
- •Зміст та структура навчальної дисципліни
- •Поняття та види ділового спілкування
- •Тенденції розвитку сучасного спілкування
- •Тема 2. Спілкування та комунікація
- •2.1. Спілкування як діяльність
- •2.2. Типи спілкування
- •2.3. Функції спілкування
- •2.4. Основні закони спілкування
- •2.5. Комунікативна ситуація
- •Тема 3. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •3.1. Комунікативні мета, інтенція, тактика, досвід
- •3.2. Комунікативний кодекс. Конвенції, принципи та правила спілкування
- •3.2.1. Конвенції спілкування
- •3.2.2. Принципи спілкування
- •3.2.3. Правила спілкування
- •3.3. Стиль спілкування
- •3.4. Мовна особистість
- •3.5. Атмосфера спілкування
- •Тема 4. Роль загальнолюдської моралі у просторі вищої освіти, науки та професії
- •4.1. Вселюдські моральні вимоги
- •4.2. Ситуація морального вибору
- •4.3. Основні моральні категорії – добро та зло
- •4.4. Справедливість
- •4.5. Совість як морально-психологічний механізм самоконтролю особистості
- •4.6. Гідність і честь
- •4.7. Щастя. Уявлення про щастя
- •Тема 5. Етика та етикет
- •5.1. Визначення понять «етика» та «етикет»
- •5.2. Специфіка професійної моралі і етики
- •Тема 6. Спілкувальний і мовленнєвий етикет
- •6.1. Культура телефонної розмови
- •6.2. Парадигма мовних формул
- •6.2.1. Вітання
- •6.2.2. Знайомство
- •6.2.3. Запрошення
- •6.2.4. Вибачення
- •6.2.5. Прохання, наказ
- •6.2.6. Порада
- •6.2.7. Відмова
- •6.2.8. Привітання
- •6.2.9. Подяка
- •6.2.10. Співчуття
- •6.2.11. Схвалення
- •6.2.12. Комплімент
- •6.2.13. Зауваження. Докір
- •6.2.14. Висловлення власного погляду
- •6.2.15. Висловлення сумніву
- •6.2.16. Прощання
- •6.3. Візитні картки
- •6.4. Етикетна поведінка у мовленні
- •6.4.1. Рекомендації для адресанта й адресата
- •6.4.2. Рекомендації для третьої особи
- •Тема 7. Комунікативні девіації
- •7.1. Хиби та невдачі у спілкуванні
- •7.2. Бар'єри спілкування
- •7.2.1. Комунікативні бар’єри
- •7.2.2. Бар'єр негативних емоцій
- •7.2.3. Бар'єри поганого настрою
- •7.2.4. Бар'єри мови
- •7.2.5. Бар'єри настанови
- •7.2.6. Бар'єр першого враження
- •7.2.7. Бар'єри взаєморозуміння
- •7.3. Помилки в спілкуванні
- •7.4. Комунікативні помилки в аспекті культури мовлення
- •7.4.1. Артикуляція, дикція, наголошення
- •7.4.2. Табу й евфемізми
- •Тема 8. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •8.2. Обговорення та співбесіда
- •Ділові переговори
- •Ділові наради
- •8.5. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •8.6. Дискусія
- •Тема 9. Публічні виступи
- •9.1. Доповідь. Структура доповіді
- •9.2. Види запитань
- •9.3. Слухання
- •9.3.1. Елементи слухання
- •9.3.2. Типи слухання
- •9.3.3. Загальні правила слухання
- •9.4. Зауваження (мета та види)
- •Тема 10. Конфлікт: способи вирішення
- •10.1. Поняття конфлікту. Види конфлікту
- •10.2. Стилі поводження в конфліктній ситуації
- •10.3. Способи вирішення конфліктів
- •10.4. Мовленнєвий етикет у сперечанні
- •Тема 11. Невербальні засоби спілкування
- •11.1. Роль невербальних засобів у спілкуванні
- •11.2.2. Жести
- •11.2.3. Постава
- •11.3. Проксеміка
- •11. 4. Невербальні антиетикетні знаки
- •11. 5. Неканонічні звукові знаки
- •11. 6. Предметні знаки етикету
- •11.7. Просодика: інтонація, тембр, темп, тон, висота гучності, пауза
- •Тема 12. Діловий зовнішній вигляд
- •12.1. Поняття «дрес-код»
- •12.2. Вимоги до зовнішнього вигляду
- •12.2.1. Стиль ділового чоловіка
- •12.2.2. Стиль ділової жінки
- •12.2.3. Правила в макіяжі
- •12.2.4. Дрес-код| і парфум|парфюм|
- •12.3. Дрес-код|: правила офіційних заходів
- •Висновки
- •Список літератури
- •83048, М. Донецьк, вул. Університетська, 77
11.3. Проксеміка
Проксеміка (лат. «розташований близько») – просторові стосунки людей у процесах спілкування: сприйняття, використання і конструювання простору з комунікативною метою.
