етикет у сперечанні
- •Тема 11. Невербальні засоби спілкування
- •11.1. Роль невербальних засобів у спілкуванні
- •11.2.2. Жести
- •11.2.3. Постава
- •11.3. Проксеміка
- •11. 4. Невербальні антиетикетні знаки
- •11. 5. Неканонічні звукові знаки
- •11. 6. Предметні знаки етикету
- •11.7. Просодика: інтонація, тембр, темп, тон, висота гучності, пауза
- •Тема 12. Діловий зовнішній вигляд
- •12.1. Поняття «дрес-код»
- •12.2. Вимоги до зовнішнього вигляду
- •12.2.1. Стиль ділового чоловіка
- •12.2.2. Стиль ділової жінки
- •12.2.3. Правила в макіяжі
- •12.2.4. Дрес-код| і парфум|парфюм|
- •12.3. Дрес-код|: правила офіційних заходів
- •Висновки
- •Список літератури
- •83048, М. Донецьк, вул. Університетська, 77
3.5. Атмосфера спілкування
Успішність комунікації великою мірою залежить від атмосфери спілкування.
Атмосфера спілкування – це комплексна категорія, яка характеризує міжособистісні стосунки учасників комунікації та впливає на успішність комунікації.
Атмосферу спілкування формують:
1. Обставини та умови, в яких відбувається спілкування (місце; середовище; час; події, які передували початку комунікації; події, які відбуваються під час спілкування (найрізноманітніші: від погоди до політичних); фінансове становище учасників спілкування, їх кількість, тривалість спілкування).
2. Стани, в яких перебувають учасники спілкування (психологічний, емоційний, фізичний, душевний, психічний), типи характерів комунікантів.
3. Міжособистісні стосунки учасників спілкування (міра знайомства, належність до одного кола знайомств, психологічна сумісність чи несумісність, наявність чи відсутність спільних інтересів, емоційне ставлення, міра зацікавленості в спілкуванні, міра відвертості, інтерес до тематики розмови).
4. Чинники, пов'язані з процесом спілкуванння, зокрема мовною та комунікативною компетенціями (мета спілкування, тональність, мова спілкування, володіння етикетними нормами, їх доречність, мовні уміння і навички, правильність мовлення, культура мовлення, вживання паралінгвістичних засобів, уміння слухати, стратегії й тактики ведення розмови).
5. Соціальні, культурні, психологічні та інші чинники процесу спілкування (соціальні статуси, вікові відмінності, рівень освіти, загальний культурний рівень, інтелект, статеві відмінності, життєвий досвід тощо).
6. Чинники, пов'язані з інформаційними аспектами спілкування (тема, проблема спілкування, важливість інформації, правдивість чи неправдивість інформації, рівень розуміння один одного тощо).
Мовці не повинні забувати про культуру спілкування, про етикетність мовленнєвої поведінки, яка полягає у вмінні відчувати співрозмовника, ставити себе на його місце, встановлювати зворотний зв'язок, а передусім дати людині можливість висловитися. Чим більша відмінність між учасниками акту спілкування, тим вищим має бути рівень мовленнєвого етикету. Одна ситуація, коли студент розмовляє з колегою із своєї академгрупи, інша – з жінкою-професором з-за кордону. В ідеалі мовленнєва поведінка завжди має бути підпорядкована правилам доброго тону, пошануванню чужої і своєї гідності.
Тема 4. Роль загальнолюдської моралі у просторі вищої освіти, науки та професії
Інтереси та гідність людей будь-якої професії залежать від того, якою мірою в їх діяльності втілюються принципи загальнолюдської моралі, які лише конкретизуються через окремі ділянки праці, але не відміняються і не заперечуються. Проте, на людей можуть впливати негативно економічні і соціальні чинники, що іноді приводить до відчуження професійної еліти від решти працівників галузі, протиставлення інтересів різних професійних груп (групового егоїзму), деградації професійної діяльності, абсолютизації корпоративної моралі, мотивації професійної діяльності користолюбством, владолюбством тощо.