
- •Зміст та структура навчальної дисципліни
- •Поняття та види ділового спілкування
- •Тенденції розвитку сучасного спілкування
- •Тема 2. Спілкування та комунікація
- •2.1. Спілкування як діяльність
- •2.2. Типи спілкування
- •2.3. Функції спілкування
- •2.4. Основні закони спілкування
- •2.5. Комунікативна ситуація
- •Тема 3. Стратегії мовленнєвого спілкування
- •3.1. Комунікативні мета, інтенція, тактика, досвід
- •3.2. Комунікативний кодекс. Конвенції, принципи та правила спілкування
- •3.2.1. Конвенції спілкування
- •3.2.2. Принципи спілкування
- •3.2.3. Правила спілкування
- •3.3. Стиль спілкування
- •3.4. Мовна особистість
- •3.5. Атмосфера спілкування
- •Тема 4. Роль загальнолюдської моралі у просторі вищої освіти, науки та професії
- •4.1. Вселюдські моральні вимоги
- •4.2. Ситуація морального вибору
- •4.3. Основні моральні категорії – добро та зло
- •4.4. Справедливість
- •4.5. Совість як морально-психологічний механізм самоконтролю особистості
- •4.6. Гідність і честь
- •4.7. Щастя. Уявлення про щастя
- •Тема 5. Етика та етикет
- •5.1. Визначення понять «етика» та «етикет»
- •5.2. Специфіка професійної моралі і етики
- •Тема 6. Спілкувальний і мовленнєвий етикет
- •6.1. Культура телефонної розмови
- •6.2. Парадигма мовних формул
- •6.2.1. Вітання
- •6.2.2. Знайомство
- •6.2.3. Запрошення
- •6.2.4. Вибачення
- •6.2.5. Прохання, наказ
- •6.2.6. Порада
- •6.2.7. Відмова
- •6.2.8. Привітання
- •6.2.9. Подяка
- •6.2.10. Співчуття
- •6.2.11. Схвалення
- •6.2.12. Комплімент
- •6.2.13. Зауваження. Докір
- •6.2.14. Висловлення власного погляду
- •6.2.15. Висловлення сумніву
- •6.2.16. Прощання
- •6.3. Візитні картки
- •6.4. Етикетна поведінка у мовленні
- •6.4.1. Рекомендації для адресанта й адресата
- •6.4.2. Рекомендації для третьої особи
- •Тема 7. Комунікативні девіації
- •7.1. Хиби та невдачі у спілкуванні
- •7.2. Бар'єри спілкування
- •7.2.1. Комунікативні бар’єри
- •7.2.2. Бар'єр негативних емоцій
- •7.2.3. Бар'єри поганого настрою
- •7.2.4. Бар'єри мови
- •7.2.5. Бар'єри настанови
- •7.2.6. Бар'єр першого враження
- •7.2.7. Бар'єри взаєморозуміння
- •7.3. Помилки в спілкуванні
- •7.4. Комунікативні помилки в аспекті культури мовлення
- •7.4.1. Артикуляція, дикція, наголошення
- •7.4.2. Табу й евфемізми
- •Тема 8. Індивідуальні та колективні форми ділового спілкування
- •Ділова бесіда
- •8.2. Обговорення та співбесіда
- •Ділові переговори
- •Ділові наради
- •8.5. Збори як форма прийняття колективного рішення
- •8.6. Дискусія
- •Тема 9. Публічні виступи
- •9.1. Доповідь. Структура доповіді
- •9.2. Види запитань
- •9.3. Слухання
- •9.3.1. Елементи слухання
- •9.3.2. Типи слухання
- •9.3.3. Загальні правила слухання
- •9.4. Зауваження (мета та види)
- •Тема 10. Конфлікт: способи вирішення
- •10.1. Поняття конфлікту. Види конфлікту
- •10.2. Стилі поводження в конфліктній ситуації
- •10.3. Способи вирішення конфліктів
- •10.4. Мовленнєвий етикет у сперечанні
- •Тема 11. Невербальні засоби спілкування
- •11.1. Роль невербальних засобів у спілкуванні
- •11.2.2. Жести
- •11.2.3. Постава
- •11.3. Проксеміка
- •11. 4. Невербальні антиетикетні знаки
- •11. 5. Неканонічні звукові знаки
- •11. 6. Предметні знаки етикету
- •11.7. Просодика: інтонація, тембр, темп, тон, висота гучності, пауза
- •Тема 12. Діловий зовнішній вигляд
- •12.1. Поняття «дрес-код»
- •12.2. Вимоги до зовнішнього вигляду
