Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс лекцій Культура ділового спілкування.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
982.53 Кб
Скачать

11.3. Проксеміка

Проксеміка (лат. «розташований близь­ко») – просторові стосунки людей у процесах спілкування: сприйняття, використання і конструювання простору з комунікативною метою.

Важливе значення для перебігу комунікації має простір, у межах якого перебувають її учасники. Дослідники зазначають, що «влада там, де сидиш». Свідомо чи несвідомо людина обирає таке робоче місце, яке сприяє утвердженню її ролі в групі.

Кожна людина має свій особистий простір (мається на увазі не та те­риторія, яку займає його власність, наприклад, будинок, кімната, особис­тий стіл і стілець тощо, а чітко позначений повітряний простір навколо свого тіла). Вторгнення в цю особисту територію сприймається людиною негативно і розцінюється як деяка агресія.

Розрізняють чотири просторові зони.

1. Інтимна зона (15-46 см). Ділове спілкування в даній зоні неприпу­стимо, тому що в цю зону люди допускають тільки своїх близьких – дітей, батьків, найближчих родичів і друзів, коханих людей.

2. Особиста зона (46 см - 1,2 м). Відстань, яка розділяє людей на офіційних прийомах, переговорах, ділових обідах і вечерях.

3. Соціальна зона (1,2 - 3,6м). Відстань, на якій ми тримаємося від незнайомих чи мало знайомих людей, наприклад, від нового товариша по службі на роботі.

4. Суспільна зона (більш 3,6 м). Відстань, займана людиною при публічному виступі. Саме на такій відстані зручно знаходитися від аудиторії.

Способи розміщення за столом

Правильне розміщення учасників переговорів за столом є одним зі способів їхньої ефективної взаємодії.

Сама форма столу має значення і впливає на хід ділової зустрічі.

Квадратний стіл сприяє створенню атмосфери суперництва, викли­каної поводженням людей, рівних за станом. Квадратні столи гарні для проведення короткої ділової бесіди чи підкреслення субординації.

Круглий стіл створює атмосферу неофіційності, невимушеності. Він є кращим способом проведення бесіди між людьми однакового соціально­го статусу, тому що кожному за столом виділяється однаковий простір. Круглий стіл незамінний у випадку, коли необхідно досягти згоди.

Прямокутний стіл є стандартним робочим столом, що, як правило, зустрічається в умовах робочого кабінету. У робочому кабінеті найчастіше відбувається взаємодія двох учасників. Особа В може займати чотири ос­новні позиції розміщення стосовно особи А (Рис. 11.1.).

А

В-2

В-1

В-3

В-4

Рисунок 11.1 – Розміщення учасників ділової взаємодії

Кутнє розміщення (В-1). Таке розміщення характерне для людей, за­йнятих невимушеною бесідою. Дана позиція сприяє контакту очей, дає простір для жестикуляції і можливість спостерігати за жестами співрозмовника. У той же час контакт очей не є постійним, що є умовою невимушеності, тому що дає можливість уникнути домінування одного і незручності іншого.

Позиція ділової взаємодії (В-2). Коли дві людини працюють у співав­торстві над якоюсь проблемою або проектом, вони звичайно займають са­ме таке положення. Це одна із більш удалих стратегічних позицій для пред’явлення, обговорення, вироблення спільних рішень. Однак дану пози­цію потрібно використовувати делікатно, щоб не створювати в учасника А (як правило, хазяїна кабінету) враження, що його територію порушено.

Конкурентно-оборонна позиція (В-3). Положення за столом один на­проти іншого може викликати підсвідомий захист і атмосферу суперництва. Вона може призвести до того, що кожна сторона буде дотримувати своєї точки зору, тому що стіл стає, власне, бар'єром між ними. Люди займають таке положення за столом у випадку, якщо вони знаходяться у відносинах суперництва. Дане положення може свідчити також про відносини субординації.

Незалежна позиція (В-4). Таке положення займають люди, коли не хочуть взаємодіяти один з одним. Це свідчить про відсутність зацікавлено­сті. Таке положення можна розцінювати і як вороже з боку людини, чиї просторові межі було порушено. Даного положення потрібно уникати, ко­ли необхідна відверта розмова між особами А та В.

Необхідно відзначити, що невербальні сигнали можна інтерпретува­ти правильно, тільки розглядаючи їх у системі й у конкретному контексті. Для цього потрібно розвивати загальну спостережливість.