Важливе значення для перебігу комунікації має простір, у межах якого перебувають її учасники. Дослідники зазначають, що «влада там, де сидиш». Свідомо чи несвідомо людина обирає таке робоче місце, яке сприяє утвердженню її ролі в групі.
Кожна людина має свій особистий простір (мається на увазі не та територія, яку займає його власність, наприклад, будинок, кімната, особистий стіл і стілець тощо, а чітко позначений повітряний простір навколо свого тіла). Вторгнення в цю особисту територію сприймається людиною негативно і розцінюється як деяка агресія.
Розрізняють чотири просторові зони.
1. Інтимна зона (15-46 см). Ділове спілкування в даній зоні неприпустимо, тому що в цю зону люди допускають тільки своїх близьких – дітей, батьків, найближчих родичів і друзів, коханих людей.
2. Особиста зона (46 см - 1,2 м). Відстань, яка розділяє людей на офіційних прийомах, переговорах, ділових обідах і вечерях.
3. Соціальна зона (1,2 - 3,6м). Відстань, на якій ми тримаємося від незнайомих чи мало знайомих людей, наприклад, від нового товариша по службі на роботі.
4. Суспільна зона (більш 3,6 м). Відстань, займана людиною при публічному виступі. Саме на такій відстані зручно знаходитися від аудиторії.
Способи розміщення за столом
Правильне розміщення учасників переговорів за столом є одним зі способів їхньої ефективної взаємодії.
Сама форма столу має значення і впливає на хід ділової зустрічі.
Квадратний стіл сприяє створенню атмосфери суперництва, викликаної поводженням людей, рівних за станом. Квадратні столи гарні для проведення короткої ділової бесіди чи підкреслення субординації.
Круглий стіл створює атмосферу неофіційності, невимушеності. Він є кращим способом проведення бесіди між людьми однакового соціального статусу, тому що кожному за столом виділяється однаковий простір. Круглий стіл незамінний у випадку, коли необхідно досягти згоди.
Прямокутний стіл є стандартним робочим столом, що, як правило, зустрічається в умовах робочого кабінету. У робочому кабінеті найчастіше відбувається взаємодія двох учасників. Особа В може займати чотири основні позиції розміщення стосовно особи А (Рис. 11.1.).
А
В-2
В-1
В-3
В-4
Рисунок 11.1 – Розміщення учасників ділової взаємодії
Кутнє розміщення (В-1). Таке розміщення характерне для людей, зайнятих невимушеною бесідою. Дана позиція сприяє контакту очей, дає простір для жестикуляції і можливість спостерігати за жестами співрозмовника. У той же час контакт очей не є постійним, що є умовою невимушеності, тому що дає можливість уникнути домінування одного і незручності іншого.
Позиція ділової взаємодії (В-2). Коли дві людини працюють у співавторстві над якоюсь проблемою або проектом, вони звичайно займають саме таке положення. Це одна із більш удалих стратегічних позицій для пред’явлення, обговорення, вироблення спільних рішень. Однак дану позицію потрібно використовувати делікатно, щоб не створювати в учасника А (як правило, хазяїна кабінету) враження, що його територію порушено.
Конкурентно-оборонна позиція (В-3). Положення за столом один напроти іншого може викликати підсвідомий захист і атмосферу суперництва. Вона може призвести до того, що кожна сторона буде дотримувати своєї точки зору, тому що стіл стає, власне, бар'єром між ними. Люди займають таке положення за столом у випадку, якщо вони знаходяться у відносинах суперництва. Дане положення може свідчити також про відносини субординації.
Незалежна позиція (В-4). Таке положення займають люди, коли не хочуть взаємодіяти один з одним. Це свідчить про відсутність зацікавленості. Таке положення можна розцінювати і як вороже з боку людини, чиї просторові межі було порушено. Даного положення потрібно уникати, коли необхідна відверта розмова між особами А та В.
Необхідно відзначити, що невербальні сигнали можна інтерпретувати правильно, тільки розглядаючи їх у системі й у конкретному контексті. Для цього потрібно розвивати загальну спостережливість.