- •12.2.1. Стиль ділового чоловіка
- •12.2.2. Стиль ділової жінки
- •12.2.3. Правила в макіяжі
- •12.2.4. Дрес-код| і парфум|парфюм|
- •12.3. Дрес-код|: правила офіційних заходів
- •Висновки
- •Список літератури
- •83048, М. Донецьк, вул. Університетська, 77
7.2.2. Бар'єр негативних емоцій
Емоції взагалі – це суб'єктивні реакції людини на вплив зовнішніх і внутрішніх подразників. Вони проявляються у відчуттях задоволення або незадоволення, радості та страху, розслаблення та напруги. Емоції прийнято ділити на позитивні й негативні. Відповідно людина прагне до позитивних емоцій і хоче уникати негативних.
Основною причиною негативних емоцій є відчуття незадоволення, міжособистісні конфлікти, стреси.
Бар'єр негативних емоцій погано впливає на результати спілкування. В ньому виділяють бар'єр спілкування, який виникає на ґрунті страждання або горя. Він може виникати як у відповідь на події, так і напередодні їх. Бар'єр спілкування, який виникає через негативні емоції, створює викривлене уявлення про дійсність і неправильні оцінки. Дуже часто це виражається в агресивності або в намаганні взагалі уникнути спілкування, замкнутися наодинці. Неувага до негативних емоцій у цьому випадку викликає прикрість і ще більше переживання, а підвищена увага, участь і втіха часто провокують лише роздратування.
Важко подолати бар'єр спілкування, викликаний сильним роздратуванням і гнівом. Ці емоції породжуються у відповідь на неочікувані (формальні) перешкоди до задоволення тієї чи іншої потреби.
В спілкуванні мотивований гнів, запал, емоційний потенціал, енергія та сміливість, рішучість людини можуть набагато зрости. У цьому випадку їй відмовляє тверезий розрахунок, передбачливість і гнучкість. Людина схильна до різких слів і агресивних дій. По-діловому можна й потрібно спілкуватися лише з людиною, яка управляє своїми емоціями. Якоюсь мірою навіть аморально використовувати ситуацію, в якій емоції володіють суперником.
До числа бар'єрів негативних емоцій потрібно віднести бар'єр страху, сорому та провини. Всі ці комплекси негативних емоцій — негативні змінні розмови.
7.2.3. Бар'єри поганого настрою
Прозою спілкування найчастіше служать бар'єри поганого настрою. Тут мається на увазі комплекс негативних емоцій, менш гострих, ніж горе аби страждання. У людей настрій втрачається від багатьох причин: поганої погоди; надій, які не збулися; поганого самопочуття; хворобливості. Людина з поганим настроєм – поганий працівник і ще гірший партнер у спілкуванні.
Одним із головних джерел негативних емоцій є міжособистісні зіткнення. Сварка, конфлікт, конфронтація викликають негативні емоції у всіх: у тих, хто має рацію, і у тих, хто винен, у переможців і переможених! Якщо на вас чекає ділова розмова, а реальність така, що ви знаходитесь далеко не в кращому психічному стані, то найбільш розумним буде відмовитися від бесіди. Потрібно запропонувати перенести її на інший час. Для цього достатньо перед діловою бесідою проаналізувати варіанти її розвитку та можливості досягнення конструктивного результату. Легко можна уявити собі, що до об'єктивних труднощів і бар'єрів спілкування додадуться ще й суб'єктивні, спровоковані поганим настроєм. Маючи на увазі, що поганий настрій «заразливий», легко передається співрозмовнику, очікувати твердої угоди, взаєморозуміння та довірливості, мабуть, не доводиться.